Рішення

від 03.08.2016 по справі 914/1518/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016р. Справа № 914/1518/16

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу №140, м. Львів

про стягнення 336 338 грн. 27 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, голова правління (наказ №1 від 02.06.2010 р.), ОСОБА_2, бухгалтер (наказ №7 від 30.11.2011 р.)

Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу №140, м. Львів про стягнення 336 338 грн. 27 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.06.2016 р. призначив розгляд справи на 15.06.2016 р. В судових засіданнях оголошувалась перерва.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді за період часу з 01.08.2014 р. по 30.06.2015 р. не виконав, заборгованість за вказаний період становить 220 596 грн. 87 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості теплової енергії в гарячій воді, відповідачу нараховано пеню в розмірі 48 072 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 7 997 грн. 14 коп. та інфляційні в розмірі 59 672 грн. 26 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, становить 336 338 грн. 27 коп.

В судових засіданнях представники відповідача надали пояснення по суті спору.

03.08.2016 р. представником відповідача через канцелярію суду було подано клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 8 місяців у зв'язку із складним матеріальним становищем відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

23 вересня 2005 р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом №140 (споживач) було укладено договір №3987/А про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Додатком №1 до даного договору встановлено обсяги постачання теплової енергії. Відповідно до цього додатку, позивач постачає теплову енергію до об'єкта відповідача за адресою м. Львів, вул. Зубрівська, 17.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив об'єкт відповідача у 2014-2016 роках тепловою енергією в гарячій воді у відповідних обсягах на загальну суму 296 296 грн. 87 коп., що підтверджується розрахунковими документами.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку оплати вартості послуг, позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 220 596 грн. 87 коп. несплаченої вартості послуг, 48 072 грн. 00 коп. пені, 7 997 грн. 14 коп. 3% річних, 59 672 грн. 26 коп. інфляційних нарахувань.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до п. 7.2.3. договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач (відповідач) сплачує енергопостачальній організації (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 48 072 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 7 997 грн. 14 коп. та інфляційні в розмірі 59 672 грн. 26 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 220 596 грн. 87 коп. основного боргу, 48 072 грн. 00 коп. пені, 7 997 грн. 14 коп. 3% річних, 59 672 грн. 26 коп. інфляційних нарахувань.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 8 місяців слід зазначити наступне.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене п. 6 ст. 83 ГПК України.

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може розстрочити виконання рішення. При цьому під розстрочкою виконання рішення суду слід розуміти виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вищенаведені обставини узгоджуються із правовою позицією Вищого господарського суду України викладеною у п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд вважає за можливе задоволити його частково та розстрочити виконання рішення суду на 5 місяців.

Задовольняючи клопотання, суд бере до уваги причини невиконання грошового зобов'язання відповідачем та його складне матеріальне становище.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №140, м. Львів, вул. Зубрівська, 17 (ідентифікаційний код 25250784) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 220 596 грн. 87 коп. основного боргу, 48 072 грн. 00 коп. пені, 7 997 грн. 14 коп. 3% річних, 59 672 грн. 26 коп. інфляційних нарахувань, 5 045 грн. 07 коп. судового збору з розстроченням виконання рішення суду на п'ять місяців шляхом сплати суми боргу щомісячно рівними частинами.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 03.08.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 08.08.2016 р.

Суддя Мазовіта А.Б.