Рішення

від 02.08.2016 по справі 922/1805/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2016 р.Справа № 922/1805/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Аверс", м. Харків про стягнення 15997,65 гривень за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов.№14-137 від 13.05.2014 року);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

06.06.2016 р. позивач, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Аверс", 15997,65 грн., з яких 10922,53 грн. інфляційних, 843,15 грн. 3% річних, 4231,97 грн. пені. Позивач зазначив, що заборгованість виникла за неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №2080/14-ТЕ-32 від 27.12.2013 р. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2016 р. було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.07.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2016 р. було відкладено розгляд справи на 02.08.2016 р.

02.08.2016 р. позивач надав до суду заяву (вх.№25374) про долучення документів.

Судом були досліджені та долучені до матеріалів справи надані документи.

У судовому засіданні 02.08.2016 р. позивач позов підтримував, змін не мав.

У судове засідання 02.08.2016 р. відповідач не з'явився, витребуваних документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачеві на юридичну адресу згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ст.64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року №75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, без участі відповідача, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійсненні всі необхідні щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

27.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю керуюча компанія «Аверс» (далі - Покупець, відповідач) був укладений договір №2080/14-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язався поставити Покупцеві імпортований природний газ, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), а Покупець зобов’язався прийняти та оплачувати газ на умовах цього Договору.

На виконання п.1.1 Договору позивач поставив протягом січня - квітня 2014 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 270019,89 грн., що підтверджуються актами приймання-передачі природного газу:

1. від 31.01.14р. б/н за січень на суму 110 318,13 грн.;

2. від 28.02.14р. б/н за лютий на суму 82 855,34 грн.;

3. від 31.03.14р. б/н за березень на суму 54 432,61 грн.;

4. від 30.04.14р. б/н за квітень на суму 22 413,51 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за з місяцем поставки газу.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений і зговором або законом.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. умов сього Договору він у безспірному порядку зобов’язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3. Договору встановлено, що строк у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у п’ять років.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.1 Договору у разі порушення покупцем строків оплати поставленої продукції і транспортних витрат, передбачених Договором, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст.610,611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, вимога по стягненню з відповідача пені відповідає нормам чинного законодавства та підлягає задоволенню в сумі 4231,97 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 843,15 грн. та інфляційні у сумі 10922,53 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим, підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.525, 526, 530, 610-612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Аверс" (61166, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ-37878061) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 код ЄДРПОУ 20077720) 10922,53 гривень інфляційних, 843,15 гривень 3% річних, 4231,97 гривень пені, 1378,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_2