ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" серпня 2016 р.Справа № 922/2402/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метида», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Гарантія-2006», м. Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 07.07.2016 р.
відповідача - ОСОБА_2, директор, наказ №12/07-12 від 11.07.2012 р.,
ОСОБА_3, довіреність б/н від 26.07.2016 р.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Метида» (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Гарантія-2006" (відповідача), в якій просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмету позову, а.с. 117-120):
1.Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова гарантія- 2006» використання торговельної марки «Форсаж».
2. Визнати право власності на торговельну марку «Форсаж» за Товариством з обмеженою відповідальністю «Метида».
3. Звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі літ. «Г-1», цегла, загальною площею 40,6 кв. м., літ. «Д-1», цегла, загальною площею 67,1 кв.м., літ. «М-1», загальною площею 889,0 кв. м., літ. «З-1», загальною площею 466,7 кв. м., літ. «Ж-1», загальною площею 735,6 кв. м., літ. «Л-1», загальною площею 408,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 337 (триста тридцять сім), що належать Боржнику, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Метида» за вартістю, визначеною на підставі оцінки предметів іпотеки суб'єктом оціночної діяльності на момент набуття права власності, в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова гарантія- 2006» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Метида» за договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р. з додатковими угодами до нього, договором про відступлення права вимоги № Гр-04/07/16 від 04.07.2016 р. та договором про відступлення прав за іпотечним договором від 04.07.2016 р., у розмірі 12 941 200,00 грн., з яких права вимоги погашення заборгованості:
за нарахованими процентами станом на 25.05.2016 р. частково у розмірі 8 443 440,02 грн.;
за нарахованими процентами за період з 31.05.2016 р. по 03.07.2016 р. у розмірі 426 872,54 грн.;
за інфляційними нарахуваннями на суму заборгованості за кредитом нарахованими за березень 2015 року у розмірі 2 177 215,20 грн. та частково за квітень 2015 року у розмірі 1 893 672,24 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова гарантія- 2006» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метида» заборгованість за договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р. з додатковими угодами до нього, договором про відступлення права вимоги № Гр-04/07/16 від 04.07.2016 р. частково у розмірі 18 617 290,15 грн., з яких права вимоги погашення заборгованості:
за інфляційними нарахуваннями на суму заборгованості за кредитом нарахованими частково за квітень у розмірі 928 643, 76 грн. та за травень 2015 року по 03 липня 2016 року у розмірі 1 935 302,40 грн.;
за нарахованими 3 % річних на суму заборгованості за кредитом за період з 25.03.2015 р. по 31.03.2015 р. по 03.07.2016 р. у розмірі 773 789,57 грн.;
за пенею станом на 25.05.2016 р. частково у розмірі 14 979 554,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення заборгованості, яка виникла за договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р. та договором про відступлення права вимоги № Гр-04/07/16 від 04.07.2016 р. В досудовому порядку питання переходу права власності на нерухоме майно, в рахунок виконання забезпечених договором іпотеки зобов'язань за кредитним договором, сторонами не врегульовано, що зумовило позивача вжити заходів щодо захисту своїх прав та інтересів у судовому порядку.
Крім того, позивач зазначив, що відповідачем використовується знак для товарів і послуг «Форсаж», який розміщується на нежитлових будівлях, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 337, який належить відповідачу на підставі свідоцтва. Позивач вважає, що у разі прийняття позитивного рішення по справі, використання зазначеного торговельного знака відповідачем може утруднити розпорядження майном позивачем.
У судовому засіданні 28.07.2016 р. було оголошено перерву до 02.08.2016 р.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити. Подав до суду супровідний лист (вх.№25316 від 01.08.2016 р.) про долучення до матеріалів справи висновку суб'єкта оціночної діяльності ПП «Агентство оцінки майна та землі» про визначення ринкової вартості об'єкту оцінки: нежитлових будівель літ. «Г-1», цегла, загальною площею 40,6 кв. м., літ. «Д-1», цегла, загальною площею 67,1 кв.м., літ. «М-1», загальною площею 889,0 кв. м., літ. «З-1», загальною площею 466,7 кв. м., літ. «Ж-1», загальною площею 735,6 кв. м., літ. «Л-1», загальною площею 408,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 337.
У судовому засіданні 02.08.2016 р. було оголошено перерву до 15-00 год.
Представник позивача надав до суду заяву (вх.№25503 від 02.08.2016 р.), в якій позивач погоджується з наданим відповідачем висновком суб'єкта оціночної діяльності ПП «Агентство оцінки майна та землі» щодо визначення ринкової вартості нежитлових будівель, у зв'язку з чим позивач просить суд:
- звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі літ. «Г-1», цегла, загальною площею 40,6 кв. м., літ. «Д-1», цегла, загальною площею 67,1 кв.м., літ. «М-1», загальною площею 889,0 кв. м., літ. «З-1», загальною площею 466,7 кв. м., літ. «Ж-1», загальною площею 735,6 кв. м., літ. «Л-1», загальною площею 408,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 337 (триста тридцять сім), що належать Боржнику, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТИДА за вартістю, визначеною на підставі оцінки предметів іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, наданої представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ГАРАНТІЯ-2006», на момент набуття права власності, в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ГАРАНТІЯ - 2006» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТИДА» за договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р. з додатковими угодами до нього, договором про відступлення права вимоги № Гр-04/07/16 від 04.07.2016 р. та договором про відступлення прав за іпотечним договором від 04.07.2016 р., у розмірі 15 112 200, 00 грн.:
за нарахованими процентами станом на 25.05.2016 р. частково у розмірі 8 443 440,02 грн.;
за нарахованими процентами за період з 31.05.2016 р. по 03.07.2016 р. у розмірі 426 872,54 грн.;
за інфляційними нарахуваннями на суму заборгованості за кредитом нарахованими за березень 2015 року у розмірі 2 177 215, 20 грн., за квітень 2015 року у розмірі 2 822 316,00 грн., за травень 2015 року у розмірі 443 506,80 грн., за червень 2015 року у розмірі 80 637,60 грн., за вересень 2015 року у розмірі 463 666,20 грн. та частково за листопад 2015 року у розмірі 254 545,64 грн.
- стягнути суму у розмірі 16 446 290,15 грн., з яких права вимоги погашення заборгованості:
за інфляційними нарахуваннями на суму заборгованості за кредитом нарахованими частково за листопад 2015 року у розмірі 148 642, 36 грн., за грудень 2015 року по 03 липня 2016 року у розмірі 544 303, 80 грн.;
за нарахованими 3 % річних на суму заборгованості за кредитом за період з 25.03.2015 р. по 31.03.2015 р. по 03.07.2016 р. у розмірі 773 789,57 грн.;
за пенею станом на 25.05.2016 р. частково у розмірі 14 979 554,42 грн. грошовими коштами.
Решту вимог позивач просить суд залишити без змін.
Крім того, позивач подав до суду пояснення щодо заборгованості відповідача за договором на кредитну лінію відновлювальну) №47 від 24.03.2010 р. (вх.№№25430, 25431 від 02.08.2016 р.), які долучено до матеріалів справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал», що діяло від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Грот» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метида» (новий кредитор), був укладений договір про відступлення права вимоги № Гр-04/07/16 (далі - договір про відступлення права вимоги).
Відповідно до умов п.1.1. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор приймає належні Первісному кредиторові права вимоги до Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова гарантія- 2006» у зобов'язанні за договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р., укладеного між Боржником та ПАТ «ОСОБА_4 Ворота» із змінами та доповненнями, щодо сплати процентів та/або сплати комісій та/або сплати пені та/або сплати штрафів та/або компенсації (відшкодування) інфляційних збитків та/або 3 (трьох) процентів річних, що нараховуються відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, та/або компенсації (відшкодування) інших витрат (збитків), здійснених (понесених) ОСОБА_4 та/або первісним кредитором, а також всі вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі кредитного договору.
Пунктом 1.3 договору про відступлення права вимоги визначений обсяг права вимоги до боржника, що передається (переходять) за цим договором первісним кредитором новому кредитору, зокрема:
- частково права вимоги погашення заборгованості боржником у зобов'язанні за кредитним договором у розмірі 31 558 490, 15 грн. що є відмінними від вимог встановлених відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 14.04.2015 р. по справі № 922/956/15, з яких права вимоги погашення заборгованості:
за нарахованими процентами станом на 25.05.2016 р. частково у розмірі 8 443 440,02 грн.;
за нарахованими процентами за період з 31.05.2016 р. по 03.07.2016 р. у розмірі 426 872,54 грн.;
за інфляційними нарахуваннями на суму заборгованості за кредитом за період з 25.03.2015 р. по 03.07.2016 р. у розмірі 6 934 833,60 грн.;
за нарахованими 3 % річних на суму заборгованості за кредитом за період з 25.03.2015 р. по 03.07.2016 р. у розмірі 773 789,57 грн.;
за пенею станом на 25.05.2016 р. частково у розмірі 14 979 554,42 грн.
- права іпотекодержателя в повному обсязі за іпотечним договором, включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки переважно перед іншими кредиторами боржника у відповідності до іпотечного договору та чинного законодавства України.
Згідно з п.2.7. договору про відступлення права вимоги передбачено, що з дати набуття новим кредитором права вимоги, останній на підставі цього договору стає кредитором за кредитним договором, що забезпечений іпотечним договором, та одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за кредитним договором та іпотечним договором, в обсязі отриманих прав вимоги.
Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань відповідачем за кредитним договором № 47 від 24.03.2010 р. між ПАТ «ОСОБА_4 Ворота», як іпотекодержателем, та відповідачем, як іпотекодавцем, був укладений іпотечний договір № 13-163, посвідчений 17.10.2013 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 3444, із змінами та доповненнями згідно договору про зміни, посвідченого 28.03.2014 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 495, що є невід'ємною частиною іпотечного договору № 13-163 від 17.10.2013 р.
Згідно з п. 4.1 іпотечного договору іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, разом з усіма його приналежностями, а саме:
- нежитлові будівлі: літ. «Г-1», цегла, загальною площею 40,6 кв. м., літ. «Д-1», цегла, загальною площею 67,1 кв.м., літ. «М-1», загальною площею 889,0 кв. м., літ. «З-1», загальною площею 466,7 кв. м., літ. «Ж-1», загальною площею 735,6 кв. м., літ. «Л-1», загальною площею 408,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 337.
Майно належить іпотекодевцю (відповідачу) на підставі іпотечного договору № 08-195 від 17.07.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 1884; Договору цесії (відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту у формі мільтивалютної кредитної лінії (відновлювальної) та відступлення прав за іпотечним договором та договором застави) від 24.01.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 158, зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 16.10.2013 р., індексний номер витягу: 10990765; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 182480263101.
У зв'язку з передачею Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Фінекс-Капітал», що діяло від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Грот» (первісний іпотекодержатель) позивачу прав вимоги (новий іптекодержатель) до відповідача за кредитним договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р., між сторонами 04.07.2016 р. був укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області за реєстровим № 1044.
Згідно з п. 1.1 договору у зв'язку з передачею первісним іпотекодержателем новому іпотекодержателю прав вимоги за кредитним договором, та одночасно з цим, первісний іпотекодержатель відступає (передає), а новий іпотекодержатель набуває (приймає) усі та будь-які належні первісному іпотекодержателю права за іпотечним договором в повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, право звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором і за рахунок предмету іпотеки задовольнити свої вимоги за кредитним договором та договором про відступлення права вимоги в належному первісному кредитору розмірі, у разі невиконання боржником, зобов'язань за кредитним договором та договором про відступлення права вимоги.
Відповідно до п. 1.4. договору за цим договором новий іпотекодержатель одержує право замість первісного іпотекодержателя в разі невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за іпотечним договором та/або кредитним договором та договором про відступлення права вимоги перед новим іпотекодержателем, одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна, переданого в іпотеку відповідно до іпотечного договору, переважно перед іншими кредиторами боржника у порядку, визначеному іпотечним договором, Законом України «Про іпотеку» та чинним законодавством України.
Відповідно до п.1.3. іпотечного договору № 13-163 від 17.10.2013 р. ринкова вартість майна переданого в іпотеку становить 9 400 000,00 грн.
Підпунктом 2.1.2. іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно у випадку, якщо в час настання строку виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором вони не будуть виконані, а також у будь-який час (незалежно від настання строку виконання зобов'язань) - у випадку невиконання іпотекодавцем будь-яких своїх обов'язків за договором, або якщо будь-яка з гарантій чи запевнень, наданих іпотекодавцем згідно з договором виявиться недійсною.
Відповідно до договору про зміни № 26 від 19.06.2014 року до договору на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р., сума кредиту становила 24 650 000,00 грн. зі сплатою 23% річних, а починаючи з 01.05.2014 р. - за ставкою 9% річних та 1 000,00 дол. США зі сплатою 10% річних. ОСОБА_1 повернення відповідно складав 25 березня 2015 року.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором про відступлення права вимоги № Гр-04/07/16 не виконує, в досудовому порядку питання переходу права власності на нерухоме майно, зазначені підпунктом 3.12.1. іпотечного договору № 13-163 від 17.10.2013 року, в рахунок виконання забезпечених договором іпотеки зобов'язань за кредитним договором позивачем та відповідачем не врегульовані, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, суд виходить з такого.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Предметом позову у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості відповідача за договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 14.04.2015 року по справі № 922/956/15, яке набрало законної сили, за позовом ПАТ «ОСОБА_4 Ворота» до ТОВ «Фінансова гарантія-2006» про стягнення 21 381 876,33 грн. встановлено факт наявності у відповідача заборгованості за договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р., а саме: сума строкової заборгованості за кредитом - 20 159 400,00 грн., сума строкової заборгованості за відсотками - 188 890, 82 грн., сума простроченої заборгованості за відсотками - 958 616, 06 грн. та сума пені за простроченою заборгованістю за відсотками - 74 696, 45 грн.
За приписами ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Доказів того, що станом на момент розгляду справи заборгованість за договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р. частково або повністю була погашена, суду надано не було.
Відповідно до п. 3.1. договору на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р. проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку, на який було надано кредит.
Пунктом 3.2 вказаного договору за користування кредитом банк, не рідше одного разу на місяць, нараховує проценти на рахунок, а позичальник у строк до 25 числа (включно) кожного поточного місяця (включаючи місяць надання кредиту, якщо кредит було надано до 20 числа включно), а також на день закінчення строку дії договору, сплачує проценти банку за період з 21 числа попереднього місяця (у місяці надання кредиту - з дня фактичного надання кредиту) по 20 число поточного місяця включно (або по день, що передує дню повного погашення кредиту) на рахунок.
Згідно з п. 3.5 договору банк нараховує проценти за користування кредитом із дня фактичного надання кредиту до дня, який передує дню повного погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до п. 5.2 договору позичальник зобов'язаний здійснити погашення кредиту та сплату процентів.
Відповідно до наданих до матеріалів справи розрахунків за нарахованими процентами, інфляційних нарахувань, 3% річних та пені за договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р., права вимоги за якими отримано позивачем згідно договору про відступлення права вимоги № Гр-04/07/16 від 04.07.2016 р., загальна сума заборгованості відповідача складає 31 558 490, 15 грн., з яких:
за нарахованими процентами станом на 25.05.2016 р. у розмірі 8 443 440,02 грн.;
за нарахованими процентами за період з 31.05.2016 р. по 03.07.2016 р. у розмірі 426 872,54 грн.;
за інфляційними нарахуваннями на суму заборгованості за кредитом за період з 25.03.2015 р. по 03.07.2016 р. у розмірі 6 934 833,60 грн.;
за нарахованими 3 % річних на суму заборгованості за кредитом за період з 25.03.2015 р. по 03.07.2016 р. у розмірі 773 789,57 грн.;
за пенею станом на 25.05.2016 р. частково у розмірі 14 979 554,42 грн.
Факт наявності вказаної заборгованості відповідач визнає, із наданими розрахунками згоден.
Пунктом 3.8 іпотечного договору № 13-163 від 17.10.2013 року визначено, що зобов'язання за кредитним договором вважаються виконаними, якщо відбулося погашення кредиту, відсотків, комісії, неустойки та інших можливих витрат, пов'язаних із неналежним виконанням іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003 р. іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003 р. іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Згідно з ч. 5 ст. 3 зазначеного закону у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких не на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Частинами 1, 2 ст. 7 вказаного закону передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003 р. встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з п. 3.2 іпотечного договору № 13-163 від 17.10.2013 року звернення стягнення на майно та його продаж для погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання, відповідно до ст. 36-38 Закону України «Про іпотеку», або іншими способами, які не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003 р., іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Підпунктом 4.4.2. пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» № 1 від 24.11.2014 року передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачити: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продавати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому статтею 38 цього Закону (частина третя статті 36 Закону України «Про іпотеку»).
У разі встановлення у договорі такого способу звернення стягнення, як набуття права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель на підставі частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України має право звернутися до суду з відповідним позовом.
Таким чином, оскільки сторони в іпотечному договорі передбачили можливість передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обрання позивачем саме такого способу захисту як звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
В обґрунтування вартості предмета іпотеки позивачем надано звіт суб'єкта оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_7 про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 337, відповідно до якого вартість зазначеного нерухомого майна становить 12 941 200,00 грн., зокрема, нежитлова будівля літ. «Г-1», цегла, загальною площею 40,6 кв. м. вартістю 194 100,00 грн.; нежитлова будівля літ. «Д-1», цегла, загальною площею 67,1 кв.м. вартістю 310 600,00 грн.; нежитлова будівля літ. «М-1», загальною площею 889,0 кв. м. вартістю 4 814 200,00 грн.; нежитлова будівля літ. «З-1», загальною площею 466,7 кв. м. вартістю 2 588 300, 00 грн.; нежитлова будівля літ. «Ж-1», загальною площею 735,6 кв. м. вартістю 2 769 400,00 грн.; нежитлова будівля літ. «Л-1», загальною площею 408,8 кв.м. вартістю 2 264 600,00 грн.
Відповідачем, в свою чергу, також надано звіт суб'єкта оціночної діяльності ПП «Агентство оцінки майна та землі» про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 337, відповідно до якого вартість зазначеного нерухомого майна становить 15 112 200, 00 грн., зокрема: - нежитлова будівля літ. «Г-1», цегла, загальною площею 40,6 кв. м. вартістю 235 300,00 грн.; нежитлова будівля літ. «Д-1», цегла, загальною площею 67,1 кв.м. вартістю 388 800,00 грн.; нежитлова будівля літ. «М-1», загальною площею 889,0 кв. м. вартістю 5 151 800,00 грн.; нежитлова будівля літ. «З-1», загальною площею 466,7 кв. м. вартістю 2 704 500,00 грн.; нежитлова будівля літ. «Ж-1», загальною площею 735,6 кв. м. вартістю 4 262 800,00 грн.; нежитлова будівля літ. «Л-1», загальною площею 408,8 кв.м. вартістю 2 369 000,00 грн.
Враховуючи те, що між сторонами не виникло суперечок щодо ринкової вартості предмета іпотеки на підставі наданих сторонами до матеріалів справи звітів про незалежну оцінку вартості нежитлових будівель, і ту обставину, що позивач погоджується, а відповідач не заперечує проти звернення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за вартістю, визначеною на підставі оцінки предметів іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, наданої відповідачем, в рахунок часткового погашення заборгованості за договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р., суд бере за основу ринкову вартість предмета іпотеки в розмірі 15 112 200,00 грн.
Таким чином, оскільки сторони в іпотечному договорі передбачили можливість передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, а сума заборгованості за кредитним договором, забезпеченим іпотекою, значно перевищує вартість предмета іпотеки, суд дійшов висновку про наявність у позивача права вимагати звернення стягнення на спірні предмети іпотеки шляхом визнання права власності на них.
З огляду на вищевикладені обставини, приписи закону і на те, що сторони в іпотечному договорі передбачили можливість передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, а сума заборгованості за кредитним договором, забезпеченим іпотекою, значно перевищує вартість предмета іпотеки, суд дійшов висновку про наявність у позивача права вимагати звернення стягнення на спірні предмети іпотеки шляхом визнання права власності на них.
Крім того, позивач у позовній заяві просить суд заборонити відповідачеві використовувати торговельну марку «Форсаж» та визнати за позивачем право власності на торговельну марку «Форсаж».
В обгрунтування даних вимог позивач зазначив, що відповідачем використовується знак для товарів і послуг «Форсаж», який розміщується на нежитлових будівлях, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 337, який зареєстрований за відповідачем відповідно до положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг».
Розглянувши дані вимоги позивача, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).
При цьому за умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Статтею 494 Цивільного кодексу України визначено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.
Згідно з п. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знака визнається:
а) нанесенням його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
б) застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
в) застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмінності знака.
У свою чергу, відповідачем у судовому засіданні заперечується факт наявності у нього зареєстрованого свідоцтва на торговельну марку «Форсаж», як і її використання в цілому, адже жодним чином останнім не здійснювались дії щодо процедури реєстрації прав на вказану торговельну марку.
Матеріалами справи також не підтверджується факт наявності у відповідача зареєстрованого свідоцтва на торговельний знак «Форсаж». При цьому позивачем також не надано доказів з цього приводу.
Проаналізувавши наявні у справі докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про заборону використання відповідачем торговельної марки «Форсаж» та визнання права власності на вказану торговельну марку за позивачем.
Підсумовуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи на те, що спір доведено до суду внаслідок неправильних дій відповідача, суд, керуючись ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір в розмірі 206 700,00 грн. на відповідача.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 526, 564, 589, 590 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 7, 12, 33, 37 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32-35, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі літ. «Г-1», цегла, загальною площею 40,6 кв. м., літ. «Д-1», цегла, загальною площею 67,1 кв.м., літ. «М-1», загальною площею 889,0 кв. м., літ. «З-1», загальною площею 466,7 кв. м., літ. «Ж-1», загальною площею 735,6 кв. м., літ. «Л-1», загальною площею 408,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 337 (триста тридцять сім), що належать Боржнику, на підставі іпотечного договору № 08-195, посвідченого 17.07.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1884, між АКБ «Золоті Ворота», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_4 Ворота», та ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), а також договору цесії (відступлення права вимоги за договором про надання споживчого кредиту у формі мільтивалютної кредитної лінії (відновлювальної) та відступлення прав за іпотечним договором та договором застави), посвідченого 24.01.2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 158, між ПАТ «ОСОБА_4 Ворота» та Боржником, право власності зареєстровано в Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» згідно Витягу КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про державну реєстрацію прав № 30874789 від 05.08.2011 р. та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.10.2013 р., індексний номер витягу 10990765; номер запису про право власності 2896499; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 182480263101,
- шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТИДА» (61067, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35072388) за вартістю, визначеною на підставі оцінки предметів іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, на момент набуття права власності, в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ГАРАНТІЯ - 2006» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТИДА» за договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р. з додатковими угодами до нього, договором про відступлення права вимоги № Гр-04/07/16 від 04.07.2016 р. та договором про відступлення прав за іпотечним договором від 04.07.2016 р., у розмірі 15 112 200,00 грн. (сто п'ятнадцять мільйонів сто дванадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з яких права вимоги погашення заборгованості:
за нарахованими процентами станом на 25.05.2016 р. частково у розмірі 8 443 440,02 грн. (вісім мільйонів чотириста сорок три тисячі чотириста сорок) гривень 02 копійки;
за нарахованими процентами за період з 31.05.2016 р. по 03.07.2016 р. у розмірі 426 872,54 грн. (чотириста двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні 54 копійки;
за інфляційними нарахуваннями на суму заборгованості за кредитом нарахованими за березень 2015 року у розмірі 2 177 215 (два мільйона сто сімдесят сім тисяч двісті п'ятнадцять) гривень 20 копійок, за квітень 2015 року у розмірі 2 822 316, 00 (два мільйона вісімсот двадцять дві тисячі триста шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок, за травень 2015 року у розмірі 443 506 (чотириста сорок три тисячі п'ятсот шість) 80 копійок, за червень 2015 року у розмірі 80 637 (вісімдесят тисяч шістсот тридцять сім) гривень 60 копійок, за вересень 2015 року у розмірі 463 666 (чотириста шістдесят три тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 20 копійок та частково за листопад 2015 року у розмірі 254 545 (двісті п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сорок п'ять) гривень 64 копійки.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ГАРАНТІЯ-2006» (61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 34631797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТИДА» (61067, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 35072388, п/р 2600800121436 в АТ «Регіон-Банк» м. Харків, МФО 351254) заборгованість за договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 47 від 24.03.2010 р. з додатковими угодами до нього, договором про відступлення права вимоги № Гр-04/07/16 від 04.07.2016 р. частково у розмірі 16 446 290 (шістнадцять мільйонів чотириста сорок шість тисяч двісті дев'яносто) гривень 15 копійок, з яких права вимоги погашення заборгованості:
за інфляційними нарахуваннями на суму заборгованості за кредитом нарахованими частково за листопад 2015 року у розмірі 148 642 ( сто сорок вісім тисяч шістсот сорок дві) гривні 36 копійки, за грудень 2015 року по 03 липня 2016 року у розмірі 544 303 (п'ятсот сорок чотири тисячі триста три) гривні 80 копійок;
за нарахованими 3 % річних на суму заборгованості за кредитом за період з 25.03.2015 р. по 31.03.2015 р. по 03.07.2016 р. у розмірі 773 789,57 грн. (сімсот сімдесят три тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) гривень 57 копійок;
за пенею станом на 25.05.2016 р. частково у розмірі 14 979 554,42 грн. (чотирнадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) гривні 42 копійки, стягнути грошовими коштами.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА ГАРАНТІЯ-2006» (61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 34631797) на користь Державного бюджету України (61166, м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі, код ЄДРПОУ 37999654, п/р 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 206 700,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Повне рішення складено 08.08.2016 р.
Суддя ОСОБА_9
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2016 |
Оприлюднено | 12.08.2016 |
Номер документу | 59545854 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Макаренко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні