Ухвала

від 08.08.2016 по справі 826/9508/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9508/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

08 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюк В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфудтрейд" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфудтрейд" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 18 листопада 2014 року №23, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укрфудтрейд" (код ЄДРПОУ 38603700) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Асканія Плюс" (код ЄДРПОУ 37744685) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, в результат якої складено акт перевірки від 25 листопада 2014 року № 12/1-22-08-38603700.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся, у розмірі 167 419,00 грн., а саме за липень 2014 року у сумі 167 419,00 грн.

Такий висновок контролюючого органу мотивований тим, що позивачем включено до податкового кредиту у серпні 2014 року суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних у липні 2013 року.

За результатом розгляду заперечень, висновки акту перевірки від 25 листопада 2014 року № 12/1-22-08-38603700 залишені без змін.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08 грудня 2014 року № 0000612208 ТОВ "Укрфудтрейд" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 209 274,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 167 419,00 грн., за штрафними санкціями - 41 855,00 грн.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України. Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, враховуючи дату складання податкових накладних, позивач повинен був включити суму податку на додану вартість до суми податкового кредиту не пізніше звітного періоду - липня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні №13 від 06.07.2013 року, №11 від 05.07.2013 року, №10 від 05.07.2013 року, №8 від 04.07.2013 року, №7 від 04.07.2013 року, №4 від 03.07.2013 року, №62 від 31.07.2013 року, №56 від 29.07.2013 року, №54 від 26.07.2013 року, №53 від 26.07.2013 року, №51 від 25.07.2013 року, №50 від 25.07.2013 року, №44 від 19.07.2013 року, №41 від 18.07.2013 року, №40 від 17.07.2013 року, №39 від 17.07.2013 року, №36 від 16.07.2013 року, №34 від 15.07.2013 року, №33 від 15.07.2013 року, №31 від 13.07.2015 року, №30 від 13.07.2013 року, №29 від 12.07.2013 року, №28 від 12.07.2013 року, №26 від 11.07.2013 року, №25 від 11.07.2013 року, №23 від 11.07.2013 року, №22 від 10.07.2013 року, №20 від 09.07.2013 року включені до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за липень 2014 року, яку подано до податкового органу у серпні 2014 року, а саме 20.08.2014 року.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Тобто, позивачем правомірно включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту у липні 2014 року та своєчасно подано до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року.

Таким чином, висновки контролюючого органу про порушення абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України є необґрунтованими.

Крім цього, суд зазначає що матеріали справи містять копії первинних документів на підтвердження господарських відносин позивача із ТОВ "Асканія Плюс" (код ЄДРПОУ 37744685) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року. Втім, зазначені документи не є належними доказами в розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачу збільшено суму податку на додану вартість за порушення абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (граничного строку включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту). Питання реальності господарських відносин позивача із ТОВ "Асканія Плюс" (код ЄДРПОУ 37744685) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року не досліджувалось та не ставилось під сумнів контролюючим органом під час перевірки.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем всупереч ст. 71 КАС України не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення, а тому адміністративний позов ТОВ "Укрфудтрейд" підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.