Рішення

від 04.08.2016 по справі 922/1864/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2016 р.Справа № 922/1864/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Харківспецзабезпечення" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" до Державного підприємства Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" про стягнення коштів в розмірі 98 031,54 грн. за участю представників сторін:

представник позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 30.06.2016 р.;

представник відповідача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.08.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дочірнє підприємство "Харківспецзабезпечення" Колективного підприємства "Харківспецсервіс", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Державного підприємства Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" про стягнення заборгованості за надані послуги з обслуговування протипожежної автоматики.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за Договором №21Е4/Т від 01 січня 2010 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за надані послуги в розмірі 64 652,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 30 579,81 грн. та 3% річних у сумі 2 799,73 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13 червня 2016 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №922/1864/16 та призначено її до розгляду на 30 червня 2016 року.

Ухвалами Господарського суду Харківської області розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 02 серпня 2016 року судом було оголошено перерву до 04 серпня 2016 року.

До початку судового засідання 04 серпня 2016 року через канцелярію суду від Дочірнього підприємства "Харківспецзабезпечення" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" надійшло клопотання (вх. №25826), в якому просить суд долучити до матеріалів справи: повідомлення з об'єкта 21Е4 (УДПІ "Укрміськбудпроект"), прийняті на пульті централізованого спостереження за період з 01.09.2014 по 31.05.2016, що підтверджують справність роботи протипожежної автоматики та передачу сигналу від неї до пульта централізованого спостереження; службову записку, що підтверджує виконання робіт за договором №21Е4/Т від 01 січня 2010 року за період з 01.09.2014 по 31.05.2016; копію платіжного доручення №1528-7Е027 від 14.07.2014. Надані документи судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

04 серпня 2016 року через канцелярію суду від Державного підприємства Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" надійшли письмові пояснення (вх. №25827), в яких зазначено, що наданий позивачем ОСОБА_3 обліку технічного обслуговування і ремонту (планового та позапланового) установки пожежної автоматики №21Е4, свідчить про те, що під час огляду ППА виявлена необхідність проведення ремонту. До даного часу виявлені порушення роботи протипожежної безпеки автоматики не усунуті. Акти виконаних робіт, надані позивачем, не свідчать про виконання тих робіт, що зазначені в журналі. Відтак, немає жодного підтвердження виконаних робіт, передбачених договором. Надані пояснення з додатковими документами долучені судом до матеріалів справи.

04 серпня 2016 року через канцелярію суду від Державного підприємства Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" надійшло клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності (вх. №25835).

В судовому засідання 04.08.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що у зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості 14.07.2014 р. переривався строк позовної давності, що підтверджується виписками по рахунку позивача та платіжним дорученням №1528-7Е027 від 14.07.2014, таким чином строк позовної давності не закінчився.

У судовому засіданні 04.08.2016 р. представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд застосувати строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по платежам за період з серпня 2012 року по червень 2013 року, а також нарахованих по цим платежам 3% річних та втрат від інфляційних процесів.

Присутні у судовому засіданні представники сторін пояснили, що ними надані всі необхідні для розгляду справи письмові докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

За висновками суду, в матеріалах справи № 922/1864/16 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Між Дочірним підприємством "Харківспецзабезпечення" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" (Виконавець) та Державним підприємством Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" (Замовник) був укладений Договір №21Е4/Т від 01 січня 2010 року (надалі - Договір), предметом якого є надання Виконавцем послуг з обслуговування протипожежної автоматики (ППА) Замовника, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21а УДПІ "Укрміськбудпроект".

Пунктом 1.2. Договору визначено, що під час обслуговування ППА Сторони в цьому Договорі розуміють наступні види робіт: технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації (АПС).

У відповідності до пунктів 3.2.-3.3. Договору, Виконавець надає послуги з технічного обслуговування системи ППА за встановленим їх графіком. Технічне обслуговування системи ППА проводиться Виконавцем щомісяця. За результатами виконаних Виконавцем робіт Сторони підписують Акт виконаних робіт.

Вартість робіт і порядок розрахунків встановлено в розділі 4 Договору.

Згідно з пунктом 4.2. Договору, Замовник щомісяця оплачує роботи з технічного обслуговування системи ППА, на умовах передбачених пунктом 4.3. Договору. Вартість робіт виконавця складає 1 289,00 грн.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що Замовник оплачує послуги Виконавця, вартість яких зазначена в пункті 4.2. Договору, щомісячно до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 4.4. Договору, вартість робіт, зазначена в пунктів 4.1. і пункті 4.2. Договору може змінюватися в разі підвищення індексу інфляції, а так само інших обставин, що викликають зміни вартості послуг. Щомісячна плата може змінюватися на підставі наданої Виконавцем додаткової угоди, яка стає невід'ємною частиною договору, без переоформлення останнього.

Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31 грудня 2010 року. У випадку, якщо жодна зі сторін не повідомить іншу сторону про припинення Договору за один місяць до закінчення строку його дії, договір вважається пролонгованим на кожний наступний період, на який заключений Договір (пункти 6.1., 6.2. Договору).

Додатковою угодою від 20 лютого 2012 року про внесення змін до Договору №21Е4/Т від 01 січня 2010 року вартість робіт збільшено до 1 430,00 грн. Дана угода підписана сторонами, підписи скріплені печатками підприємств.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умову Виконавець якісно та в повному обсязі надав послуги з обслуговування протипожежної автоматики Замовника, що підтверджується журналом №21Е4, роботи приймаються представником Замовника.

Проте, Замовник не повернув акти за період вересня 2014 року по травень 2016 року, за серпень-жовтень 2012 року та квітень, липень 2013 року.

Замовник своєчасно не сплачував надані Виконавцем послуги (виконані роботи).

За період з січня 2010 року по травень 2016 року позивачем виконано роботи (надано послуги) за Договором на загальну суму 106 444,00 грн., з яких сплачено лише 41 792,00 грн., а саме:

- за період з січня 2010 року по липень 2014 року позивачем виконано роботи (надано послуги) за договором на загальну суму 74 984,00 грн. (за період з січня 2010 року по лютий 2012 року на суму 33 514,00 грн., з розрахунку 1 289,00 грн. на місяць, за період з березня 2012 року по липень 2014 року на суму 41 470,00 грн., з розрахунку 1 430,00 грн. на місяць) - заборгованість за договором, яка виникла за період по липень 2014 року склала 33 192,00 грн.;

- за період з серпня 2014 року по травень 2016 року позивачем виконано роботи (надано послуги) за договором на загальну суму 31 460,00 грн., з розрахунку 1430,00 грн. на місяць.

Станом на 09 червня 2016 року загальний розмір заборгованості за Договором складає 64 652,00 грн.

Такі дії відповідача, на думку позивача, є порушенням його законних прав та інтересів, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою про стягнення грошових коштів за Договором №21Е4/Т від 01 січня 2010 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом та підтверджується поданими позивачем доказами, між сторонами дійсно виникли господарські відносини, які за своєю правовою природою підпадають під визначення договору про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

На відміну від договору підряду, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Отже, під послугами слід розуміти дії виконавця, спрямовані на досягнення певного корисного ефекту не у вигляді створення уречевленого результату, а у вигляді діяльності самої по собі.

Тобто відмінність предмету договору підряду від договору про надання послуг полягає у тому, що за договором підряду цінність для замовника становить тільки результат робіт - річ як самостійне матеріальне благо, у той час як за договором про надання послуг цінність для замовника становлять самі дії виконавця, навіть якщо вони спрямовані на досягнення певних результатів, невід'ємних від самої роботи.

Оскільки послуги не завжди мають матеріальний результат, вони не можуть бути передані замовнику по акту з фіксацією кількості та якості, при цьому, оплаті за даним договором підлягає саме діяльність (дії) виконавця, а не її результат, який є наслідком цієї діяльності.

Отже, з аналізу наведених норм та положень договору слідує, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, наслідком чого є застосування до них саме тих норм права, якими визначаються особливості, притаманні для договорів даного виду.

На цьому зауважено і у постанові Вищого господарського суду України від 20.11.2012р. №04/149-48.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що станом на день розгляду спору надані позивачем послуги за договором відповідачем у повному обсязі не оплачені.

Як вже зазначалось, позивачем на адресу відповідача надсилались Акти прийому-передачі наданих послуг за період вересня 2014 року по травень 2016 року, які не підписані та не повернуті відповідачем. Крім того, не повернуті акти за серпень-жовтень 2012 року та квітень, липень 2013 року. Жодних доказів, які б спростовували факт надання позивачем обумовлених договором послуг або мотивованої відмови від їх підписання відповідач не надав. Таким чином, послуги з обслуговування протипожежної автоматики вважаються прийнятими відповідачем.

