Рішення

від 04.08.2016 по справі 908/1798/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 2/55/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2016 Справа № 908/1798/16

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Вознесенівського району, м. Запоріжжя,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФоросВ» , м. Запоріжжя,

про стягнення 6368,17 грн.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 189/20-19 від 07.06.2016 р.;

від відповідача: не з'явився ;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн В«Міські теплові мережіВ» в особі філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Вознесенівського району з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФоросВ» про стягнення основного боргу у розмірі 4933,65 грн. за відпущену по договору № 201908 від 01.01.2007 р. у період за лютий-квітень 2014 року, жовтень 2014 року - квітень 2015 року, жовтень 2015 року - квітень 2016 року теплову енергію на приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 42А, пеню в сумі 327,75 грн., 3% річних в сумі 148,32 грн. та інфляційних втрат в сумі 958,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.01.2007 р. між позивачем і відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №201908. Згідно умов договору позивач відпускає теплову енергію в гарячій воді відповідачу на приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 42А. В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач не сплатив за відпущену йому теплову енергію за період за лютий-квітень 2014 року, жовтень 2014 року - квітень 2015 року, жовтень 2015 року - квітень 2016 року, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 4933,65 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, Закону України В«Про теплопостачанняВ» , В«Правил користування тепловою енергієюВ» , Закону України В«Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .

Ухвалою господарського суду від 08.07.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/55/16 та призначено розгляд справи на 04.08.2016 р.

27.07.2016 р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. В поданій заяві Концерн В«Міські теплові мережіВ» зазначає, що відділом збуту при підготовці розрахунку основного боргу було помилково віднесено суму оплат на не вірний місяць. Так, відповідно до уточненого розрахунку період заборгованості відповідача перед позивачем є: листопад 2013 року, березень-квітень 2014 року, жовтень 2014 року - квітень 2015 року, жовтень 2015 року - квітень 2016 року, сума боргу складає 4933,65 грн. Відповідно, сума пені становить 315,00 грн., 3% річних - 154,20 грн., інфляційні втрати становлять 983,12 грн.

Заява про збільшення розміру позовних вимог відповідає ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та прийнята судом до розгляду. У зв'язку з цим має місце нова ціна позову про стягнення 6385,97 грн.

В судовому засіданні 04.08.2016 р. був присутній лише представник позивача, за заявою якого фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 04.08.2016 р. уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно ухвалою, яку було надіслано на зазначену в позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (Сорок років Радянської України), буд. 42А). На час судового засідання 04.08.2016р. надіслана кореспонденція на адресу суду без вручення не поверталась.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 04.08.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

01.01.2007 р. Товариством з обмеженою відповідальністю В«ФоросВ» (споживач, відповідач у справі) та Концерном В«Міські теплові мережіВ» (теплопостачальна організація, позивач у справі) в особі директора Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Орджонікідзевського району (наразі район перейменовано у Вознесенівський) укладено договір № 201908 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п.1.1 договору).

Відповідно до умов п. 2.1 договору та додатків № № 1, 1а до цього договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал на об'єкт по вул. Сорок років Радянської України, буд. 42А, м. Запоріжжя з максимальним тепловим навантаженням на підігрів по середньогодинному тепловому навантаженню в розмірі 0,000150 Гкал/год., з максимальним тепловим навантаженням на підігрів по середньодобовому тепловому навантаженню - 0,003600 Гкал/год.

Згідно з п. 3.2.6 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Пунктами 6.1-6.5 договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перераховувати на розрахунковий рахунок теплопостачальній організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до умов пунктів 6.7, 6.7.1 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

У п. 6.7.2 договору сторони погодили, що у разі неотримання теплопостачальною організацією акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідно до приписів пунктів 10.1, 10.4 договору цей договір діє до 01.01.2008 р. і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Доказів припинення дії договору сторони не надали. Отже, на час розгляду справи судом умови договору є чинними.

Згідно листа Міського комунального підприємства «Основаніє» № 5391/01-05 від 10.05.2016 р. про надання інформації на запит Концерну «Міські теплові мережі» № 438/09 від 21.04.2016 р., відповідач на теперішній час займає нежитлове приміщення за адресою: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (Сорок років Радянської України), буд. 42А, - на підставі договору оренди № 654 від 31.01.2001 р.

Як вбачається з матеріалів справи, за період листопад 2013 року, березень-квітень 2014 року, жовтень 2014 року - квітень 2015 року, жовтень 2015 року - квітень 2016 року позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 4933,65 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками:

від 30.11.2014 р. - на суму 225,55 грн.;

від 31.03.2014 р. - на суму 208,73 грн.;

від 30.04.2014 р. - на суму 113,00 грн.;

від 31.10.2014 р. - на суму 51,10 грн.;

від 30.11.2014 р. - на суму 190,48 грн.;

від 31.12.2014 р. - на суму 369,78 грн.;

від 31.01.2015 р. - на суму 455,29 грн.;

від 28.02.2015 р. - на суму 396,95 грн.;

від 31.03.2015 р. - на суму 546,98 грн.;

від 30.04.2015 р. - на суму 190,09 грн.;

від 31.10.2015 р. - на суму 282,85 грн.;

від 30.11.2015 р. - на суму 301,43 грн.;

від 31.12.2015 р. - на суму 254,88 грн.;

від 31.01.2016 р. - на суму 557,99 грн.;

від 29.02.2016 р. - на суму 368,40 грн.;

від 31.03.2016 р. - на суму 315,08 грн.;

від 30.04.2016 р. - на суму 105,07 грн.

