ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2016 р.Справа № 922/2399/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ", м. Харків до Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків про стягнення коштів за участю представників:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
ВСТАНОВИВ:
20.07.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" , м. Харків ( надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, м. Харків ( надалі - відповідач ) , у якому просить стягнути з відповідача 5477,00 грн., що складається з основного боргу 4307,68 грн. , ( за спожитий природний газ у грудні 2015 року), пені - 888,62 грн., 3 % річних - 65,31 грн., інфляційні втрати - 215,38 грн. , та судовий збір.
В обґрунтування позову позивач вказував на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу від 10.12.2015 р. № 2015/ТП-БО-0400012 в частині повної та своєчасної оплати за наданий природний газ. В якості правових підстав позивач посилався на норми ст. ст. 526, 611, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України.
Відповідач проти заявленого позову заперечував та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на ст. 23 Бюджетного кодексу України, яким визначено, що усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду. Так, залишки коштів з рахунку № 35219001081043 Державної інспекції сільського господарства в Харківській області на кінець операційного дня 30 грудня 2015 року списуються органами Державної казначейської служби України у порядку, визначеному у Регламенті роботи органів Державної казначейської служби України по завершенню бюджетного 2015 року, а з 01.01.2016 року був укладений новий договір від 21.03.2016 року за № 114112001ІSВ036 з ТОВ" Харківгаз Збут".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2016 р. була прийнята позовна заява до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.08.2016 р. о 9:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
12.10.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (постачальник), Публічним акціонерним товариством "ХАРКІВГАЗ" (газорозподільне підприємство) та Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області (споживач) був укладений договір №2015/ТП-БО-0400012 на постачання природного газу (надалі - договір), за яким постачальник (позивач) постачає природний газ (далі - газ) споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач (відповідач) оплачує вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Пунктом 1.2 договору сторони визначили, що передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, договірні обсяги постачання газу споживачеві наводяться у додатку 3 до договору. Згідно з п. 3.6 послуги з постачання газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного споживачем та газорозподільним/газотранспортним підприємством відповідно до пункту 2.5 розділу ІІ договору.
Пунктом 2.5 договору сторони визначили, що за підсумками розрахункового періоду споживач протягом двох робочих днів погоджує з газорозподільним/газотранспортним підприємством акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб'єктами ринку природного газу. За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу спожитого (протранспортованого) газу вони підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення цього питання обсяг спожитого (протранспортованого) газу встановлюється відповідно до даних газорозподільного/газотранспортного підприємства.
Відповідно до п. 3.8 зазначеного договору споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг з постачання газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Згідно з п. 3.9 договору, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.
Пунктом 4.2.1 зазначеного договору сторони визначили, що ціна за 1000,00 куб. м. природного газу з урахуванням збору до ціни на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування та розподіл вартості послуги з постачання природного газу - 7478,60 грн., крім того ПДВ 20% - 1495,72 грн., всього за 1000,00 куб. м. - 8974,32 грн.
Згідно з абз. 1 п. 4.6 договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної/декадної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду, крім оплати вартості послуг з постачання суб'єктами господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води).
Відповідно до абз. 5 п. 4.6 цього ж договору, у випадку доплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 10.1 договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дати його підписання та, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ, поширює свою дію на відносини в частині постачання природного газу з 01.10.2015 р., та укладається на строк до 31.12.2015 р.
Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 3 договору щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк.
В додатку 3 до договору сторони узгодили договірні обсяги постачання природного газу, зокрема те, що постачальник здійснює протягом 2015 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 5,239 тис. куб. м., у тому числі по місяцях та кварталах.
Крім того, сторони уклали додаткову угоду №1 від 10.12.2015 р. до договору, в якій, зокрема, виклали пункт 1.1 розділу І договору в зміненій редакції та визначили, що загальна сума на момент підписання складає 47016,33 грн.
Відповідно до п. 4.7 договору, оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок постачальника, з якого здійснюються розрахунки між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі з газорозподільним/газотранспортним підприємством за договором на розподіл/транспортування природного газу".
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, передавши відповідачу природний газ за договором протягом грудня 2015 р. на загальну суму 4307,68 грн., що підтверджується копією акта приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 31.12.15 р. №2015/ТП-БО-0400012, підписаними уповноваженими представниками позивача та відповідача.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів оплати в повному обсязі вартості природного газу поставленого позивачем не надав, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 4307,68 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 65,31 грн. трьох відсотків річних та 215,38 грн. інфляційних втрат, в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 6.2.2 договору сторони визначили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На підставі вказаного позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.12.2015 р. по 07.07.2016 р. в сумі 888,62 грн.
Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 888,62 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача вказаної пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України та приписами п.3.17.4. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в зв'язку з чим судові витрати у даній справі, які складаються з 1378,00 грн. судового збору, покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.
Керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 551, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 223, 233 ГК України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 14, код ЄДРПОУ 38000054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621) заборгованість за договором №2015/ТП-БО-0400012 на постачання природного газу від 10.12.2015 р. в сумі 4307,68 грн., пеню - 888,62 грн., 3% річних 65,31 грн., інфляційні витрати - 215,38 грн. та судовий збір в сумі 1378,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 08.08.2016 р.
Суддя ОСОБА_3
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2016 |
Оприлюднено | 11.08.2016 |
Номер документу | 59516082 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Лаврова Л.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні