Рішення

від 03.08.2016 по справі 905/1941/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.2016 Справа № 905/1941/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом - Публічного акціонерного товариства В«ОТП БанкВ» м. Київ

до відповідача - Приватного підприємства «Аустер-Дон» м. Донецьк

про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 1475000,00грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 441405,42грн., пені в розмірі 686719,55грн.

за участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1.В. за довіреністю від 27.07.2015р.,

від відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від 26.07.2016р.,

СУТЬ СПРАВИ:

10.06.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства В«ОТП БанкВ» м. Київ (далі - позивач) до Приватного підприємства «Аустер-Дон» м. Донецьк (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 1475000,00грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 343610,89грн., пені в розмірі 481521,06грн.

В підтвердження позовних вимог позивач надав копії договору про надання банківських послуг №CR10-200/100-2 від 21.12.2010р., договорів про внесення змін до договору, кредитних заявок, досудової вимоги.

06.07.2016р. через канцелярію господарського суду позивач надав заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу, в якій просив стягнути з відповідача 2603124,97грн., яка складається з: 1475000,00грн. - загальна заборгованість за кредитом, 441405,42грн. - заборгованість по відсоткам, 686719,55грн. - пеня.

Господарський суд розглядає справу з урахуванням цієї заяви, оскільки ст.22 Господарського процесуального кодексу передбачає право позивача на збільшення розміру позовних вимог.

18.07.2016р. позивачем надані письмові пояснення по справі.

19.07.2016р. від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача оригіналів всіх доданих до позовної заяви документів та клопотання про незастосування штрафних санкцій з посиланням на ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». В цей же день надали клопотання про відкладення розгляду справи.

19.07.2016р. позивачем через канцелярію суду надані додаткові документи в підтвердження позовних вимог.

19.07.2016р. в судовому засіданні оголошено перерву до 03.08.2016р. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу, про що належним чином повідомлені представники сторін в судовому засіданні.

29.07.2016р. до господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо пістав та періодів виникнення заборгованості за кредитом та процентами та додаткові документи, які долучені до матеріалів справи. З цих пояснень вбачається, що непогашені транші видали в межах договору про зміну №6 від 13.11.2014р., тобто спірними є ці кошти.

03.08.2016р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, оскільки позивачем не надані заявки на отримання кредиту. Також, відповідач надав клопотання про призначення експертизи, обгрунтовуючи його тим, що надані з боку позивача документи не можуть братися до уваги як первинні бухгалтерські документи та належний доказ. Господарський суд відхиляє дане клопотання, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. З вищевикладеного вбачається, що суд призначає судову експертизу тільки у разі, якщо суду, який розглядає конкретну справу, не достатньо знань і йому (суду, а не стороні по справі) потрібні спеціальні знання. Якщо у представників сторін відсутні спеціальні знання, то ці сторони вправі залучити для захисту своїх інтересів компетентного представника, в тому числі бухгалтера, економіста та інших. В даному випадку, суд, який розглядає цю справу, не вбачає підстав для призначення судової експертизи. Крім того, надав клопотання про відкладення розгляду справи. Господарський суд відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу встановлюється двомісячний строк розгляду справи. Крім того, розгляд справи вже неодноразово відкладався, а представники відповідача знайомилися з матеріалами справи.

Представник позивача в судове засідання явився, наполягав на задоволенні позовних вимог, заперечив проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та призначення експертизи. У судовому засіданні представник позивача надав представнику відповідача копії заявок. Господарський суд, у судовому засіданні, оглянув оригінали документів та повернув їх представнику позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

Предметом позову є стягнення з відповідача 1475000,00грн. - заборгованості по кредиту, заборгованості по відсоткам в розмірі 343610,89грн., пені в розмірі 481521,06грн.

Підставою звернення є неналежне виконання відповідачем умов договору про надання банківських послуг №CR10-200/100-2 від 21.12.2010р. (зокрема, умов договору про зміну №6 від 14.11.2014р., за яким відповідачем й отримані спірні кошти).

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

21.12.2010р. між ПАТ "ОТП Банк" та ПП «Аустер-Дон» м. Донецьк підписано договір про надання банківських послуг №CR10-200/100-2 (кредитний договір) зі змінами та доповненнями, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", В«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послугВ» та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Відповідно до договору, в який сторонами неодноразово вносилися зміни, банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку. Кількість банківських послуг, що надаються за договором, необмежена. Якість банківських послуг відповідає стандартам банку. Банківські послуги можуть надаватися в будь-якій валюті, що дозволяється чинним законодавством України та щодо якої сторони письмово прийшли до згоди. Детальні умови кожної з банківських послуг узгоджені сторонами в пунктах 28-31 договору.

Згідно із п. 4 договору ціна (сума) договору дорівнює генеральному ліміту у випадку визначення генерального ліміту в валюті гривня, або гривневому еквіваленту генерального ліміту - у випадку визначення генерального ліміту в валюті іншій, ніж гривня, із застосуванням валютного курсу НБУ, встановленого на (для) дату (и) визначення.

Банк здійснює надання кожної банківської послуги клієнту відповідно до заяви про надання банківської послуги, яка кожного разу надається клієнтом банку в письмовому вигляді. Термін подачі заяви про надання банківської послуги та кількість її примірників визначаються сторонами в договорі.Клієнт набуває права подавати заяву про надання банківської послуги лише після настання обставин, передбачених в пунктах 8,32 договору, якщо інше не буде письмово погоджено сторонами. Після отримання будь-яка заява про надання банківської послуги розглядається банком, і, якщо банк погодився її виконати, вона має бути виконана згідно з умовами, зазначеними в такій заяві про надання банківської послуги. Якщо банк не погоджується з умовами, викладеними у заяві про надання банківської послуги, він не приймає таку заяву про надання банківської послуги до виконання. Банк повинен повідомити клієнта про будь-яке неприйняття заяви про надання банківської послуги до виконання у той же банківський день, коли банк прийняв рішення про таке неприйняття. За обставини, що банк погоджується надати клієнту банківську послугу відповідно до наданої клієнтом банку заяви про надання банківської послуги, банк направляє клієнту копію (або оригінал, якщо надавалось декілька примірників) заяви про надання банківської послуги відносно такої банківської послуги, засвідчену відбитком штампу та підписом відповідального співробітника банку та/або відбитком печатки та підписами уповноважених осіб банку. Після надання банку заяви про надання банківської послуги, клієнт не має права відкликати/ відізвати таку заяву про надання банківської послуги та/або відмовитися від прийняття банківської послуги, зазначеної в такій заяві про надання банківської послуги та зобов'язаний виконувати боргові зобов'язання, що виникають у зв'язку з наданням банком банківської послуги, зазначеної в такій заяві про надання банківської послуги (п. 7 договору).

Згідно п.8 договору попередні умови (обставини), виконання (настання) яких є передумовою для подачі клієнтом заяви про надання банківської послуги. Попередні умови (обставини) вважатимуться виконаними (такими, що настали), якщо: Відсутність порушень. Не існує жодного випадку невиконання умов договору та/або випадку невиконання умов документів забезпечення, та/або випадку невиконання умов будь-якого з договорів банку з клієнтом.

Відповідно до п. 6 договору банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватися клієнтом банку в порядку та на умовах договору виключно в безготівковій формі. В залежності від виду банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і сторонами можуть бути погоджені інші види плати. Розмір плати визначається сторонами в договорі та/або заяві про надання банківської послуги відносно кожної з банківських послуг, надання якої було письмово погоджене між сторонами. Зменшення або збільшення розміру плати, встановленого договором, окрім випадків, коли така зміна прямо передбачена договором, за надання банківських послуг можливе лише за взаємною згодою сторін при укладенні відповідної додаткової угоди/договору/правочину до договору. Проценти зараховуються на підставі процентної ставки. Процентна ставка може бути виражена як числом, так і формулою, яка може включати складові, що можуть час від часу змінюватися. Сторони розуміють, підтверджують та погоджуються з тим, що вираження сторонами процентної ставки у вигляді формули з такими змінними складовими цілком відповідає волі сторін, і така зміна не може розглядатися як одностороння зміна умов договору, оскільки сторони наперед обумовили настання або зміну своїх прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Протягом строку дії договору розмір процентної ставки встановлюється як для стандартного розміру, так і для підвищеного розміру, та може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001 до 100,000001 процентів річних. Проценти щодо банківської послуги, окрім овердрафту, виконання зобов'язань відносно якої здійснюється клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, нараховуються 20 (двадцятого) числа кожного календарного місяця та повинні сплачуватися клієнтом банку протягом 1 (першого) банківського дня наступного за таким 20 (двадцятим) числом кожного календарного місяця.

Відповідно до умов договору всі платежі , що здійснюються для виконання боргових зобов'язань вважаються належно виконаними в дату зарахування грошових коштів на рахунок банку за обставини, що такі грошові кошти були отримані банком протягом операційного часу банку такої дати зарахування. За обставини, що такі грошові кошти були отримані банком після закінчення операційного часу такої дати зарахування , такий платіж вважається виконаним в наступний за такою датою зарахування банківський день з настанням усіх відповідних наслідків (нарахування процентів, неустойки, інше). Банк, виключно на власний розсуд та за наявності технічної можливості здійснити обробку, передачу та виконання платежу, може, проте не зобов'язаний, прийняти виконання платежу клієнтом після закінчення операційного часу банку. При надходженні банку коштів для виконання боргових зобов'язань, незалежно від призначення платежу таких коштів, банк має спрямовувати такі кошти на погашення боргових зобов'язань в наступній черговості: неустойка, прострочені до сплати боргові зобов'язання, строкові боргові зобов'язання. Банк має право змінити передбачену черговість погашення боргових зобов'язань. Банк здійснює контроль за цільовим використанням банківських послуг в тій мірі, що передбачена чинним законодавством України та договором. Платежі щодо виконання клієнтом боргових зобов'язань мають бути здійснені клієнтом у валюті боргових зобов'язань в порядку та на умовах, встановлених договором. Інші платежі за договором підлягають виконанню у валюті України виходячи з валютного курсу НБУ та/або іншого погодженого сторонами курсу на день виконання. Сторони встановлюють, що банк не зобов'язаний приймати виконання боргових зобов'язань в валюті, іншій ніж визначена договором. Відмова банку від прийняття виконання боргових зобов'язань в іншій валюті, ніж передбачено договором, не може розглядатися як сприяння збільшенню збитків клієнта через прострочення виконання зобов'язань.

Пунктом 28 договору визначено умови надання клієнту банківських послуг у вигляді кредитної лінії. Ліміт банківської послуги кредитна лінія становить 2500000,00грн.; дата припинення чинності ліміту банківської послуги 25.12.2013р.; стандартний розмір процентної ставки в валюті UAN: за цільовим призначенням А) - встанлвлюється сторонами в заяві про надання банківської послуги по відношенню до кожного типу траншу, за цільовим призначенням Б) - встановлюється сторонами в заяві про надання банківської послуги по відношенню до кожного траншу на рівні поточної ринкової ставки для відповідного траншу +2%річних.

Пунктами 4, 34 Кредитного договору встановлено, що ціна (сума) договору дорівнює генеральному ліміту, а саме: 2500000,00грн. Генеральний строк становить період з дати укладення договору до 25.12.2013р., з урахуванням положень п.п. 28 договору.

Відповідно до п. 15 Кредитного договору за невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором клієнт несе відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених у договорі, а саме: за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) будь-яких із взятих на себе платіжних (грошових) зобов'язань в обумовлені договором строки, клієнт зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних, що діє на момент (протягом строк) такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується додатково до процентів та комісійних винагород, що підлягають сплаті відповідно до договору.

Також, як слідує з матеріалів справи в подальшому сторонами підписувались договори про зміни умов договору.

Вказаними додатковими правочинами, сторони з поміж іншого, викладали в новій редакції пункти договору щодо лімітів фінансування, прав банку, прав клієнта, відсоткової ставки, строків зобов'язань.

Зокрема, договором про зміну №6 від 13.11.2014р. змінені ліміти фінансування, а саме: з дати укладання договору про зміну №5 до договору та до 30.12.2014р. - 4600000,00грн., з 31.12.2014р. та до дати припинення чинності лімітом банківської послуги, зазначеної в п.28.1.6 договору - 2500000,00грн. Не зважаючи на інші положення договору, сторони домовились, що починаючи з дати укладення договору про зміну №6 до договору, загальний розмір: заборгованості клієнта за банківськими послугами, зазначеними в пунктах 28.1 та 30 договору, та заборгованості банку перед бенефіціаром за гарантією, та розміру зобовязань банку перед бенефіціаром за гарантією, не може перевищувати UAH 1300000,00. Цільове призначення банківської послуги поповнення обігових коштів клієнта. Отримання банківської послуги з 13.11.2013р. по 10.02.2015р., обидві дати включні.

Крім цього, договором про зміни №7 змінено відсоткову ставку на 22% по всім непогашеним траншам за період з 20.11.2014р. по 05.02.2015р.

Згідно п.5 договору строк дії договору дорівнює генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставини наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобовязання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Господарський суд, дослідивши умови договору, робить висновок, що сторонами в даному кредитному договорі погоджені всі істотні умови, відсутні докази визнання його недійсним, тому зазначений договір є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК Українивстановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору, позивач на підставі заявок надав відповідачеві кредит на загальну суму 1475000,00грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями меморіальних ордерів та банківськими виписками.

Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Всупереч приписам закону та умовам договору, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, отримані кошти у встановлені строки не повертав, плату за кредит своєчасно та в повному обсязі не сплачував. Враховуючи той факт, що відповідач заборгованість за договором, так і не сплатив, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача за основною сумою кредиту дійсно (фактично) становить 1475000,00грн.

Враховуючи вищезазначене та той факт, що відповідач не надав суду до прийняття рішення по справі доказів погашення даної суми, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч. 1 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з невиконанням належним чином, прийнятих на себе відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість зі сплати процентів в сумі 441405,42грн. за період з 20.11.2014р. по 30.05.2016р.

З наданої позивачем на вимогу суду банківської виписки вбачається, що заборгованість відповідача зі сплати процентів дійсно (фактично) становить 441405,42грн. за період з 20.11.2014р. по 30.05.2016р.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відсоткам відповідно умов до договору кредиту є правомірними, доведеними належним чином та підтверджені матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 686719,55грн. пені, нарахованої за прострочення повернення кредиту за період з 25.03.2015р. по 31.05.2016р.

Господарський суд вважає необхідним зазначити наступне:

Указом Президента України від 14 квітня 2014року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", приписів Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» , керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014року.

Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, увійшло місто Донецьк.

Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2014р. №466 В«Про призупинення здійснення фінансових операційВ» банкам України заборонено здійснювати усі види фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Згідно Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 22 січня 2015року №27, встановлено особливий порядок переміщення в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, осіб, транспортних засобів та вантажів. До зазначених територій включені території, на якіх органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі повноваження, передбачені законодавством України.

30.10.2014року розпорядженням №1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Донецьк.

Розпорядженням від 05.11.2014року №1079-р Кабінет Міністрів України зупинив дію зазначеного вище розпорядження.

02.12.2015року розпорядженням №1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Донецьк.

Враховуючи викладене, приписи ст.4 ГПК України, Наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014року №1085-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, Закон України В«Про боротьбу з тероризмомВ» , суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені за кредитом, нарахованої в період проведення антитерористичної операції (25.03.2015р. по 31.05.2016р.).

Враховуючи вищезазначене, господарський суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо стягнення 686719,55грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором за період з 25.03.2015р. по 31.05.2016р.

Що стосується заперечень відповідача, то господарський суд їх не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи документами) заявками, меморіальними ордерами, тощо).

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003р. N254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за N559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Приписами п. 5.4. Положення про організацію операційної діяльності в банках України передбачено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, п. 5.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

З урахуванням вищевикладеного, суд приймає меморіальні ордери як належні докази підтвердження видачі кредиту та не враховує заперечення відповідача про те, що документи надані банком не є первинними бухгалтерськими документами та належними доказами.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, на останнього покладається судовий збір відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно задоволеної суми.

На підставі ст.ст. 525,526,534,549-552,611,612,629, §2 ОСОБА_1 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,229-234,345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Закону України В«Про тимчасової заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» , ст.ст. 22,33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства В«ОТП БанкВ» м. Київ до Приватного підприємства «Аустер-Дон» м. Донецьк про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 1475000,00грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 441405,42грн., пені в розмірі 686719,55грн. частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Аустер-Дон» (83014, м. Донецьк, пр. Дзержинського, буд. 53, ЄДРПОУ 25601060) на користь Публічного акціонерного товариства В«ОТП БанкВ» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ЄДРПОУ 21685166, поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд. 20) 1475000,00грн. - заборгованості за кредитом, 441405,42грн - заборгованості по процентам за користування кредитом, 28746,15грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення підписаний 08.08.2016року.

Суддя О.О. Уханьова