Рішення

від 01.08.2016 по справі 918/502/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2016 р. Справа № 918/502/16

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Конончук С.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Рівно" про стягнення заборгованості в сумі 44 308 грн. 30 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №91 від 30.12.2015р.;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 01 серпня 2016 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29 червня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (далі - ПАТ "Рівнеобленерго", позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Рівно" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 44 308 грн. 30 коп., з яких 37 611 грн. 45 коп. - заборгованість за спожиту електроенергію, 3 441 грн. 44 коп. - пеня, 2 485 грн. 67 коп. - інфляційні нарахування, 769 грн. 74 коп. - 3% річних.

Ухвалою суду від 30 червня 2016 року позовну заяву №35/41 від 22.06.2016р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/502/16, розгляд якої призначено на 11 липня 2016 року.

08 липня 2016 року позивачем було подано через відділ канцелярії та документального забезпечення суду заяву про відкладення розгляду справи. (а.с. 32)

Ухвалою суду від 11 липня 2016 року розгляд справи відкладався на 01 серпня 2016 року у зв'язку із неявкою представників сторін.

01 серпня 2016 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про виправлення описки в ухвалі суду від 11.07.2016р., в якій просить вказати вірно суму стягнення заборгованості - 44 308 грн. 30 коп.. (а.с. 46)

Ухвалою суду від 01.08.2016р. виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 11 липня 2016 року та зазначено вірно суму стягнення заборгованості - 44 308 грн. 30 коп..

Крім того, 01.08.2016 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли додаткові пояснення по справі. (а.с. 49)

У судовому засіданні 01.08.2016 року представником позивача подано додаткові пояснення. (а.с. 50)

У судовому засіданні 01 серпня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив.

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду, зокрема, про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі 918/506/16 від 30.06.2016р. та про відкладення розгляду справи від 11 липня 2016 року були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 2, 45), а саме: 33027, м. Рівне, вул. Київська, 102Ж. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення за закінченням терміну зберігання (а.с. 39, 43).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та документів.

Нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судові засідання, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, заслухавши пояснення представника позивача, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2009 року між ПАТ "Рівнеобленерго" (далі - Постачальник) та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Рівно" (далі - Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №2449 (далі - Договір) (а.с.9-13).

Відповідно до п. 1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення електроустановок Споживача з сумарною потужністю 220 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точка продажу електричної енергії визначається відповідно до Додатку №6 "ОСОБА_1 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Відповідно до пунктів 2.2., 2.2.1. та 2.2.2. Договору Постачальник зобов'язується виконувати умови цього Договору. Постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 6 "ОСОБА_1 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності (Додаток №3 "Перелік об'єктів і точок обліку Споживача" та Додаток 3.1. "Перелік об'єктів і точок обліку субспоживачів, що споживають електроенергію від споживача").

Згідно п. 2.3.3. Договору Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно умовами додатку № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та їх розрахунків" (а.с. 17).

За пунктом 8.1 Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника в терміни, визначені додатком № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Пунктом 1 вищезазначеного додатку встановлено, що розрахунковим вважається період часу, який починається в 00-00 год. 11 числа кожного місяця і триває до 00-00 год. 11 числа наступного місяця, і за який проводиться розрахунок вартості відпущеної електроенергії. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.

Відповідно до пункту 2 вказаного додатку покази засобів обліку, відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються Споживачем 11 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) Постачальником.

Після зняття показів засобів обліку, Споживач оформляє звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та 08 числа надає Постачальнику нарочним, але не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію.

У разі неможливості отримання Постачальником даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин), визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно Постачальником за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих Постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.

Згідно з пунктом 8.5 договору тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для Споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для Cпоживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально-відокремлену головну організацію.

Пунктом 4 додатку до спірного договору № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків" передбачено, що відповідно до визначеної згідно пункту 5 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електричну енергію, постачальник виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання споживачем рахунку.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу електричну енергію. Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповідного рахунку за спожиту електроенергію (а.с. 26). Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Водночас відповідач взятий на себе за спірним договором обов'язок щодо своєчасної оплати поставленої йому електричної енергії не виконав.

Відтак судом встановлено, що заборгованість відповідача перед ПАТ "Рівнеобленерго" по оплаті електроенергії за вересень 2015 року за Договором на момент розгляду справи становить 37 611 грн. 45 коп..

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За частиною 7 цієї статті оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, щодо оплати електроенергії, за останнім утворилась заборгованість перед ПАТ В«Рівнеобленерго" за вересень 2015 року в розмірі 37 611 грн. 45 коп..

Крім того, позивачем нараховано пеню на суму боргу за період з 22.12.2015 року по 22.06.2016 року у розмірі 3 441 грн. 44 коп..

Пунктом 4.2.1 Договору визначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України передбачено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

У той же час позивачем не вірно вказаний період нарахування пені.

З врахуванням вищенаведених норм законодавства та умов Договору, вірним періодом нарахуванням пені є з 17.10.2015р. по 17.04.2016р..

У зв'язку з чим, суд здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір пені становить 3 460 грн. 25 коп., при заявленому - 3 441 грн. 44 коп.. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягає сума пені заявлена позивачем в розмірі 3 441 грн. 44 коп..

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 37611.45 17.10.2015 - 17.04.2016 184 0.05 % 3460.25 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 3460.25 грн.

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування в розмірі 2 485 грн. 67 коп. та 3% річних в розмірі 769 грн. 74 коп..

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд здійснивши власний розрахунок 3% річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір 3% річних становить 772 грн. 84 коп., при заявленому - 769 грн. 74 коп.. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягають 3% річних у заявленому позивачем розмірі 769 грн. 74 коп..

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 37611.45 17.10.2015 - 22.06.2016 250 3 % 772.84 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 772.84 грн.

Суд здійснивши власний розрахунок індексу інфляції за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір інфляційних нарахувань становить 2 933 грн. 69 коп., при заявленому - 2 485 грн. 67 коп.. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягають інфляційні нарахування у заявленому позивачем розмірі 2 485 грн. 67 коп..

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляції 17.10.2015 - 22.06.2016 37611.45 1.078 2933.69 40545.14 Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 40545.14 грн.

З урахуванням положень вказаних норм законодавства, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ "Рівнеобленерго" до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Рівно" про стягнення заборгованості в сумі 44 308 грн. 30 коп., з яких 37 611 грн. 45 коп. - заборгованість за спожиту електроенергію, 3 441 грн. 44 коп. - пеня, 2 485 грн. 67 коп. - інфляційні нарахування, 769 грн. 74 коп. - 3% річних є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову в сумі 1 378 грн..

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Рівно" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 102Ж, код ЄДРПОУ 31580745) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) заборгованість за електроенергію в сумі 37 611 (тридцять сім тисяч шістсот одинадцять) грн. 45 коп., пеню в сумі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 44 коп., інфляційні нарахування в сумі 2 485 (дві тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн. 67 коп., 3% річних в сумі 769 (сімсот шістдесят дев'ять) грн. 74 коп. та 1 378 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2016 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2- позивачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71);

3 - відповідачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Київська, 102Ж).