Постанова

від 01.08.2016 по справі 911/96/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2016 року Справа № 911/96/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Корнілової Ж.О., Чернова Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Київобленерго" напостанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.16 у справігосподарського суду Київської області №911/96/16 за позовомпублічного акціонерного товариства "Київобленерго" доЗабірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:комунальне підприємство "Оберіг", простягнення 17 300,76грн., за участі представників сторін:

від позивача - Бабич М.Л.,

від відповідача - Негоденко С.В.,

від третьої особи - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

11.01.2016 публічне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулися до господарського суду Київської області з позовом до Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про стягнення 17 309,79грн. вартості недорахованої електричної енергії. В обгрунтування позовних вимог зазначали, що 26.03.2015 уповноваженими представниками Києво-Святошинського районного підрозділу ПАТ "Київобленерго" при проведенні перевірки дотримання споживачами правил ПКЕЕ виявлено порушення п.7.6 Правил користування електричною енергією - самовільне підключення вуличного освітлення по вул. Лісовій у с. Забір'я Києво-Святошинського району Київської області до електричної мережі енергопостачальника без укладення відповідного договору та без приладів обліку.

Забірська сільська рада проти позову заперечували, посилаючись на те, що працівниками позивача належним чином не було встановлено власника об'єкту енергопостачання за зазначеною адресою, та відповідно, споживача, з яким було укладено договір про енергопостачання. Вказували, що самовільного підключення чи несанкціонованого втручання не здійснювали з підстав відсутності доступу до КТП 10-70 по вул. Лісовій в с. Забір'я, на щитах електроустановки є зовнішні написи "Власність "Київобленерго". У зв'язку з чим, вважали, їх безпідставно було притягнуто до відповідальності.

15.02.2016 рішенням господарського суду Київської області (суддя Чонгова С.І.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, присуджено до стягнення з Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь публічного акціонерного товариства "Київобленерго" 17 300,76грн. вартості необлікованої електричної енергії, та 1 218,00грн. судового збору.

24.05.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено, посилаючись на недоведеність обставин, що відповідач є споживачем мережі вуличного освітлення, чи здійснив самовільне підключення до неї.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Київобленерго" посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати постанову від 24.05.2016, а рішення від 15.02.2016 суду першої інстанції залишити в силі, яким, за їх доводами, правомірно стягнуто вартість недоврахованої електроенергії з сільської ради, у віданні якої знаходиться вулиця Лісова. Зазначали, що Акт про порушення правил користування електричною енергією на території, що належить відповідачу було складено на Забірську сільську раду саме через неправомірні дії останньої.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.26 Закону України споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 передбачено, що договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" визначено відповідальністю за порушення законодавства про електроенергетику, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

За положеннями пунктів 6.41, 6.42 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень, на підставі якого рішенням відповідної комісії визначається обсяг та вартість недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з п.7.6 ПКЕЕ у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, 26.03.2015 представниками позивача при проведенні перевірки дотримання споживачами ПКЕЕ за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Забір'я, вул. Лісова, було виявлено факт порушення пункту 7.6 ПКЕЕ, а саме самовільне підключення електроустановок, зокрема, вуличне освітлення по вул. Лісовій, до електричної мережі енергопостачальника без укладення відповідного договору та без приладів обліку. Зазначене порушення зафіксовано в Акті про порушення правил користування електричною енергією №К029962 від 26.03.2015, який складено у присутності представників відповідача.

У подальшому комісією позивача вирішено провести нарахування Забірській сільській раді вартість обсягу спожитої необлікованої електричної енергії на підставі п.2.6 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562. За розрахунками позивача її вартість склала 17 300,79грн., про що відповідачу було виставлено рахунок-фактуру №8020308998 від 24.04.2015.

Суди установили, що зазначене рішення, оформлене протоколом від 24.04.2015, підписано представником відповідача із зауваженнями щодо самовільного підключення по вул. Лісовій у с. Забір'я.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Із сукупного аналізу наведених положень закону вбачається, що сума електроенергії нараховується за фактом порушення ПКЕЕ з боку особи, яка вчинила порушення. Якщо ж таку особа встановити неможливо, то відповідає власник майна, або особа, яка володіє іншими речовими правами щодо цього майна.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційна інстанція обгрунтовано виходила із відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Забірська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області є власником або балансоутримувачем об'єктів благоустрою, а саме елементів вуличного освітлення по вул. Лісовій у с. Забір'я. При цьому, мотивовано відхилено посилання позивача на Акт про порушення №К029962 від 26.03.2015, який не містить найменування обладнання у точці безоблікового приєднання до мережі енергопостачальника та балансової належності цього обладнання, тому не підтверджує підключення до електромережі саме у точці, яка відноситься до балансової належності відповідача.

Що стосується висновків суду першої інстанції про кваліфікацію заявленої до стягнення грошової суми як оперативно-господарської санкції згідно ст.ст.235-237 ГК України, то вони правильно відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки положення зазначених статей застосовуються у випадку порушення господарських зобов'язань, їх застосування передбачається договором, який Забірська сільська рада про постачання електроенергії з вуличного освітлення по вул. Лісовій у с. Забір'я не укладала.

Більше того, договір про постачання електричної енергії №0658, який зазначений у рахунку-фактурі №8020308998 від 24.04.2015 як підстава для оплати по Акту №К029962 від 26.03.2015, передбачає електропостачання інших об'єктів (будинку культури в с. Забір'я по вул. Грисюка, 4, лікарні по вул. Гончаренка, 12-А, дитсадка "Золота Рибка" по вул. Гончаренка, 12), тому не може бути доказом існування між сторонами відносин щодо поставки і споживання електроенергії за адресою по вул. Лісова у с. Забір'я Київської області.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, застосовуючи положення статей 33, 43 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності керуючись законом, правомірно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київобленерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі господарського суду Київської області №911/96/16 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЖ.О. Корнілова СуддяЄ.В. Чернов