В поясненнях від 21.07.2016 р. № 809/09 позивач зазначає, що на будинку за адресою вул. Сорок років Радянської України, 42А встановлений прилад обліку теплової енергії на опалення. Розподіл теплової енергії по місяцям виконано згідно з п. 23 «Правил користування тепловою енергією» від 03.10.2007 р. № 1198 «Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку» та згідно з «Нормами і вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житла та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» і затверджені Державним Комітетом України по житлово-комунальному господарству (КТМ 204 Укр.244-94 1998 г.). В період з лютого 2015 р. по жовтень 2015 р. включно прилад обліку на будинку був відсутній. Згідно п. 23 «Правил користування тепловою енергією» від 03.10.2007 р. №1198 у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді. Середньомісячну температуру зовнішнього повітря надає Запорізький обласний центр гідрометеорології. Розподіл теплової енергії по місяцям виконано згідно з «Нормами і вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житла та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» і затверджені Державним Комітетом України по житлово-комунальному господарству (КТМ 204 Укр.244-94 1998 р.). Величина теплового навантаження на опалення Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФоросВ» по приміщенню за адресою вул. Сорок років Радянської України, 42А взята з розрахунку теплового навантаження на опалення, який виконано ПКФ «КОМТЕП» у 2012 році. Теплове навантаження на опалення складає 930 ккал/год. В приміщенні індивідуальний прилад обліку теплової енергії на опалення відсутній. Гаряче водопостачання централізоване, встановлений індивідуальний прилад обліку гарячої води. Величина теплового навантаження на гаряче водопостачання Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФоросВ» по приміщенню за адресою вул. Сорок років Радянської України, 42А взята з розрахунку теплового навантаження на гаряче водопостачання, який виконано МП «АРИАДНА-2» у 1998 році. Теплове навантаження на гаряче водопостачання складає 360 ккал/год.

У позовні заяві позивач зазначає, що відповідач не з'являвся до нього для отримання зазначених в пункті 6.7 договору документів, тому позивач направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу відповідача поштовою кореспонденцією, хоча такий обов'язок не покладається на позивача умовами договору. На підтвердження цього позивач надав власні реєстри замовної кореспонденції на відправку рахунків та актів виконаних робіт, податкових накладних за спірний період. Крім того, 27.05.2016 р. відповідачу були повторно направлені цінним листом з описом рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період.

Відповідач не повернув позивачу підписані акти та не надав зауважень до них.

Враховуючи викладене та приписи п. 6.7.2 договору, акти приймання-передачі вважаються погодженими відповідачем та є підставою для здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 6.4 договору споживач не здійснив оплату спожитої у спірному періоді теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 4933,65 грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 4933,65 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 315,00 грн., 3% річних у розмірі 154,20 грн. та інфляційні втрати у розмірі 983,12 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перераховувати на розрахунковий рахунок теплопостачальній організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 р. № 14, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас, коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Враховуючи положення викладеного вище роз'яснення, прострочення оплати настало з 20 числа відповідного місяця спірного періоду.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.8 договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

За прострочення строків оплати позивач нарахував пеню на підставі п. 7.2.8 договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 20.11.2015 р. по30.06.2016 р. в сумі 315,00 грн.

Розрахунок пені судом перевірено та визнано обґрунтованим. Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 315,00 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 20.12.2013 р. по 30.06.2016 р. в сумі 154,20 грн., суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим. Стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 154,20 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з січня 2014 року по травень 2016 року в сумі 983,12 грн., суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим. Стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 983,12 грн.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФоросВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (Сорок років Радянської України), буд. 42А, код ЄДРПОУ 22134451) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (бул. Гвардійський, 137, м.Запоріжжя, 69091, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ В«Державний ощадний банк УкраїниВ» , код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг в сумі 4933 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять три) грн. 65 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ФоросВ» (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (Сорок років Радянської України), буд. 42А, код ЄДРПОУ 22134451) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (бул. Гвардійський, 137, м.Запоріжжя, 69091, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ В«Державний ощадний банк УкраїниВ» , код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) пеню в сумі 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. , 3% річних в сумі 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 20 коп. , інфляційні втрати в сумі 983 (дев'ятсот вісімдесят три) грн. 12 коп. та судовий збір в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Видати накази.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 08.08.2016 р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.