ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
08 серпня 2016 рокусправа № 804/16276/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
секретар судового засідання: Трахт К.О.
за участі представника позивача Мороз О.О.
представника відповідача Колупаєва О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромтранс-Сервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 р. в справі № 804/16276/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромтранс-Сервіс» до Східно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромтранс-Сервіс» (далі - ТОВ «Укрпромтранс-Серіс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Східно-Донбаська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000472200 від 20.10.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 341700 грн., з яких 273360 грн. - основний платіж, 68340 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Тріада Гранд» є хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позову через необґрунтованість висновків суду першої інстанції, порушення норм матеріального права. Апелянт вказує, що фактичне здійснення спірних господарських операцій доведено належним чином оформленими первинними документами. Позивачем підтверджено використання придбаного у ТОВ «Тріада Гранд» товару (колісних пар) в оподатковуваних операціях, а саме при здійсненні ремонту вантажних вагонів за договором, укладеним з ДП «Південна залізниця», за умовами якого такий ремонт здійснюється на ст. Куп`янск-Сортувальний Південної залізниці. Висновок суду щодо відсутності складських приміщень та певних ресурсів апелянт вважає неправильним та таким, що обмежує право суб'єкта господарювання на здійснення господарської діяльності. Судом не враховано положення господарських угод, на виконання яких позивачем придбавались колісні пари. Враховуючи специфіку товару та мету його використання, колісні пари одразу поставлялись за місцем здійснення ремонту вагонів, при цьому в договорі на ремонт вагонів зазначено, що збереження, завантаження, розвантаження колісних пар та деталей візків, які надходять для ремонту вагонів замовника до виконавця, сплачується замовником, оскільки здійснюються силами депо. Також є неправильним висновок суду першої інстанції, що відсутність у видатковій накладній адреси позивача підтверджує нереальність господарської операції. На думку апелянта, судом першої інстанції безпідставно зроблено посилання на Інструкцію з формування, ремонту та утримання колісних пар тягового рухомого складу залізниць України колії 1520 мм, ВНД 32.0.07.001-2001, яка затверджена наказом Укрзалізниці від 20.05.2001 р. № 305-Ц, оскільки дана Інструкція не є нормативно-правовим актом та розповсюджує дію тільки на підприємства залізниці.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромтранс-Сервіс» зареєстровано 25.01.2008 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 35711160, перебуває на податковому обліку в Східно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200203997.
Судом першої інстанції встановлено, що Східно-Донбаською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині декларування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Тріада-Гранд» у лютому 2015 р., за результатами якої складено акт № 124/22/35711160 від 08.10.2015 р. Перевіркою документально не підтверджено реальність проведення господарських операцій із контрагентом-постачальником, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єкта оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» господарських операцій з ТОВ «Тріада Гранд» у лютому 2015 р. на загальну суму 1640160,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 273360,00 грн.
На підставі акта перевірки від 08.10.2015 р. № 124/22/35711160 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2015 р. № 0000472200, яким ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 341700,00 грн., з яких 273360,00 грн. - за основним платежем та 68340,00 грн. - за штрафними санкціями.
Також судом першої інстанції встановлено, що 02.02.2015 р. між ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» (покупець) та ТОВ «Тріада Гранд» (постачальник) укладений договір поставки № 202, за умовами якого ТОВ «Тріада Гранд» взяло на себе зобов'язання з постачання покупцеві запасних частин (товару), найменування, кількість та вартість якого визначається в специфікації; встановлені вимоги щодо якості товару, який належить поставити, а саме постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормам і стандартам, законодавчо встановленим на території України і має відповідні сертифікати якості; товар поставляється на умовах СРТ (Інкотермс 2010) склад покупця за адресою: Харківська обл., м. Купянськ, ст. Куп`янськ-Сортувальний. Згідно зі специфікацією від 02.02.2015 р. № 1 ТОВ «Тріада Гранд» повинен поставити ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» колісні пари у кількості 80 шт., вартість поставки - 1640160,00 грн. (податок на додану вартість - 273360, грн.). ТОВ «Тріада Гранд» виписані податкові накладні від 28.02.2015 р. № 13540, від 28.02.2015 р. № 13541, від 28.02.2015 р. № 13542, від 28.02.2015 р. № 13543. В підтвердження передачі товару позивачем надані видаткові накладні від 28.02.2015 р. № 13540, 28.02.2015 р. № 135541, від 28.02.2015 р. № 13542, від 28.02.2015 р. № 13543.
Встановивши, що оплата за поставлений ТОВ «Тріада Гранд» товар проведена позивачем частково на суму 145605,00 грн., тобто у ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» рахується заборгованість перед постачальником у сумі 1494555,00 грн., а ТОВ «Тріада Гранд» (код 39333712) припинено 21.01.2016 р., суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не сплачено до бюджету суму податку на додану вартість, на яку ним сформовано податковий кредит, що має своїм наслідком спричинення втрат державного бюджету.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що видаткові накладні, які підтверджують передачу товару, не містять обов'язкових реквізитів, а саме не зазначено прізвище, ініціали та посаду особи, яка такі товари отримала від покупця, а також не вказана адреса одержувача, неправильно зазначено місцезнаходження контрагента позивача.
Також суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням наявності у ТОВ «Тріада Гранд» тільки однієї особи у штаті, відсутності відомостей про залучення третіх осіб для доставки та розвантаження товару як постачальником, так й позивачем, приймаючи до уваги габарити колісних пар, відсутні докази фактичної поставки товару.
Приймаючи до уваги вказані вище обставини, а також повідомлення служби вагонного господарства вагонного депо Куп'янськ Південної залізниці від 30.09.2015 р. №1285, за яким колісні пари ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» у кількості 80 шт. станом на вказану дату перебувають на території колісно-ролікового цеха на шляхах зберігання, тобто вказані товари так і не були освоєні та не використані позивачем у власній господарській діяльності, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.
Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Східно-Донбаською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Тріада Гранд» у лютому 2015 р., за результатами якої складено акт № 124/22/35711160 від 08.10.2015 р., за висновками якого встановлено порушення ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 201.10 ст. 201, п. п. 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2015 р. на 273360 грн. (а.с. 80-93).
За наслідками перевірки контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000472200 від 20.10.2015 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 341700 грн., з яких 273360 грн. - основний платіж, 68340 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 95).
За наслідками оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 9518/10/04-36-10-07-09 від 20.11.2015 р. про залишення первинної скарги позивача без розгляду.
Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок контролюючого органу про не підтвердження реальності проведених господарських операцій із контрагентом-постачальником, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме - відсутність об'єкта оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» господарських операцій з ТОВ «Тріада Гранд» у лютому 2015 р. на суму 1640160 грн.. в тому числі податок на додану вартість - 273360 грн.
Також судовою колегією встановлено, що вказана сума податку на додану вартість задекларована позивачем у складі податкового кредиту податку на додану вартість у податковій декларації з цього податку за лютий 2015 р. за результатами здійснення господарської операції з придбання у ТОВ «Тріада Гранд» колісних пар за договором поставки № 202 від 02.02.2015 р. За умовами цього договору ТОВ «Тріада Гранд» як постачальник зобов'язався поставити позивачу як покупцю запасні частини, найменування, кількість та вартість яких визначається у специфікаціях як невід'ємних частинах договору; якість товару повинна відповідати нормам і стандартам, законодавчо встановленим на території України, та підтверджуватися сертифікатами якості; товар поставляється на умовах СРТ згідно з Інкотермс 2010 склад покупця за адресою: 63706, Харківська область, м. Куп'янськ, ст. Куп'янськ-Сортувальний; приймання-передача товару здійснюється відповідно до видаткових накладних (а.с. 102).
Специфікацією № 1 від 02.02.2015 р. обумовлена поставки колісних пар у кількості 80 шт., загальною вартістю 1640160 грн.. в тому числі податок на додану вартість - 273360 грн. (а.с. 103).
Протягом лютого 2015 р. позивачем придбано у ТОВ «Тріада Гранд» колісні пари. Фактичне виконання господарської операції з поставки товару підтверджено виданими ТОВ «Тріада Гранд» позивачу видатковими накладними на поставку колісних пар від 28.02.2015 р.: № 13540 на поставку 24 шт. колісних пар на суму 492048 грн., в тому числі податок на додану вартість - 82008 грн.; № 13541 на поставку 24 шт. колісних пар на суму 492048 грн., в тому числі податок на додану вартість - 82008 грн.; № 13542 на поставку 24 шт. колісних пар на суму 492048 грн., в тому числі податок на додану вартість - 82008 грн.; № 13543 на поставку 8 шт. колісних пар на суму 164016 грн., в тому числі податок на додану вартість - 27336 грн. (а.с. 104-105); податковими накладними від 28.02.2015 р.: № 13540 на поставку 24 шт. колісних пар на суму 492048 грн., в тому числі податок на додану вартість - 82008 грн.; № 13541 на поставку 24 шт. колісних пар на суму 492048 грн., в тому числі податок на додану вартість - 82008 грн.; № 13542 на поставку 24 шт. колісних пар на суму 492048 грн., в тому числі податок на додану вартість - 82008 грн.; № 13543 на поставку 8 шт. колісних пар на суму 164016 грн., в тому числі податок на додану вартість - 27336 грн. (а.с. 135-138).
ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» платіжним дорученням № 97 від 16.03.2015 р. перераховано ТОВ «Тріада Гранд» з посиланням на договір № 202 від 02.02.2015 р. суму в розмірі 145605 грн., в тому числі податок на додану вартість - 24267,50 грн. (а.с. 106).
Позивачем суми податку на додану вартість за вказаними вище податковими накладними в загальному розмірі 273360 грн. включені до складу податкового кредиту у лютому 2015 р.
Транспортування товару здійснено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за замовленням ТОВ «Тріада Гранд», що підтверджено доданими до апеляційної скарги товарно-транспортними накладними, з яких вбачається, зокрема, що поставка товару безпосередньо здійснювалась на ст. Куп'янськ-Сортувальний.
Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
За приписами п. 198.2 ст. 198 цього кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, видані позивачу ТОВ «Тріада Гранд» зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.
В даному випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв'язку з придбанням товарів, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.
Колегія суддів зазначає, що використання придбаного позивачем у ТОВ «Тріада Гранд» товару (колісних пар) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підтверджено наступним.
Основними видами діяльності ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» є виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний залізничний транспорт; допоміжне обслуговування наземного транспорту; ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів (а.с. 8-9).
25.12.2014 р. між ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» як замовником та Державним підприємством «Південна залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Вагонне депо Куп'янськ» як виконавцем укладено договір № П/В-141824/410, за умовами якого виконавець зобов'язується виконати деповський ремонт 100 одиниць напіввагонів, 200 одиниць 4-вісних цистерн, 100 одиниць вагонів-мінераловозів, 50 одиниць критих вагонів та капітальний ремонт 40 одиниць 4-вісних цистерн, 20 одиниць вагонів-мінераловозів, 10 одиниць критих вагонів (усього - 520 одиниць вагонів) власності замовника або орендованих замовником в іншого власника або якими замовник розпоряджається згідно із зобов'язаннями за цивільно-правовими угодами; замовник має право надавати справні колісні пари та литі деталі візків для заміни неремонтнопридатних або несправних для виконання їх ремонту; збереження, завантаження, розвантаження колісних пар та деталей візків, які надходять для ремонту вагонів замовника до виконавця, сплачується замовником згідно з поданою калькуляцією (а.с. 112-114).
Актом приймання-передачі від 29.02.2015 р. підтверджено передачу 80 шт. колісних пар позивачем відокремленому підрозділу «Вагонне депо «Куп'янськ» ДП «Південна залізниця» (а.с. 116).
Станом на 30.09.2015 р. колісні пари у кількості 80 шт., які є власністю ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс», знаходяться на території колісно-роликового цеху на путях зберігання, що підтверджено листом служби вагонного господарства вагонного депо «Куп'янськ» (а.с. 116 зв.).
Актом № 2542 від 22.12.2015 р. підтверджено отримання позивачем послуг від ВП «Вагонне депо «Куп'янськ» зі зберігання колісних пар у листопаді (а.с. 155), а платіжним дорученням № 350 від 30.12.2015 р. - оплату послуг зі зберігання колісних пар.
Крім того, актом звірки взаєморозрахунків між ВП «Вагонне депо «Куп'янськ» та ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» підтверджено виконання умов договору та здійснення ВП «Вагонне депо «Куп'янськ» ремонту вагонів за замовленням позивача (а.с. 155-166).
Відтак, судом апеляційної інстанції встановлено, що колісні пари придбавались позивачем у ТОВ «Тріада Гранд» з метою використання у здійсненні ремонту залізничних вагонів, який провадиться ВП «Вагонне депо «Куп'янськ». При цьому умовами договору з ВП «Вагонне депо «Куп'янськ» визначено, що розвантаження та зберігання колісних пар здійснюється саме ВП «Вагонне депо «Куп'янськ».
Зазначені обставини та первинні документи, які підтверджують фактичне виконання вказаного договору, свідчать про пов'язаність господарських операцій позивача з придбання у ТОВ «Тріада Гранд» колісних пар з господарською діяльністю позивача, що свідчить про використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні господарські операції з придбання позивачем товару ТОВ «Тріада Гранд» здійснені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, тому позивач безперечно має право на податковий кредит.
При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відтак, в даному випадку не має правового значення факт оплати позивачем товарів, оскільки позивачем сформовано податковий кредит за іншою першою подією - датою отримання товару (колісних пар).
Крім того, є необґрунтованим зазначення судом першої інстанції як на одну з підстав для відмови у задоволенні позову, що придбані колісні пари на час проведення перевірки позивачем не використані у господарській діяльності, а знаходяться на зберігання в ВП «Вагонне депо «Куп'янськ».
За приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже, той факт, що придбані колісні пари не використані позивачем в оподатковуваних операціях протягом лютого 2015 р., жодним чином не впливає на право платника податків на віднесення сум податку на додану вартість за податковими накладними, виданими ТОВ «Тріада Гранд» у лютому 2015 р.
Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товару, тому позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту правомірно.
Колегія суддів вважає необґрунтованими підтримані судом першої інстанції висновки акту перевірки контролюючого органу щодо не підтвердження фактичного виконання господарських операцій. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується виключно на положеннях акту перевірки, які спростовані сукупністю приведених вище обставин.
Посилання контролюючого органу в акті перевірки, з чим погодився суд першої інстанції, на відсутність об'єкта оподаткування колегія суддів вважає безпідставними через доведеність фактичного здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ «Тріада Град», наявність мети використання таких товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.
Посилання суду першої інстанції на дефектність первинних документів (видаткових накладних), що підтверджують передачу товару, в частині відсутності обов'язкових реквізитів суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими, проте зазначає, що певна дефектність видаткової накладної не може бути підставою вважати таку видаткову накладну повністю недійсною.
Також є безпідставним зазначення судом першої інстанції, що часткова оплата позивача за поставлений ТОВ «Тріада Гранд» товар з урахуванням припинення ТОВ «Тріада Гранд» 21.01.2016 р. свідчить про відсутність надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Колегія суддів зазначає з цього приводу, що надмірна сплата податку на додану вартість до бюджету має правове значення при визначенні права платника податку на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість. В даному випадку спірним питанням є правомірність формування платником податку податкового кредиту, а законодавство, як зазначено вище, не ставить в залежність право платника податку на податковий кредит від підтвердження надмірної сплати податку до бюджету.
Висновок суду першої інстанції про відсутність доказів фактичної поставки товару через наявність у штаті ТОВ «Тріада Гранд» тільки однієї особи, незалучення третіх осіб для доставки та розвантаження товару як постачальником, так й позивачем, також судова колегія вважає безпідставним через неврахування умов договору № П/В-141824/410 від 25.12.2014 р., який укладено між ТОВ «Укрпромтранс-Сервіс» як замовником та ДП «Південна залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Вагонне депо Куп'янськ» як виконавцем, за якими збереження, завантаження, розвантаження колісних пар та деталей візків, які надходять для ремонту вагонів замовника до виконавця, сплачується замовником згідно з поданою калькуляцією, тобто здійснюється саме ВП «Вагонне депо Куп'янськ».
Щодо порушення умов Інструкції з формування, ремонту та утримання колісних пар тягового рухомого складу залізниць України колії 1520 мм, ВНД 32.0.07.001-2001, затвердженою наказом Укрзалізниці від 29.05.2001 р. №305-Ц, то колегія суддів вказує на обґрунтованість доводів апелянта, що дана інструкція не є нормативно-правовим актом та розповсюджує дію на підприємства залізниці, яким позивач не є.
Також є цілком надуманими доводи контролюючого органу, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що про безтоварність операцій свідчить відсутність сертифікатів якості, оскільки такі доводи не ґрунтуються на приписах податкового законодавства. При цьому колегія суддів зазначає, що сертифікати якості взагалі не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Той факт, що колісні пари придбані ТОВ «Тріада Гранд» в день їх продажу позивачу, не спростовує факт придбання колісних пар позивачем.
Також безпідставними є доводи контролюючого органу про відсутність підтвердження транспортування товару, що також стало підставою для висновку про відсутність фактичної поставки товару.
Дійсно, в ході перевірки позивачем не надавалось контролюючому органу товарно-транспортних накладних на підтвердження перевезення товару.
Разом з тим, судова колегія зауважує, що товарно-транспортні накладні підтверджують факт перевезення товару, не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України» на підтвердження господарських операцій з придбання товару.
Висновок суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів реальності здійснення спірних господарських операції є безпідставним та спростовується приведеними вище обставинами.
Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання послуг не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, відповідно є протиправним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягнення судові витрати.
З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромтранс-Сервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 р. в справі № 804/16276/15 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 р. в справі № 804/16276/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромтранс-Сервіс» до Східно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.
Прийняти в справі № 804/16276/15 нову постанову.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромтранс-Сервіс» до Східно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000472200, прийняте Східно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 20.10.2015 р., про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрпромтранс-Сервіс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 341700 грн., в тому числі за основним платежем - 273360 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 68340 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромтранс-Сервіс» з бюджетних асигнувань Східно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10763 (десять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 55 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст постанови складений 09.08.2016 р.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2016 |
Оприлюднено | 12.08.2016 |
Номер документу | 59535951 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Шальєва В.А.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Шальєва В.А.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні