Постанова

від 04.08.2016 по справі 2-а-572/10/2270/9

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2-а-572/10/2270/9

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМайстер П.М. при секретаріНетичай Ю.В. за участі:представника позивача: Антонюка І.В., представника відповідача: Юрчук Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2010 року до суду з адміністративним позовом звернувся позивач до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень: від 30 червня 2009 року № 0000792342/0, № 0000802342/0, № 0001301742/0; від 04 вересня 2009 року № 0000792342/1, № 0000802342/1, №0001711742/1; від 19 листопада 2009 року № 0009942342/2, № 0000802342/2, №0001711742/2; від 29 січня 2010 року № 0009942342/3, № 0000802342/3, № 0001711742/3 (в редакції доповнення до позову від 09 березня 2010 року).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року позов був задоволений частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області від 30 червня 2009 року № 0000802342/0, від 04 вересня 2009 року № 0000802342/1, №0001711742/1, від 19 листопада 2009 року №0009942342/2, № 0000802342/2, № 0001711742/2, від 29 січня 2010 року № 0009942342/3, № 0000802342/3, № 0001711742/3. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області від 30 червня 2009 року № 0001301742/0 в частині основного платежу - 31309,80 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 62619,60 грн. Скасовано податкової повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області від 30 червня 2009 року № 0000792342/0 та від 04 вересня 2009 року № 0000792342/1 в частині основного платежу - 160376,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 144734,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2016 року касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі Вищим адміністративним судом України здійснено заміну позивача - ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» його правонаступником - ТОВ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод», а також здійснено заміну відповідача - Кам'янець-Подільську ОДПІ Хмельницької області його правонаступником - Кам'янець-Подільською ОДПІ ГУ ДФС Хмельницької області.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду 23 березня 2016року справу прийнято до провадження.

Встановлено, що Кам'янець-Подільською ОДПІ Хмельницької області була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складений акт № 1335/234/00213807 від 17 червня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема: вимоги підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, вимоги пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за період, який перевірявся, на загальну суму 160376,00 грн. у тому числі по періодах: за 4 квартал 2007 року - занижено на 135374,00 грн., за 1 квартал 2008 року - занижено на 49923,00 грн., за 2 квартал 2008 року - завищено на 179015,00 грн., за 3 квартал 2008 року - занижено на 152678,00 грн., за 4 квартал 2008 року - занижено на 1416,00 грн.; вимоги пункту 1.4 статті 1, статей 3, 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 190146,00 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2007 року - занижено на 16667,00 грн., за січень 2008 року - занижено на 91632,00 грн., за березень 2008 року - завищено на 2101,00 грн., за квітень 2008 року - завищено на 1943,00 грн., за червень 2008 року - завищено на 36657,00 грн., за липень 2008 року - завищено на 15198,00 грн., за серпень 2008 року - занижено на 55252,00 грн., за вересень 2008 року - занижено на 39849,00 грн., за жовтень 2008 року - занижено на 42645,00 грн.; вимоги підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, підпункту «г» підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6, підпункту «е» підпункту 6.3.3 пункту 6.3 статті 6, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.3.5 пункту 9.3 статті 9, підпунктів 9.10.1, 9.10.3 пункту 9.10 статті 9, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого допущене порушення податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання податку з доходів фізичних осіб до бюджету, у періоді, який перевірявся, на загальну суму 31909,80 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно сформував валові витрати та податковий кредит по господарських операціях, здійснених з ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» (згідно договорів підряду від 11 вересня 2007 року (об'єкт - Готель «Україна», розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Л.Українки, 32) та від 01 листопада 2007 року (об'єкт - виробничих комплекс, розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32)), та з ТОВ «Арма-Строй» (згідно договорів на виконання будівельно-монтажних робіт № 110/02 від 28 лютого 2008 року (об'єкт - торговий комплекс, розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32) та від 01 липня 2008 року (об'єкт - Готель «Україна», розташований за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Л.Українки, 32), а також згідно договору поставки № 32/18 від 03 липня 2008 року), оскільки такі операції не здійснювались в межах господарської діяльності товариства (не мали реального характеру), з огляду на те, що: у періодах, за які складі акти приймання виконаних підрядних робіт (4 квартал 2007 року, 2008 рік), були відсутні дозвіл на будівництво та дозвіл на виконання будівельних робіт, а також проектно-кошторисна документація на роботи по реконструкції виробничого комплексу про вул. Хмельницьке шосе, 32 у м. Кам'янець-Подільський, що є порушенням вимог статей 875, 877 Цивільного кодексу України; за даними бази даних ДПА України середньооблікова чисельність працівників згідно розрахунку комунального податку, поданого ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області за 4 квартал 2007 року, склала 1 чоловік, а згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік витрати ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» на оплату праці склали 4925,00 грн., основні фонди - відсутні, що свідчить про те, що кількість працівників та розмір витрат на оплату праці, задекларованих ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат», не відповідає тим обсягам виконаних будівельно-монтажних робіт, що зазначені в наданих позивачем до перевірки актах виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, з урахуванням того, що такі акти складені з недоліками (а саме: відсутні обґрунтування (шифр і « позиції нормативу) - графа 3, дані про витрати праці працівників на обсяг робіт (людино-годин) - графа 8, посада та прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції); за даними бази даних ДПА України середньооблікова чисельність працівників згідно розрахунків комунального податку, поданих ТОВ «Арма-Строй» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, склала: за 1 квартал 2008 року - не подано, за 3 квартал 2008 року - 4 чоловіки, що свідчить про те, що кількість працівників та розмір витрат на оплату праці, задекларованих ТОВ «Арма-Строй», не відповідає тим обсягам виконаних будівельно-монтажних робіт, що зазначені в наданих позивачем до перевірки актах виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, з урахуванням того, що такі акти складені з недоліками (а саме: відсутні посада та прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції); згідно відомостей з Центральної бази даних юридичних осіб ДПА України стан платника ТОВ «Арма-Строй» - «внесено запис про відсутність підтвердженні відомостей»; відповідно до оперативної інформації ВПМ стосовно посадових осіб ТОВ «Арма-Строй» порушено кримінальну справу № 70/107-08 за фактом умисного ухилення від сплати податків та фіктивного підприємництва - створення та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою з групою осіб, за ознаками злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України; позивачем не було надано до перевірки товарно-транспортних накладних, залізничних квитанцій, які б підтверджували факт перевезення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Арма-Строй» до позивача; в книзі обліку довіреностей позивача відсутні записи про оформлення довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Арма-Строй»; позивачем не надано до перевірки сертифікатів відповідності на отриманий товар, актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй», є нікчемними у розумінні положень статті 228 Цивільного кодексу України, а виписані зазначеними контрагентами первинні бухгалтерській документи не дають позивачу права на формування валових витрат та податкового кредиту. Крім іншого, вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що позивач завищив валовий дохід та податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок включення до їх складу сум по операціях, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності позивача (не мали реального характеру), а саме: передачі замовнику - ТОВ «Европа-2002» будівельно-монтажних робіт, факт приймання яких від субпідрядників - ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй» позивачем не підтверджений.

Також, у акті перевірки було вказано, що: у липні та грудні 2008 року позивач не утримав та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 540,91 грн. при виплаті заробітної плати своїм працівникам, прізвища та ініціали яких вказані на 30 аркушах акту перевірки; перевіркою встановлено випадки надання позивачем податкової соціальної пільги своїм працівникам без наявності заяв на її отримання та працівникам, які були зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності (прізвища та ініціали таких працівників вказані на 30 аркуші акту перевірки), що призвело до недоутримання податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 1007,25 грн.; перевіркою встановлено не оподаткування позивачем податком з доходів фізичних осіб доходів своїх працівників, отриманих як додаткове благо, а саме: у вигляді оплати вартості поповнення рахунку мобільного зв'язку у розмірі 50,00 грн., плати за послуги телефонного зв'язку у розмірі 42,00 грн. та вартості проїзду у таксі у розмірі 598,60 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 103,59 грн.; перевіркою встановлено випадок неутримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 65,61 грн. та незастосування штрафу (15%) в розмірі 55,77 грн. внаслідок не оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих працівником позивача (ОСОБА_1) під звіт та неповернутих у встановлено законодавцем терміни; перевіркою встановлено неутримання та неперерахування позивачем податку з доходів фізичних осіб з виплачених за 2004 рік дивідендів у загальній сумі 197282,94 грн., що призвело до недоплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 29592,44 грн.

30 червня 2009 року Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000792342/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 312648,00 грн., у тому числі: 160376,00 грн. - за основним платежем, 152272,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

30 червня 2009 року Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000802342/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 313169,00 грн., у тому числі: 190146,00 грн. - за основним платежем, 123023,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

30 червня 2009 року Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001301742/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на з доходів найманих працівників у розмірі 93985,17 грн., у тому числі: 31309,80 грн. - за основним платежем, 62675,37 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області від 04 вересня 2009 року № 19460/10/25-009-31 «Про результати розгляду первинної скарги» податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0000792342/0 та № 0000802342/0 були залишені без змін, а податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0001301742/0 було скасоване в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 55,77 грн.

З урахуванням процедури адміністративного оскарження Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкові повідомлення-рішення від 04 вересня 2009 року №0000792342/1 та № 0000802342/1 на аналогічні суми податкових зобов'язань, які були визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 30 червня 2009 року № 0000792342/0 та № 0000802342/0.

Також, з урахуванням рішення від 04 вересня 2009 року № 19460/10/25-009-31 Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001711742/1 від 04 вересня 2009 року, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на з доходів найманих працівників у розмірі 933929,40 грн., у тому числі: 31309,80 грн. - за основним платежем, 62619,60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням ДПА у Хмельницькій області від 12 листопада 2009 року № 18105/10/25-036 «Про результати розгляду повторної скарги» податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0000802342/0 (від 04 вересня 2009 року № 0000802342/1) та від 04 вересня 2009 року № 0001711742/1 були залишені без змін, а податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0000792342/0 (від 04 вересня 2009 року № 0000792342/1) було скасоване в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7538,00 грн.

З урахуванням процедури адміністративного оскарження Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2009 року №0001711742/2 та № 0000802342/2 на аналогічні суми податкових зобов'язань які були визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 04 вересня 2009 року №0001711742/1 та № 0000802342/1.

Також, з урахуванням рішення від 12 листопада 2009 року № 18105/10/25-036 Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0009942342/2 від 19 листопада 2009 року, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ВАТ «Кам'янець-Подільський електромеханічний завод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 305110,00 грн., у тому числі: 160376,00 грн. - за основним платежем, 144734,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням ДПА України від 22 січня 2010 року № 574/6/25-0115 «Про результати розгляду скарги» скаргу позивача було залишено без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення-рішення - без змін.

З урахуванням процедури адміністративного оскарження Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області прийняла податкові повідомлення-рішення від 29 січня 2010 року №0009942342/3, № 0000802342/3 та №0001711742/3 на аналогічні суми податкових зобов'язань які були визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 19 листопада 2009 року № 0009942342/2, № 0000802342/2 та №0001711742/2.

Як зазначив в своїй ухвалі Вищий адміністративний суд України, що при новому розгляді суди повинні також врахувати, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товарів (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товарів (робіт, послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту. Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на включення понесених витрат до складу валових (витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування) та у праві на податковий кредит. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Зазначає, що суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: податковий орган дійшов неправомірного висновку про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй»), оскільки такі висновки спростовуються матеріалами справи; позивач правомірно сформував валові витрати та податковий кредит у відповідних податкових періодах по господарських операціях з ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй», оскільки реальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, виписаними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, які мали ліцензії на здійснення будівельної діяльності (згідно з переліком); дозволи на виконання будівельних робіт з реконструкції Готельного комплексу України з добудовою та надбудовою приміщень на земельній ділянці по вул. Л. Українки, 32, були видані 13 серпня 2007 року (№ 149) та 10 квітня 2008 року (№ 53) на підставі проектної документації, затвердженої та зареєстрованої 04 вересня 2006 року та 20 серпня 2007 року відповідно; роботи, які виконувались на об'єкті за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32, а саме: демонтажі плит перекриття, пробивання отворів у цегляних стінах, демонтаж залізобетонних фундаментів, розбивання покриттів покрівлі, розбирання покриттів, відбивання штукатурки, копання траншеї тощо) є підготовчими та не потребують отримання дозволу; проектно-кошторисна документація по об'єкту за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32, була розроблена та надана позивачу у березні 2008 року; незначні недоліки у заповнення реквізитів первинних бухгалтерських документів не роблять такі документи недійними та неналежними в якості доказів, якщо дають можливість встановити господарську операцію та ідентифікувати особу, яка її виконала; факт надходження товарно-матеріальних цінностей до позивача підтверджується журналом контролю за переміщенням транспорту по ввезенню матеріальних цінностей на об'єкті позивача, а факт оприбуткування таких цінностей підтверджується прибутковими ордерами про надходження товарно-матеріальних цінностей та звітами про рух товарно-матеріальних цінностей у виробничому цеху, замовленнями про передачу товарів у виробництво, звітами по рахунках, оборотними відомостями, відомостями витрат матеріалів тощо, з урахуванням того, що умовами договору поставки № 32/18 від 03 липня 2008 року, укладеного між позивачем (покупцем) та ТОВ «Арма-Строй» (постачальником) було визначено, що поставка товарів здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок; позивач правомірно включив до складу валових доходів та до податкових зобов'язань з податку на додану вартість обсяги робіт, виконані для нього ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй», вартість яких була збільшена на 2% (вартість надання послуг генпідрядника), з урахуванням викладених вище обставин. Також, суд виходив з того, що: факт перерахування позивачем до бюджету у липні та у грудні 2008 року податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 540,91 грн. при виплаті заробітної плати своїм працівникам, прізвища та ініціали яких вказані на 30 аркуші акту перевірки, підтверджується роздруківками з журналу ордеру і відомості по рахунку 6411; позивач правомірно надавав своїм працівникам податкову соціальну пільгу на підставі відповідних заяв на отримання такої пільги, копії яких долучені до матеріалів справи, з урахуванням того, що податковим органом не було доведено належними та допустимими доказами факту реєстрації таких фізичних осіб суб'єктами підприємницької діяльності; позивач у повному обсязі перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб при нарахуванні та виплаті дивідендів за 2004 рік (у сумі 117676,94 грн.) згідно платіжного доручення № 2653 від 31 жовтня 2005 року на суму 99640,00 грн. з урахуванням наявної у позивача переплати з податку з доходів фізичних осіб у сумі 59432,70 грн.

Однак, повністю погодитись з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість, валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 3 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування валових витрат є наявність у платника податку - покупця відповідних розрахункових та платіжних документів, а підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Тобто, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язують виникнення у платника податків права на включення до складу валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг), а сплачених ним у складі такої вартості сум податку - до складу податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування реальності господарських операцій з ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй» позивач посилався наявність належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів (які були надані ним на перевірку), а саме: актів приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в), податкових накладних, накладних (т.1 арк. справи 32-48, 55-61, 77-82, 87-99, 110-129), виписаних належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, а також мали відповідні які мали ліцензії на здійснення будівельної діяльності (згідно з переліком) (т.1 арк. справи 22-25, 71-72), з урахуванням того, що факт надходження товарно-матеріальних цінностей до позивача підтверджується журналом контролю за переміщенням транспорту по ввезенню матеріальних цінностей на об'єкті позивача (т.1 арк. справи 144-244), а факт оприбуткування таких цінностей підтверджується прибутковими ордерами про надходження товарно-матеріальних цінностей та звітами про рух товарно-матеріальних цінностей у виробничому цеху, замовленнями про передачу товарів у виробництво, лімітно-забірними картками, звітами по рахунках, оборотними відомостями, відомостями витрат матеріалів тощо (т.2 арк. справи 110-187), з урахуванням того, що умовами договору поставки № 32/18 від 03 липня 2008 року, укладеного між позивачем (покупцем) та ТОВ «Арма-Строй» (постачальником) було визначено, що поставка товарів здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок (пункт 3.1 статті 3 договору). Також, позивач посилався на те, що дозволи на виконання будівельних робіт з реконструкції Готельного комплексу України з добудовою та надбудовою приміщень на земельній ділянці по вул. Л. Українки, 32, були видані 13 серпня 2007 року (№ 149) та 10 квітня 2008 року (№ 53) на підставі проектної документації, затвердженої та зареєстрованої 04 вересня 2006 року та 20 серпня 2007 року відповідно (т.1 арк. справи 101-104, т.2 арк. справи 92-98); роботи, які виконувались на об'єкті за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32, а саме: демонтажі плит перекриття, пробивання отворів у цегляних стінах, демонтаж залізобетонних фундаментів, розбивання покриттів покрівлі, розбирання покриттів, відбивання штукатурки, копання траншеї тощо) є підготовчими та не потребують отримання дозволу; проектно-кошторисна документація по об'єкту за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, 32, була розроблена та надана позивачу у березні 2008 року (т.1 арк. справи 105);

Крім іншого, позивач посилався на те, що виконані вказаними суб'єктами господарювання роботи були передані позивачем (генпідрядником) у складі виконаних ним робіт перед його замовником - ТОВ «Европа 2002», що підтверджено відповідними договорами ген підряду від 01 вересня 2007 року (т.1 арк. справи 62-69), з огляду на що він правомірно включив до складу валових доходів та до податкових зобов'язань з податку на додану вартість обсяги робіт, виконані для нього ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй», вартість яких була збільшена на 2% (вартість надання послуг генпідрядника).

В свою чергу, в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податковий орган посилався на те, що: за даними автоматизованих інформаційних баз органів державної податкової служби у ТОВ «Торгова Компанія «Фрегат» та ТОВ «Арма-Строй» відсутні трудові та виробничі ресурси, які необхідні для виконання ними своїх зобов'язань за договорами, укладеними з позивачем; відповідно до оперативної інформації ВПМ стосовно посадових осіб ТОВ «Арма-Строй» порушено кримінальну справу № 70/107-08 за фактом умисного ухилення від сплати податків та фіктивного підприємництва - створення та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою з групою осіб, за ознаками злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

Колегія суддів вказує, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) необхідні для віднесення витрат на оплату вартості товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат, а сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту, не є безумовною підставою для формування валових витрат та податкового кредиту за такими операціями, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

При цьому, колегія суддів вказує, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, суди попередніх інстанцій не перевірили, чи був постановлений вирок, або інше процесуальне рішення у кримінальній справі № 70/107-08 щодо вчинення (не вчинення) посадовими особами ТОВ «Арма-Строй» злочинів, у скоєнні яких їх було обвинувачено.

Колегія суддів вказує, що вказані обставини входять до предмету доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.

Щодо визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на доходи найманих працівників колегія суддів вказує наступне.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що: факт перерахування позивачем до бюджету у липні та у грудні 2008 року податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 540,91 грн. при виплаті заробітної плати своїм працівникам, прізвища та ініціали яких вказані на 30 аркушах акту перевірки, підтверджується роздруківками з журналу ордеру і відомості по рахунку 6411 (т.1 арк. справи 139-143); позивач правомірно надавав своїм працівникам податкову соціальну пільгу на підставі відповідних заяв на отримання такої пільги, копії яких долучені до матеріалів справи (т.1 арк. справи 133-137), з урахуванням того, що податковим органом не було доведено належними та допустимими доказами факту реєстрації таких фізичних осіб суб'єктами підприємницької діяльності; позивач у повному обсязі перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб при нарахуванні (т.3 арк. справи 44) та виплаті дивідендів за 2004 рік (у сумі 117676,94 грн.) згідно платіжного доручення № 2653 від 31 жовтня 2005 року на суму 99640,00 грн. (т.1 арк. справи 132) з урахуванням наявної у позивача переплати з податку з доходів фізичних осіб у сумі 59432,70 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків з бюджетом станом на 30 листопада 2005 року (т.1 арк. справи 131).

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій.

Разом з цим, колегія суддів вказує, що суди попередніх інстанцій взагалі не перевірили обставин щодо оподаткування (не оподаткування) позивачем податком з доходів фізичних осіб доходів своїх працівників, отриманих як додаткове благо, а саме: у вигляді оплати вартості поповнення рахунку мобільного зв'язку у розмірі 50,00 грн., плати за послуги телефонного зв'язку у розмірі 42,00 грн. та вартості проїзду у таксі у розмірі 598,60 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 103,59 грн., а також щодо утримання (неутримання) позивачем податку з доходів фізичних осіб у розмірі 65,61 грн. внаслідок не оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих працівником позивача під звіт та неповернутих у встановлено законодавцем терміни.

Вказані обставини також входять до предмету доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.

Крім іншого, колегія суддів вказує, що відповідно до положень підпункту «б» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Таким чином, суди першої та апеляційної, скасовуючи податкові повідомлення-рішення від 30 червня 2009 року № 0000792342/0 та № 0001301742/0, від 04 вересня 2009 року №0000792342/1, помилково не врахували, що зазначені податкові повідомлення-рішення є відкликаними.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

На запит суду Печерським районним судом міста Києва направлено постанову Печерського районного суду міста Києва від15 грудня 2014 року по справі №757/5991/13-к в постановляючій частині якої вказано, що кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, провадженням закрити на підставі ст.ст.7-1, 11-1 КК України, в зв'язку з закінченням строків давності. В своїй постанові суд зазначає: як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5, інкримінується вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.367 КК України в період травень - липень 2008 року.

Судом також досліджено постанову Печерського районного суду міста Києва від10 жовтня 2012 року по справі №1-344/11 в мотивувальній частині якої зазначено, що ОСОБА_5 на виконання вказівки отриманої від засновника ТОВ «Европа-2002» ОСОБА_7, який діяв за попередньою змовою з невстановленими слідством особами під керівництвом ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими учасниками групи на виконання схеми мінімізації податкових зобов`язань, у травні-серпні 2008 року перерахував безготівкові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Арма-Строй» (код ЄДРПОУ - 34882358) з призначенням платежу „оплата за послуги згідно договору б/н від 12.03.2008 року".

При цьому із обвинувального висновку, вбачається, що всього на підприємство ТОВ «Арма-Строй» було перераховано 4060000 гривень, із одночасним висновком про фіктивність ТОВ «Арма-Строй».

Крім того, із обвинувального висновку, вбачається, що фактично послуги згідно з договором б/н від 12.03.2008 ТОВ «Европа-2002» не отримувалися, а операції з ТОВ «Арма-Строй» носили безтоварний характер.

У подальшому, група осіб під керівництвом ОСОБА_8 та ОСОБА_9, усвідомлюючи, що своїми діями сприяють ухиленню від сплати податків, за попередньою змовою із засновником ТОВ «Европа-2002» ОСОБА_7, для надання злочинним зв'язкам вигляду господарських, маскуючи незаконний переказ грошових коштів перерахованих на поточний рахунок ТОВ «Арма-Строй», склали первинні бухгалтерські документи, а саме: договір про надання послуг від 12.03.2008 року, додаток до договору №1 від 12.03.2008, податкову накладну №05/289 від 30.05.2008 року, акт до договору про надання послуг між вказаними підприємствами, які документально підтверджували перерахування коштів по „нібито" проведеним господарським операціям і усвідомлюючи, що вказані послуги на адресу ТОВ „Европа-2002" не надавались, підписали від імені директора ТОВ "Арма-Строй" ОСОБА_11 вказані первинні бухгалтерські документи, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи №29 від 24.04.2009, скріпили відтиском мокрої печатки вказаного підприємства і передали засновнику ТОВ «Европа-2002» ОСОБА_7 для використання у бухгалтерському та податковому обліках.

Отримавши від вказаної групи осіб вказані вище первинні бухгалтерські документи, засновник ТОВ «Европа-2002» ОСОБА_7 дав вказівку генеральному директору підприємства ОСОБА_5 підписати їх, а останній достовірно знаючи, що вказані послуги очолюване ним підприємство від ТОВ «Арма-Строй» не отримувало, скріпив своїм підписом:

- договір про надання послуг від 12.03.2008;

- додаток до договору №1 від 12.03.2008;

- акт до договору про надання послуг між вказаними підприємствами, і, разом з отриманою ним від засновника підприємства податковою накладною №05/289 від 30.05.2008, передав вказані первинні документи головному бухгалтеру ОСОБА_12 для використання у бухгалтерському та податковому обліках.

Так, ОСОБА_5, будучи службовою особою підприємства, згідно з отриманими від ОСОБА_7 вказаних первинних документів, щодо надання послуг ТОВ «Арма-Строй», при настанні відповідних податкових періодів ТОВ «Европа-2002», вніс до офіційного документу, яким є податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2008 року недостовірні дані, а саме у графу 17 «всього податкового кредиту» показав суму 1465963, в той час, як повинен був показати суму 789297 та показав у графі 27 «сума ПДВ, яка підлягає до сплати у бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду» суму 1044266, а повинен був показати 1720932, скріпив своїм підписом та печаткою підприємства вказану податкову декларацію і 18.07.2008 подав до ДПІ у Печерському районі міста Києва, що у подальшому спричинило ненадходження до бюджету вказаного податку на суму 676666 гривень.

Окрім того, в акті перевірки зазначено, що досліджено взаємовідносини ВАТ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" та ТОВ "Європа 2002" в особі генерального директора ОСОБА_5, що діє на підставі статуту, згідно п.1.2 договору генпідряду б/н від 01.09.2007 року об'єкт робіт: виробничий комплекс загальною площею 985 кв.м., розташований - м.Кам'янець - Подільський вул. Хмельницьке шосе, 32.

Для виконання будівельно - монтажних робіт на об'єктах ВАТ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" укладено договори підряду з субпідрядними організаціями ТОВ "Фрегат" та ТОВ "Арма-Строй".

Встановлено, що ТОВ "Арма-Строй" не має власних трудових ресурсів та основних фондів, а також згідно форми 1-ДФ на підприємстві працювала одна особа.

В акті перевірки зафіксовано відсутність проектно - кошторисної документації на будівельні роботи з реконструкції виробничого комплексу, що є порушенням ст.ст.875, 877 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.877 ЦКУ, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Відповідач зазначає, з чим погодився суд, що згідно договору генпідряду позивачем відображено операції з передачі замовнику ТОВ "Європа - 2002" будівельно - монтажних робіт по об'єкту "Торговий центр по вул. Хмельницьке шосе, 32., що вказані операції не мали реального характеру виконання будівельних робіт, а мали на меті отримання податкової вигоди.

Досліджуючи докази в судовому засіданні, судом також взято до уваги Постанову Печерського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2012 року по справі №1-344/11 та постанову Печерського районного суду міста Києва від15 грудня 2014 року по справі №757/5991/13-к в мотивувальній частині яких зазначено, що фактично послуги ТОВ «Европа-2002» не отримувалися, а операції з ТОВ «Арма-Строй» носили безтоварний характер.

Встановлено, що ТОВ "Арма-Строй" не має власних трудових ресурсів та основних фондів, а також згідно форми 1-ДФ на підприємстві працювала одна особа.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, провадженням закрито по нереабілітуючих обставинах, на підставі ст.ст.7-1, 11-1 КК України, в зв'язку з закінченням строків давності.

Отже, в судовому засіданні доведено, що операції по взаємовідносинах ВАТ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" та ТОВ "Арма-Строй" не мали реального характеру виконання будівельних робіт і є всі підстави в цій частині податкові повідомлення - рішення залишити в силі.

Одночасно відповідачем не надано достатніх доказів, а в судовому засіданні не встановлено факту відсутності реального характеру виконання будівельних робіт ТОВ «ТК «Фрегат».

Суд також вважає, що доводи відповідача про визнання ТОВ «ТК «Фрегат» банкрутом (постанова від 04.11.2008р.) саме по собі не тягне за собою недійсність договорів підряду, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних, тому в цій частині податкові повідомлення - рішення слід скасувати.

Досліджуючи правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", попередні суди прийшли до висновку, про скасування податкового повідомлення - рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 29.01.2010 року № 0001711742/3, з чим погодився Вищий адміністративний суд.

На вимогу суду до сторін надати додаткові докази правомірності оподаткування (не оподаткування) позивачем податком з доходів фізичних осіб доходів своїх працівників, отриманих як додаткове благо, а саме: у вигляді оплати вартості поповнення рахунку мобільного зв'язку у розмірі 50,00 грн., плати за послуги телефонного зв'язку у розмірі 42,00 грн. та вартості проїзду у таксі у розмірі 598,60 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 103,59 грн., а також щодо утримання (неутримання) позивачем податку з доходів фізичних осіб у розмірі 65,61 грн. внаслідок не оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих працівником позивача під звіт та неповернутих у встановлено законодавцем терміни будь - яких доказів не було надано, як позивачем так і відповідачем. Які послались на те, що документацію за строком давності знищено і можливість її надати відсутня.

Враховуючи наявні докази у справі, суд прийшов до висновку, що в цій частині податкове повідомлення - рішення слід скасувати, як недоведеність факту порушення із сторони позивача.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.11.2009 року №0009942342/3 в сумі 58035,00грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 75920,00грн., №0000802342/3 в сумі 59028,00грн. за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 45110,00грн. та №0001711742/3, в решті позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 08 серпня 2016 року о 11 год. 00 хв.

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя П.М. Майстер