Рішення

від 08.08.2016 по справі 904/4594/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.16р. Справа № 904/4594/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінноватор", с. Новоолександрівка, Запорізька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград Віртус", м. Підгородне, Дніпропетровська область

про стягнення 89474грн.01коп.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроінноватор» с. Новоолександрівка Запорізький район звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Вірус» м. Підгородне з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 85600грн.06коп.. пені в розмірі 3707грн.20коп.. 3%річних в розмірі 166грн.75коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару за договором купівлі-продажу №31/01 від 31.03.2016р., поставленого згідно видаткової накладної №12 від 11.04.2016р. та товарно-транспортної накладної №1 від 11.04.2016р., норми Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що на виконання договору купівлі-продажу №31/01 від 31.03.2016р. ним було відвантажено борошно вищого ґатунку в кількості 16т на загальну суму 89600грн.06коп. Датою розвантаження товару на території підприємства відповідача є 13.04.2016р.

Враховуючи положення договору та специфікації №1 від 11.04.2016р. до договору, позивач вказує, що відповідач мав сплатити вартість отриманого товару до 20.04.2016р.

На адресу відповідача було направлено претензію №29/04-1 від 29.04.2016р. з вимогою сплатити заборгованість. Відповідачем 04.05.2016р. було сплачено 4000грн.

У зв'язку з несплатою суми боргу, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Також позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 3707грн.20коп. за загальний період з 20.04.2016р. по 12.05.2016р. та 3%річних в розмірі 166грн.75коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016р. було порушено провадження та призначене судове засідання.

В заяві від 30.06.2016р.про уточнення позовних вимог, наданій до суду 04.07.2016р., позивач змінив предмет та розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 60600грн.06коп., пеню в розмірі 5741грн.95коп., 3%річних в розмірі 440грн.34коп. та інфляційну складову в розмірі 3221грн.60коп.

Оскільки вказана заява була подана з дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду.

В заяві від 22.07.2016р., наданій до суду 26.07.2016р., позивач зменшив розмір позовних вимог та наполягав на стягненні з відповідача суму боргу в розмірі 60600грн.06коп., пені в розмірі 6854грн.03коп., 3% річних в розмірі 569грн.63коп. та інфляційної складової в розмірі 85грн.60коп.

Оскільки вказана заява була подана з дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду.

Позивачем також було направлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, на момент порушення провадження у справі місцезнаходження відповідача було - 52001, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул. Ювілейна, буд.10а.

В подальшому, стало відомо про зміну відповідачем свого місцезнаходження під час судового провадження. Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є - 79018, Львівська обл.., м. Львів, Галицький район, вул. Залізнична, буд.20, офіс 12.

Статтею 17 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

З огляду на викладене, вказана справа розглядається по суті господарським судом Дніпропетровської області.

У зв'язку з нез'явленням представника відповідача в судові засідання та необхідністю витребування додаткових документів, розгляд справи відкладався.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 статті 89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом..

Частиною 1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 79018, Львівська обл., м. Львів, Галицький район, вул. Залізнична, буд.20, офіс 12.

З метою виконання приписів Господарського процесуального кодексу України на адреси відповідача судом було скеровано ухвали від 06.06.2016р., від 05.07.2016р., від 20.07.2016р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

На день розгляду справи у судовому засіданні 02.08.2016р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 02.08.2016р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Заслухавши доводи позивача, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінноватор» (далі с- постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоград-Віртус» (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу борошна №31/01 від 31.03.2016р.(далі - договір), згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування та кількість товару вказується в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що оплата товару, що поставляється за даним договором проводиться на підставі рахунку постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у вигляді попередньої оплати або за фактом розвантаження товару на території підприємства покупця, але в будь-якому випадку відповідно умов, визначених в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

В специфікації №1 від 11.04.2016р. сторони узгодили, що борошно вищого ґатунку в кількості 16тон та загальною вартістю 89600грн.06коп.(з ПДВ) поставляється транспортом покупця. Розрахунок за товар покупець здійснює шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника наступним чином: 30% за фактом відвантаження товару, 70% - протягом семи календарних днів з моменту поставки товару.

З урахуванням наведеного, за фактом відвантаження товару відповідач мав сплатити 26880грн.02коп. (30% від вартості товару), решту 62720грн.06коп. - протягом семи календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно видаткової накладної №12 від 11.04.2016р., товарно-транспортної накладної №1 від 11.04.2016р. та довіреності №18/02/1 від 11.04.2016р. позивач поставив, а відповідач отримав товар (борошно вищого ґатунку в кількості 16тон, загальною вартістю 89600грн.06коп.(з ПДВ)

Як вбачається з виписки по рахунку, долученої позивачем до матеріалів справи, з метою погашення заборгованості за отриманий товар 05.05.2016р. відповідачем було перераховано 4000грн., 13.05.2016р. - 5000грн., 03.06.2016р. - 5000грн., 03.06.2016р. - 15000грн. Таким чином, відповідачем було сплачено всього 29000грн.

На момент вирішення спору залишається несплаченою сума боргу в розмірі 60600грн.06коп.

За статтями 628 - 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 60600грн.06коп.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

За приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. та частини другої статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Позивач нарахував, з дотриманням положень вказаного закону, та заявив до стягнення пеню в розмірі 6854грн.03коп. за загальний період з 11.04.2016р. по 22.07.2016р.

Як вбачається з розрахунку, за період з 11.04.2016р. по 20.04.2016р. пеня була нарахована на частину боргу в розмірі 26880грн.02коп. (30% від вартості товару) та за період з 21.04.2016р. по 22.07.2016р. на суму боргу, з урахуванням здійснених відповідачем оплат.

За результатом перевірки судом розрахунку суми пені за вказані в розрахунку періоди, розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, збільшення розміру позовних вимог є виключним правом позивача, тому суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені розмірі 6854грн.03коп. за загальний період з 11.04.2016р. по 22.07.2016р.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення суму 3% річних в розмірі 569грн.63коп. за загальний період з 11.04.2016р. по 22.07.2016р. та інфляційну складову в розмірі 85грн.60коп. за травень 2016р.

За результатами перевірки розрахунку 3% річних, суд задовольняє вимоги в частині стягнення суми 3% річних в розмірі 568грн.26коп. В задоволенні вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 01грн.37коп. слід відмовити.

Згідно розрахунку інфляційної складової, позивач вираховував 85грн.60коп. за травень 2016р., використовуючи суму боргу в розмірі 85600грн.06коп.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2016р. та 13.05.2016р. відповідачем було перераховано всього 9000грн. День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань. Таким чином, станом на 13.05.2016р. сума боргу дорівнювала 80600грн.06коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

За змістом глави VI Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держкомстату України №519 від 14.11.2006р., у відповідності до яких здійснюється розрахунок індексу інфляції, останній є наслідком процесу, що відбувається протягом кожного місяця і остаточно визначається після його завершення, а відтак - формується увесь відповідний період і в принципі не може визначатися відносно кожного окремого дня (навіть як середня величина).

Також слід зазначити, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З огляду на викладене, розмір інфляційної складової, що підлягає стягненню з відповідача за травень 2016р. становить 80грн.60коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення 05грн. інфляційної складової слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись положеннями статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінноватор» с. Новоолександрівка Запорізький район до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Вірус» м. Львів про стягнення суми боргу в розмірі 60600грн.06коп., пені в розмірі 6854грн.03коп., 3%річних в розмірі 569грн.63коп. та інфляційної складової в розмірі 85грн.60коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград Вірус» м. Львів (Код ЄДРПОУ: 34148542; місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Залізнична, буд. 20, оф. 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінноватор» с. Новоолександрівка Запорізький район (Код ЄДРПОУ: 39260652; місцезнаходження: 70433, Запорізька область, с. Новоолександрівка, вул. Садова, 22) суму боргу в розмірі 60600грн.06коп., пеню в розмірі 6854грн.03коп., 3% річних в розмірі 568грн.26коп., суму інфляційної складової в розмірі 80грн.60коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1377грн.87коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 02.08.2016р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 08.08.2016р.

Суддя ОСОБА_1