Щодо заперечень відповідача, які ґрунтуються на тому, що Акти виконаних робіт, надані позивачем, не свідчать про виконання тих робіт, що зазначені в ОСОБА_3 обліку технічного обслуговування і ремонту (планового та позапланового) установки пожежної автоматики №21Е4, суд зазначає наступне.

У відповідності до пунктів 3.2.-3.3. Договору, Виконавець надає послуги з технічного обслуговування системи ППА за встановленим їх графіком. Технічне обслуговування системи ППА проводиться Виконавцем щомісяця. За результатами виконаних Виконавцем робіт Сторони підписують Акт виконаних робіт.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не було надано позивачу жодної вмотивованої письмової відмови від підписання актів наданих послуг або будь-яких скарг та зауважень щодо якості наданих послуг.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що Замовник оплачує послуги Виконавця, вартість яких зазначена в пункті 4.2. Договору, щомісячно до 10 числа поточного місяця.

Враховуючи пункт 4.3. Договору, обов'язок відповідача щодо оплати наданих послуг є безумовним.

Сторонами договору про надання послуг є замовник і виконавець. Замовником є особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, замовляє її надання на умовах, визначених договором, контролює надання послуги і оплачує її.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися своєчасно та належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

З огляду на вищевикладене, твердження відповідача про відсутність жодного підтвердження виконаних робіт, передбачених договором, спростовується, як умовами договору так і нормам матеріального права та звичаями ділового обороту.

Оскільки, відповідач не оплатив надані позивачем за умовами договору №21Е4/Т від 01 січня 2010 року послуги з обслуговування протипожежної автоматики за період с серпня 2012 року (частково) по травень 2016 року в загальній сумі 64652,00 грн., то позивач цілком підставно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь боргу у вищезазначеній сумі.

Також відповідач зазначає про пропуск позивачем строків позовної давності в частині стягнення заборгованості за період з серпня 2012 року по червень 2013 року, про що відповідачем заявлено у поданому до суду клопотанні про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах докази, суд вважає хибними та безпідставними такі твердження відповідача з огляду на нижченаведене.

Положеннями статті 257 Цивільного кодексу України встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки.

За приписами ч.1. ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Частиною третьою статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пунктом 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Як вбачається з інформації про надходження грошових коштів на рахунок позивача від відповідача за Договором, відповідач протягом спірного періоду здійснював часткову оплату за надані йому послуги, останній платіж 14.07.2014 р. на суму 1 430,00 грн. не заперечується відповідачем по справі.

Крім того, своїм листом №01/15-87 від 06.03.2013 р. відповідач повідомив, що заборгованість перед позивачем виникла у зв'язку з затримкою оплати Державним казначейством проектних робіт, виконаних інститутом. Керівництвом інституту прийнято рішення, що погашення заборгованості буде здійснено у період березень-вересень 2013 р.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у межах строку позовної давності, перебіг якого розпочався заново з 15 липня 2014 року.

За таких обставин, дослідивши подані сторонами докази та матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку про необґрунтованість застосування заявленого відповідачем клопотання щодо строків позовної давності відносно позовних вимог позивача.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "Харківспецзабезпечення" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" в частині стягнення заборгованості в розмірі 64 652,00 грн. за Договором №21Е4/Т від 01 січня 2010 року є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по оплаті за послуги з обслуговування протипожежної автоматики, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 30 579,81 грн. та 3% річних у сумі 2 799,73 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши надані позивачем нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та законними.

Зважаючи на встановлені судом факти, керуючись вимогами вищезазначених законодавчих норм господарський суд дійшов висновку, що позов Дочірнього підприємства "Харківспецзабезпечення" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 470,47 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями статями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства "Харківспецзабезпечення" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" до Державного підприємства Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Український державний проектний інститут "Укрміськбудпроект" (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 02497980) на користь Дочірнього підприємства "Харківспецзабезпечення" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 50, код ЄДРПОУ 36035956) заборгованість за Договором №21Е4/Т від 01.01.2010 в розмірі 64 652 (шістдесят чотири тисячi шістсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 30 579 (тридцять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 81 коп., 3% річних у сумі 2 799(двi тисячi сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 73 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 470 (одна тисяча чотириста сімдесят) грн. 47 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_4

справа №922/1864/16