Рішення

від 03.08.2016 по справі 911/1937/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2016 р. Справа № 911/1937/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк України (АТ В«УкрексімбанкВ» ), м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю В«Клевань АгроВ» , Київська обл., с. Зелений Бір

про стягнення 107 576,08 гривень

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №010-01/3096 від 18.07.2016;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 02.03.2016.

Позивач, публічне акціонерне товариство В«Державний експортно-імпортний банк України, звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«Клевань АгроВ» про стягнення 107 576,08 гривень штрафу у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди землі №185-00/2/020415 від 02.04.2015.

03.08.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про витребування від позивача правовстановлюючих документів на передані земельні ділянки, у задоволенні якого судом відмовлено.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.04.2015 між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Клевань Агро» (орендар) був укладений договір №185-00/2/020415 оренди землі.

За цим договором орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування тринадцять земельних ділянок, кадастрові номери яких визначено в п. 2.5. цього договору, що розташовані на території Гнідинської сільської ради, Бориспільського району, Київської області (розділ 1 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору в оренду передають земельні ділянки, загальною площею 106,3134 га, які за складом та видами угідь є рілля.

Згідно з п. 2.5. договору земельні ділянки належать Орендодавцю на праві власності, що підтверджується державними актами на право власності на Земельні ділянки, із цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства (9 земельних ділянок) та для ведення особистого селянського господарства (4 земельні ділянки). Серія та номер державних актів на право власності на Земельні ділянки, кадастровий номер та площа Земельних ділянок наступні:

Земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства:

серії ЯГ№178497 від 06.07.2006, кадастровий номер - 3220882600:03:001:0309, 45,5335га;

серія ЯГ№178496 від 06.07.2006, кадастровий номер - 3220882600:03:001:0308, 15,2266 га;

серія ЯГ№178495 від 06.07.2006, кадастровий номер - 3220882600:03:001:0307, 15,2266 га;

серії ЯЕ№589998 від 03.07.2007, кадастровий номер - 3220882600:03:001:0010, 3,8067га;

Земельні ділянки для ведення підсобного сільського господарства:

серії ЯЕ№586688 від 19.04.2007, кадастровий номер - 3220882600:03:001:0458, 8,10 га;

серії ЯЕ№586690 від 19.04.2007, кадастровий номер - 3220882600:03:001:0457, 4,11 га;

серії ЯЕ№586689 від 19.04.2007, кадастровий номер - 3220882600:03:001:0282, 2,05 га;

серія ЯЕ№586687 від 19.04.2007, кадастровий номер - 3220882600:03:001:0268, 2,05 га,

серія ЯЕ№586692 від 19.04.2007, кадастровий номер - 3220882600:03:001:0293, 2,05 га;

серія ЯЕ№586691від 19.04.2007, кадастровий номер - 3220882600:03:001:0288, 2,05га;

серія ЯЕ№583988 від 19.04.2007, кадастровий номер - 3220882600:03:001:0311, 2,05га;

серія ЯЕ№586686 від 19.04.2007, кадастровий номер - 3220882600:03:001:0121, 2,03 га;

серія ЯЕ№586685 від 19.04.2007,кадастровий номер - 3220882600:03:001:0118, 2,03 га.

План-схема Земельних ділянок з позначенням їх меж міститься в додатку №1 до цього договору. 3агальна балансова вартість Земельних ділянок індексується орендодавцем без укладання додаткових угод до цього договору. На вимогу орендаря орендодавцем надається інформація про поточну балансову вартість Земельних ділянок. 3агальна нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 996 683,35 (дев'ятсот дев'яносто шість тисяч шістсот вісімдесят три гривні 35 копійок) гривень. Акт визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) міститься в додатку № 4 до цього договору (п.п. 2.6-2.9 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін, і діє до 01 квітня 2016 року, включно. В частині сплати орендарем орендної плати, у тому числі частини орендної плати, що утворилась у зв'язку із застосування індексу інфляції та інших витрат орендодавця, сплати неустойки (шрафів/пені) за порушення умов цього договору, зобов'язань компенсації спричинених збитків, цей договір діє до повного та належного виконання сторонами зобов'язань за ним.

Загальний розмір орендної плати за весь строк володіння і користування орендарем земельними ділянками, в рамках цього договору, становить 88 594,50 гривень, крім того ПДВ - 17 718,90 гривень, а разом з ПДВ - 106 313,40 гривень та не залежить від кількості місяців/календарних днів у місяці користування/володіння Орендарем Земельними ділянками за цим договором (п. 4.1. договору).

