Рішення

від 03.08.2016 по справі 908/1670/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/54/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016 справа № 908/1670/16

за позовом КОНЦЕРНУ В«МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІВ» в особі філії КОНЦЕРНУ В«МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІВ» Хортицького району (69091, місто Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137; фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Альфарм» (юридична адреса: 69041, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 21)

про стягнення 22011,97 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 252/20-19 від 11.07.2016 р.;

від відповідача: не з'явився;

До господарського суду Запорізької області 17 червня 2016 року звернувся концерн В«Міські теплові мережіВ» в особі філії концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Альфарм» про стягнення 22011,97 грн., які складаються з: 18874,37 грн. основного боргу, 2334,58 грн. пені, 158,75 грн. 3% річних та 644,27 грн. інфляційних втрат. Підставою для звернення з позовом є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 401800 від 01.06.2008 р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, внаслідок чого виникла заборгованість. Враховуючи положення договору та приписи діючого законодавства, за порушення виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивачем нараховані до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629, ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, Законом України В«Про теплопостачанняВ» від 02.06.2005 р. № 2633-ІV, В«Правилами користування тепловою енергієюВ» , затверджені постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 р., Законом України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .

Ухвалою суду від 21.06.2016 року порушено провадження у справі № 908/1670/16, присвоєно справі номер провадження 18/54/16, судове засідання призначене на 03 серпня 2016 року. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами та закінчений в судовому засіданні 03.08.2016 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

В судовому засіданні 03.08.2016 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника не направив. Про час і місце судового засідання відповідач попереджений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Згідно з безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Альфарм» є: 69041, АДРЕСА_1. Відповідно до умов договору постачання теплової енергії здійснювалось позивачем за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 21. Саме на ці адреси надсилались процесуальні документи. Примірник ухвали про порушення провадження у справі від 21.06.2016 р., який адресовано відповідачу за юридичною адресою, повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду з позначкою причини повернення В«не числитьсяВ» . Інший примірник ухвали, що надсилався за місцем знаходження об'єкта, на який постачалась теплова енергія, повернутий з позначкою « адресат вибув».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, місце та час розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн В«Міські теплові мережіВ» в особі філії концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району (теплопостачальна організація, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Альфарм» (споживач, відповідач у справі) 01.06.2008 р. уклали договір № 401800 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді з наступними змінами та доповненнями (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 3.2.26. встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язується щомісячно, у строки, визначені даним договором, повернути теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Згідно з п. 6.2 договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право на передоплату.

На виконання умов договору позивач у період з листопада 2015 р. по квітень 2016 р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 18874,37 грн., про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (арк.с. 42-44).

Згідно з п. 6.6.1 договору, отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що розроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Пунктом 6.6.2 договору встановлено, що у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

У зв'язку з відмовою споживача у підписанні Актів приймання-передачі теплової енергії, отриманні рахунків на оплату спожитої теплової енергії, вказані документи надсилалися на його юридичну адресу та адресу об'єкту теплопотачання, про що свідчать реєстри відправлених документів Філії концерну В«Міські теплові мережіВ» Хортицького району (арк. с. 45-46). З урахуванням зазначеного, вказані акти приймання-передачі, оформлені у відповідності до вимог п. 6.6.2 договору та у відповідності до п. 6.3 договору, є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідач договірні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої теплової енергії за період з листопада 2015 р. по квітень 2016 р. не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 18874,37 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на його адресу надсилалась претензія № 08-3/558/49 від 05.05.2016 р. з вимогою терміново вирішити питання щодо погашення заборгованості за договором № 401800 від 01.06.2008 р.

Претензія залишена відповідачем без відповіді, борг не сплачений, що в свою чергу стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 18794,87 грн. підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії на суму 18794,87 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 18794,87 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати отриманої теплової енергії позивач, враховуючи положення п. 7.2.8. договору, просив стягнути пеню в розмірі 2334,58 грн. за період прострочення з 20.12.2015 р. по 31.05.2016 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 7.2.8. договору встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у п. 6.3 договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Наданий позивачем розрахунок пені суд визнав виконаним невірно через невірне визначення подвійної облікової ставки НБУ за спірний період нарахування штрафної санкції, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення пені за вказаний позивачем період задовольняються в частині стягнення 2154,76 грн., в частині стягнення 179,82 грн. пені у позові відмовляється.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 158,75 грн. 3% річних за період з 20.12.2015 р. по 31.05.2016 р., а також 644,27 грн. інфляційних втрат за період з січня 2016 р. по травень 2016 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд визнав виконаним невірно через допущення арифметичних помилок при округленні сум та визначенні сукупного індексу інфляції. Перерахувавши суму 3% річних та суму інфляційних втрат за вказаний позивачем період належні до стягнення суми як 3% річних та і інфляційних втрат є більшими, ніж заявлено до стягнення позивачем, внаслідок чого суд дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення 3% річних у заявленому позивачем розмірі - 158,75 грн. та інфляційних втрат у розмірі 644,27 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альфарм» (юридична адреса: 69041, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69076, місто Запоріжжя, вул. Задніпровська, 21, ідентифікаційний код 31584907) на користь КОНЦЕРНУ В«МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІВ» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код 32121458, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ В«Державний ощадний банк УкраїниВ» , МФО 313957) 18874,37 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири грн. 37 коп.) основного боргу. Видати наказ .

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альфарм» (юридична адреса: 69041, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69076, місто Запоріжжя, вул. Задніпровська, 21, ідентифікаційний код 31584907) на користь КОНЦЕРНУ В«МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІВ» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код 32121458, поточний рахунок № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ В«Державний ощадний банк УкраїниВ» , МФО 313957) 2154,76 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят чотири грн. 76 коп.) пені, 158,75 грн. (сто п'ятдесят вісім грн. 75 коп.) 3% річних, 644,27 грн. (шістсот сорок чотири грн. 27 коп.) інфляційних втрат, 1366,74 грн. (одну тисячу триста шістдесят шість грн. 74 коп.) судового збору. Видати наказ .

4. В іншій частині позову - відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 05 серпня 2016 р.

Суддя В.В. Носівець