ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.08.16р. Справа № 904/5595/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "МІГ", м. Запоріжжя, Запорізька область
про стягнення заборгованості у розмірі 76 092, 98 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивачу - ОСОБА_1 дов. від 05.05.16;
від відповідача - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "МІГ" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки №511140250 від 20.01.2014, в тому числі основного боргу у розмірі 36 960,00 грн., пені у розмірі 4 412,91 грн., три відсотки річних у розмірі 2 685,42 грн., інфляційних втрати у розмірі 32 034,65 грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Позивачем неправомірно нарахована пеня, оскільки умовами п. 7.5 договору поставки №511150387 від 12.03.2015 року, сторонами не встановлено конкретний розмір пені, а лише обмежено її розмір подвійної обліковою ставкою НБУ. Щодо нарахування розміру відсотків річних, заперечуючи проти позову, Відповідач послався на невірне визначення Позивачем періоду прострочення виконання грошового зобов'язання.
Явку представника в судове засідання Відповідач не забезпечив. Про слухання справи Відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В судовому засіданні 04.08.16, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
20.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "МІГ" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (Покупець) укладено договір поставки №511140250.
Відповідно до п. 1.1 договору, на умовах, викладених у розділах даного договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що далі іменується товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови та строк поставки товару визначаються в специфікаціях, оформлених у вигляді додатку до даного договору, які є невід'ємними його частинами.
Пунктом 2.1 договору, визначено, що ціна товару, поставленого за даним договором, визначається у гривнях та вказується в специфікаціях до цього договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України.
Ціна товару, визначена в додатках до даного договору, є фіксованою та не підлягає збільшенню. (пункт 2.3 договору).
Сума даного договору складається з сум специфікацій до даного договору, що є невід'ємною частиною договору. (пункт 2.4 договору).
Згідно з пунктом 4.1. договору, встановлено, що розрахунки за цим договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і термін, вказаний в специфікаціях до договору.
При оплаті з відстроченням платежу розрахунки проводяться покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).
Цей договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31.12.14, а в частині не виконаних зобов'язань за договором - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. (пункт 10.1 договору.)
Згідно підписаної специфікації №1 до договору №511140250 від 20.01.14 (а.с. 28), сторонами погоджена поставка товару - графіт ГЛ-1 у кількості 6,7 одиниць, за ціною 4400,0 грн. без ПДВ, загальною вартістю 35 376,00 грн. з ПДВ.
Термін постачання: січень 2014.
Умови оплати: 100% факт постачання 21 календарний день.
На виконання умов договору Позивачем здійснено поставку товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної №РН-0000013 від 03.02.14 на суму 36 960,00 грн., довіреністю на отримання матеріальних цінностей №285 від 03.02.14, та товарно-транспортною накладною № 0302/14-1 від 03.02.14 року.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленої продукції в установлені договором строки належним чином не виконав. Заборгованість відповідача на час розгляду справи складає у розмірі 36 960,00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.
Позивач вимагає стягнення пені у розмірі 4 412,91 грн., яка нарахована згідно п. 7.5. договору.
Відповідно до п. 7.5 договору. в разі несвоєчасного здійснення розрахунків за цим договором, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Оскільки законом у даному випадку не передбачено розмір пені, то застосовуються санкції, передбачені договором.
Як вище встановлено судом, в договорі сторони не встановили конкретний розмір пені, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ (не більше подвійної облікової ставки НБУ).
Таким чином, оскільки сторони не узгодили в Договорі конкретний розмір пені, то нарахування її Позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є неправомірним, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем надано розрахунок 3% річних від суми боргу у розмірі 2 685,42 грн. за період прострочення з 24.02.2014 по 05.07.2016, а також здійснено нарахування інфляційних втрат за період з березня 2014 по травень 2016 у розмірі 32 034,65грн.
Як вище встановлено судом, специфікацією №1 до договору до договору №511140250 від 20.01.14 сторонами погоджено умови оплати, а саме: 100% факт постачання 21 календарний день.
Згідно з п. 1 статті 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 Цивільного кодексу України).
Відповідно до приписів наведених вище норм матеріального права, враховуючи умови специфікації до договору, обов'язок щодо оплати товару, отриманого Відповідачем за видатковою накладною №РН-0000013 від 03.02.14, мав бути виконаний ним в строк до 24.02.2014 року включно, тобто, першим днем прострочення слід вважати 25.02.2014.
Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок 3% річних за загальний період прострочення з 25.02.14 по 05.07.16, враховуючи межі заявлених позовних вимоги, сума трьох процентів річних, підлягають стягнення частково у розмірі 2617,04 грн.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені Позивачем вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з Відповідача 36 960,00 грн. - основного боргу, 2 617,04 грн. - три відсотки річних, 32 034,65 грн. - інфляційних втрат.
Керуючись ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, буд. 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "МІГ" (69005, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38069980) 36 960,00 грн. - основного боргу, 2 617,04 грн. - три відсотки річних, 32 034,65 грн. - інфляційних втрат, 1 296,85 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 09.08.16.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2016 |
Оприлюднено | 12.08.2016 |
Номер документу | 59545032 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні