Рішення

від 02.08.2016 по справі 922/1871/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2016 р.Справа № 922/1871/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтепродукт", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К", м.Харків про стягнення 117027,50 гривень за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов.№ 17/05 від 17.05.2016 року);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

10.06.2016 р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нефтепродукт", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К" (відповідача) 117027,50 гривень, з яких, 95762,00 гривень основної заборгованості, 1251,40 гривень 3% річних, 4788,00 гривень інфляційних, 15226,10 грн. пені за договором поставки №29/1 від 29.07.2015 р. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1755,00 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.06.2016 р. було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.07.2016 р.

12.07.2016 р. позивач надав до суду заяву про долучення документів (вх.№22766) та довідку про банківські рахунки (вх.№22765).

Судом було досліджено та долучено до матеріалів справи надані документи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2016 р. було відкладено розгляд справи на 02.08.2016 р.

Представник позивача у судовому засіданні 02.08.2016 р. позов підтримував, та просив суд його задовольнити.

Відповідач у судове засідання 02.08.2016 р. свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачеві на юридичну адресу згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ст.64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року №75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, без участі відповідача, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійсненні всі необхідні щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між ТОВ «Нефтепродукт» (постачальник, позивач) та ТОВ «Фрегат - К» (покупець, відповідач) 29.07.2015р. був укладений договір №29/1, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити нафтопродукти в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору кількість, номенклатура, ціна продукції погоджуються сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частішою нього Договору. Факт прийняття продукції за цінами, кількістю, номенклатурою, зазначеними у видатковій накладній та/або факт оплати рахунка-фактури означає взаємну згоду постачальника і покупця з умовами поставки та умовами оплати продукції, ціною, кількістю, номенклатурою продукції.

Відповідно до п.4.2.Договору оплата продукції за цим договором здійснюється на умовах: відстрочка платежу у 1-денний календарний термін.

11.11.2015р. сторони підписали акт звірки, відповідно до якого станом на 11.11.2015р. у ТОВ «Фрегат - К» перед ТОВ «Нефтепродукт» існувала заборгованість за отримане дизельне паливо у розмірі 63630,0 грн.

Після підписання акту звірки 11.11.2015р. на адресу ТОВ «Фрегат - К» було здійснено ще 13 поставок на суму 923798,8 грн., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а оплат було здійснено тільки на суму 891666,8 грн., що підтверджується банківськими виписками у кількості 32 шт.

Остання поставка була здійснена 30.12.2015р., тобто 31.12.2015р. ТОВ Фрегат - К» повинно було повністю погасити заборгованість.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 95762,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.5.1 Договору у разі порушення покупцем строків оплати поставленої продукції і транспортних витрат, передбачених Договором, постачальник має право вимагати від покупця сплати пені в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст.610,611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст.3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст.1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, вимога по стягненню з відповідача пені відповідає нормам чинного законодавства та підлягає задоволенню в сумі 15226,10 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1251,40 грн. та інфляційні у сумі 4788,00 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.525, 526, 530, 610-612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К" (код ЄДРПОУ 32761769, адреса: 61100, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтепродукт" (код ЄДРПОУ 31633393, 61018, м.Харків, вул.Сумгаїтська, б.5, оф.56) 95762,00 гривень основної заборгованості, 1251,40 гривень 3% річних, 4788,00 гривень інфляційних, 15226,10 гривень пені, 1755,41 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_2