Рішення

від 13.07.2016 по справі 910/9954/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016Справа №910/9954/16 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Виробничого кооперативу "Технічний центр"

про стягнення 19 914,08 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Василенко Т.О. (довіреність №170 від 25.12.2015р.); від відповідача:не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (надалі - позивач, КП "Київський метрополітен") звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Виробничого кооперативу "Технічний центр" (надалі - відповідач, ВК "Технічний центр") про стягнення 13730,09 грн. заборгованості за договором оренди №371-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009р., 3% річних у розмірі 980,83 грн. та пені у розмірі 5203,16 грн.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №371-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009р., в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за користування нерухомим майном.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2016р. порушено провадження у справі №910/9954/16 та розгляд справи призначено на 29.06.2016р.

Уповноважений представник позивача у судовому засіданні 29.06.2016р. надав документи для залучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.06.2016р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 13.07.2016р. та зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення щодо продовження строку дії договору після 04.03.2012р.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо строку дії договору оренди, підтримав заявлені позовні вимоги та просив розглянути позов за наявними у матеріалах справи документами.

Відповідач по справі на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, необхідно зазначити, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 03.06.2016р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи відправлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01103, м. Київ, станція метро "Дружби народів", перехід. Вищевказані ухвали суду отримані уповноваженою особою відповідача 08.06.2016р. та 01.07.2016р., що підтверджується відповідними записами у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від сторін до Господарського суду міста Києва не надходило.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини щодо належного повідомлення відповідача та враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному і повному з'ясуванню фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивному оцінюванню доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/9954/16.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.03.2009р. між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (далі - орендодавець) та Виробничим кооперативом "Технічний центр" (далі - орендар) укладено договір оренди №371-Упр(ДВ)-09 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець на підставі рішення Київради від 31.01.2008р. № 77/4549 та від 16.10.2008р. №516/516 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП ПІ "Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря) (далі - об'єкт оренди), за адресою: станція метро "Дружби народів", для торгівлі непродовольчими товарами.

Згідно з п. 2.1 договору, об'єктом оренди є частина вестибюлю, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП ПІ "Укрметротунельпроект", огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 23,4 кв.м згідно з викопіюванням з схеми тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Положеннями п. 3.1 договору встановлено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 16.10.2008 №516/516 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від "28" вересня 2006 року №34/91, та на дату підписання договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить: 111,46 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на жовтень лютий 2009 року складає 2608,20 грн. без ПДВ.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).

01.06.2009 р. та 01.04.2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 653 та додаткову угоду № 1121, якими внесено зміни у п. 3.4, 3.5 договору.

У пункті 3.4 договору сторони погодили, що додатково орендар сплачує орендодавцю разом з орендною платою: податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України; та витрати на утримання об'єкта оренди за окремим договором, укладеним з орендодавцем (редакція Додаткової угоди № 121 від 01.04.2010р. до договору).

Відповідно до п. 3.5 договору, оплата по договору проводиться орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Як вбачається із матеріалів справи за актом приймання-передачі майна в оренду від 06.03.2009р., орендодавець передав, а орендар прийняв частину вестибюлю станції метро "Дружби народів", визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) орендаря, загальною площею 23,4 кв.м.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендаря.

Згідно з п. 4.2 договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.14 договору, оплата по договору нараховується орендодавцем та сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди та підписання акту прийому-передачі.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і відповідно до рішення Київської міської ради від 16.10.2008р. № 516/516 діє з 06.03.2009р. до 04.03.2012р. (2 роки 364 дні).

Звертаючись до суду з даним позовом КП "Київський метрополітен" зазначає, що відповідачем належним чином не виконані взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за період з квітня 2015 р. по квітень 2016 року у розмірі 13730,09 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Дослідивши зміст договору оренди №371-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009р., господарський суд приходить до висновку, що він є договором оренди комунального майна.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За актом приймання-передачі майна в оренду від 06.03.2009р., орендодавець передав, а орендар прийняв частину вестибюлю станції метро "Дружби народів", визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) орендаря, загальною площею 23,4 кв.м. Вказаний акт приймання-передачі від 06.03.2009р. підписано та скріплено печатками орендодавця та орендаря (копія акту знаходиться в матеріалах справи а.с. 23).

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. за № 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Сторонами у п. 9.1 договору погоджено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 04.03.2012р.

Частиною 2 ст. 795 ЦК України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

За умовами п. 4.14 договору, оплата по договору нараховується орендодавцем та сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди та підписання акту прийому-передачі.

Судом встановлено, що після закінчення терміну дії договору (04.03.20012р.) орендарем орендоване приміщення не повернуто, акт приймання-передачі майна з оренди сторонами не підписано.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

У абзаці 4 п. 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013р. за №12 визначено, що з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Таку позицію підтримує і Верховний Суд України у постанові від 20.11.2012р. зі справи N 3-54гс12.

Керуючись зазначеними нормами законодавства та враховуючи те, що пунктом п. 4.14 договору передбачено, що оплата по договору нараховується орендодавцем та сплачується орендарем до дати фактичного повернення об'єкта оренди та підписання акту прийому-передачі, господарський суд дійшов висновку, щодо правомірного нарахування позивачем орендної плати після 04.03.20012р.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендаря.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи пункту 3.6 договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа поточного місяця.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача за договором оренди №371-Упр(ДВ)-09 за період з квітня 2015 по квітень 2016 року складає 13730,09 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані положення укладеного між сторонами договору оренди, з урахуванням індексів інфляції гривні за даними Державного комітету статистики України починаючи з дати фактичної передачі майна орендареві за актом приймання-передачі, відповідач зобов'язаний був оплатити на користь позивача:

- за квітень 2015р. - 5870,19 грн. в строк до 10.05.2015р.;

- за травень 2015р. - 6692,01 грн. в строк до 10.06.2015р.;

- за червень 2015р. - 6839,24 грн. в строк до 10.07.2015р.;

- за липень 2015р. - 6866,59 грн. в строк до 10.08.2015р.;

- за серпень 2015р. - 6797,93 грн. в строк до 10.09.2015р.;

- за вересень 2015р. - 6743,54 грн. в строк до 10.10.2015р.;

- за жовтень 2015р. - 6898,64 грн. в строк до 10.11.2015р.;

- за листопад 2015р. - 6808,96 грн. в строк до 10.12.2015р.;

- за грудень 2015р. - 6945,14 грн. в строк до 10.01.2016р.;

- за січень 2016р. - 6993,76 грн. в строк до 10.02.2016р.;

- за лютий 2016р. - 7056,70 грн. в строк до 10.03.2016р.;

- за березень 2016р. - 6784,96 грн. в строк до 10.04.2016р.;

- за квітень 2016р. - 6945,14 грн. в строк до 10.05.2016р.

Судом встановлено, що відповідач своє зобов'язання щодо сплати орендної плати за період з квітня 2015р. по квітень 2016р. виконав частково лише на суму 74512,71 грн. Жодного доказу на підтвердження факту оплати відповідачем орендної плати у розмірі 13730,09 грн. станом на 31.05.2016р. (день звернення позивача до суду з позовом) у встановлений п. 3.06 договору термін сторонами спору суду не надано.

Отже, враховуючи те, що відповідач об'єкт оренди за актом приймання-передачі позивачу не передав, доказів протилежного матеріали справи не містять, при цьому, доказів повного розрахунку з орендної сплати за період з квітня 2015 року по квітень 2016 року в розмірі 13730,09 грн. суду не надав, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 13730,09 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 980,83 грн. та пені в розмірі 5203,16 грн. Розглядаючи ці вимоги суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що у правовідносинах сторін має місце допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, є правомірними.

Відповідно до п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013р. за №14, з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Згідно розрахунку суду у відповідності до умов п. 3.6 договору, здійсненого в інформаційно-пошуковій системі "Ліга", 3% річних за порушення строків сплати орендних платежів складають 578,00 грн.

Щодо вимог про стягнення пені у розмірі 5203,16 грн., то суд відзначає наступне.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Отже, статтею 547 ЦК України імперативно визначено умову, згідно якої забезпечення виконання зобов'язання має відбуватися у письмовій формі, тобто встановлення штрафних санкції за порушення виконання зобов'язання має бути вчинене у письмові формі, як того вимагає зазначена норма закону.

Оскільки, судом встановлено, що договір оренди №371-Упр(ДВ)-09 від 05.03.2009р. припинив свою дію 04.03.2012р., відтак у позивача відсутні правові підстави для нарахування пені з 04.03.2012р., а тому, у задоволенні позовних вимог про стягнення 5203,16 грн. пені, нарахованої позивачем за період з 11.04.2015р. по 25.05.2016р. слід відмовити.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зауважити, що позивач не позбавлений можливості захистити своє порушене право у порядку передбаченому частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, підсумовуючи сукупність встановлених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Київський метрополітен", а саме: 13730,09 грн. - основний борг, 578,00 грн. - 3% річних. В частині позовних вимог про стягнення 5203,16 грн. пені - відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничого кооперативу "Технічний центр" (01103, м. Київ, станція метро "Дружби народів", перехід, ідентифікаційний код 16299876) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, б. 35, ідентифікаційний код 03328913) 13730 (тринадцять тисяч сімсот тридцять) грн. 09 коп., 3% річних у розмірі 578 (п'ятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 990 (дев'ятсот дев'яносто) грн. 08 коп.

3. В іншій частині позовних вимог Комунального підприємства "Київський метрополітен" - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 18.07.2016 року.

Суддя В.В. Князьков