Орендодавець, після державної реєстрації орендарем права оренди земельних ділянок, передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельні ділянки на підставі акту приймання - передачі земельних ділянок від орендодавця до орендаря, що є не від'ємною частиною договору оренди та складається у формі, викладеній в додатку №2 до цього договору, але виключно за умови виконання орендарем п. 9.4.7 цього договору. Земельні ділянки вважаються переданими орендодавцем орендарю від дати підписання акту приймання передачі земельних ділянок від орендодавця до орендаря уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 9.4.1. договору, орендар зобов'язується приступити до володіння і користування земельними ділянками у строки, встановлені цим договором, не раніше державної реєстрації права оренди земельних ділянок.

Згідно з п. 9.4.4. договору, орендар зобов'язується за власний рахунок забезпечити, протягом 6 місяців з дати підписання цього договору уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печатками сторін, проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок за цим договором та надати орендодавцю один примірник цього договору.

У випадку невиконання орендарем обов'язку, передбаченого п. 9.4.4. цього договору оренди, орендар сплачує орендодавцеві штраф у розмірі 127 576,08 гривень (п. 13.6 договору).

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди землі, а саме п. 9.4.4. договору, позивач звернувся до господарського суду з вимогою до відповідача про стягнення 107 576,08 гривень штрафу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Спір між сторонами виник в результаті порушення відповідачем умов договору, закріплених у пункті 9.4.4 договору оренди землі, тобто відповідач у 6 місячний строк не провів державну реєстрацію права оренди земельних ділянок.

19.10.2015 позивачем було надіслано відповідачеві лист №185-01/79, зі змісту якого вбачається вимога до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевень Агро» строком до 01.11.2015 сплатити штраф, передбачений п. 13.6 договору, на загальну суму у розмірі 127 576,08 гривень (копія листа наявна в матеріалах справи).

У відповідь на зазначену вимогу відповідачем було направлено позивачу лист від 17.12.2015, в якому відповідач просив зарахувати в рахунок погашення суми штрафу через неналежне виконання відповідачем умов договору оренди, суму в розмірі 20 000,00 гривень (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи), сплачену за оренду земельних ділянок, а решту суми штрафу відповідач обіцяв сплатити найближчим часом (копія листа наявна в матеріалах справи).

Проте станом на день розгляду справи в суді залишок суми штрафу, а саме 107 576,08 гривень, позивачеві не сплачено.

У зв'язку із викладеним, позивач звернувся до господарського суду про стягнення 107 576,08 гривень штрафу в примусовому порядку.

Статтями 216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В розумінні частин 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Згідно частини 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобов'язання, та по-друге, такий штраф за порушення зобов'язання має бути передбачений договором.

Згідно положень п. 13.6 договору у випадку невиконання орендарем обов'язку, передбаченого п. 9.4.4. цього договору оренди, орендар сплачує орендодавцеві штраф у розмірі 127 576,08 гривень.

Враховуючи встановлення судом факту неповного виконання відповідачем обов'язку, передбаченого п. 9.4.4 договору, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу, що залишився невиконаним у розмірі 107 576,08 гривень є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відхиляючи клопотання відповідача про витребування правовстановлюючих документів, що засвідчували б приналежність позивачу права власності на земельні ділянки суд виходив з того, що договір оренди містить посилання, що земельні ділянки належать орендодавцю на праві власності. Та ймовірні сумніви відповідач мав перевіряти станом на момент укладення договору.

Наразі відповідач, обґрунтовуючи необхідність витребування правовстановлюючих документів, посилається на виписки із Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянку, але ці виписки отримані станом на 03.08.2016, а враховуючи тривалий час, що минув з моменту укладання договору право власності позивача могло перейти до іншої особи, отже безпосереднім доказом відсутності у позивача права власності на земельні ділянки станом на час укладання договору такі виписки не є.

Крім того, суд керувався тим, що з огляду на тривалий час розгляду справи, тривалий час існування обов'язку відповідача сплатити суму штрафу, що залишилася несплаченою, клопотання відповідача про витребування зазначених відомостей свідчить про бажання затягнути судовий розгляд справи, адже така ініціатива відповідача виникла лише на стадії судового розгляду, коли як обов'язком добросовісного учасника господарських правовідносин є своєчасне їх виконання, у строки, визначені договором та впродовж розумного строку, а скоріше за все станом на час укладання договору відповідач мав би ініціювати перевірку обставин, що є на його погляд важливими для розглядуваного випадку.

Враховуючи те, що відповідачем факту приналежності позивачу права на передавання земельних ділянок у користування (на укладання договору) не спростовано, а зміст укладеного сторонами договору підтверджує приналежність позивачу відповідного права, суд керувався наявними у справі доказами та виходив з презумпції правомірності правочину та наявності у відповідача обов'язку щодо погашення наявної суми заборгованості зі сплати штрафу, що залишилася невиконаною.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевань Агро» (08635, Київська обл., Васильківський район, селище Зелений Бір, код 37340327) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код 00032112) 107 576 (сто сім тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень 08 коп. штрафу, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.08.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 08.08.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник