Рішення

від 01.08.2016 по справі 916/1254/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2016 р.Справа № 916/1254/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В»Український папірВ»

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " ДНК-ЛОГІСТІК"

про стягнення 213258,74 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 18.07.2016р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву по справі до 01.08.2016р. о 12 год. 30 хв.

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю В»Український папірВ» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " ДНК-ЛОГІСТІК" суму боргу за невиконання зобов'язань по Договору в розмірі 277923,71 грн., пеню за кожний день прострочення оплати товару в розмірі 17674,65 грн., суму інфляційного збільшення боргу в розмірі 9562,69 грн., 3% річних у розмірі 1264,81 грн.

06.06.2016р. представником позивача надано письмові пояснення, відповідно до яких, зокрема, позивачем повідомлено суд, що Товариством з обмеженою відповідальністю " ДНК-ЛОГІСТІК" було здійснено часткове погашення боргу в розмірі 3700 грн., що підтверджується платіжним дорученням №23 від 05.05.2016р. на суму 700 грн., платіжним дорученням №965 від 11.05.2016р. на суму 800 грн., платіжним дорученням №31 від 13.05.2016р. на суму 700 грн., платіжним дорученням №39 від 19.05.2016р. на суму 800 грн., та платіжним дорученням №979 від 30.05.2016р. на суму 700 грн., копія яких залучено до матеріалів справи.

29.06.2016р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю В»Український папірВ» до господарського суду Одеської області надано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " ДНК-ЛОГІСТІК" суму боргу за невиконання зобов'язань по Договору в розмірі 274223,71 грн., пеню в розмірі 29133,12 грн., суму інфляційного збільшення боргу в розмірі 9693,97 грн., 3% річних у розмірі 2207,94 грн.

18.07.2016р. представником позивача до суду надано письмові пояснення, у яких Товариство з обмеженою відповідальністю В»Український папірВ» повідомило суд, що відповідачем було здійснено часткову плату заборгованості у розмірі 2000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №155 від 14.07.2016р., у зв'язку з чим за відповідачем рахується основна заборгованість у сумі 272223,71 грн., пеня у сумі 29133,12грн., інфляційний борг у розмірі 9693,97 грн., та 3% річних у сумі 2207,94 грн.

01.08.2016р. представником позивача до суду надано заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач повідомив суд про часткову сплату заборгованості відповідачем в розмірі 40000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №159 від 18.07.2016р. та №HSAV5B49PP від 25.07.2-16р., та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " ДНК-ЛОГІСТІК" суму основного боргу у розмірі 172223,71 грн., пеню в розмірі 29133,12 грн., суму інфляційного збільшення боргу 9693,97 грн. та суму 3% річних у розмірі 2207,94 грн.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНК-ЛОГІСТІК" відповідно до наданих суду усних пояснень, визнає існуючу заборгованість перед позивачем, що підтверджується також частковими сплатами заборгованості, однак, як повідомлено суд усно, через скрутне фінансове товариства, не має можливості повністю погасити борг перед позивачем за укладеним Договором. Письмового відзиву суду не надано, справа розглянута за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

15 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В»Український папірВ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю " ДНК-ЛОГІСТІК" (покупець) було укладено Договір поставки №15/09/15 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунках - фактурах, а покупець зобов'язується прийняти товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна сума даного договору становить суму товару, отриманого по всім накладним протягом терміну дії даного договору.

Згідно з п. 2.2. Договору, ціни на товар формуються згідно прайс-листів постачальника, діючих і затверджених на момент складання замовлень. Ціни на товар лишаються незмінними до виконання постачальником обов1язку щодо поставки замоленої покупцем партії товару. Відпускна ціна товару включає в себе ставку ПДВ (п.п. 2.3., 2.4. Договору.).

Приписами п. 3.1. Договору, визначено, що постачальник здійснює поставку товару покупцю згідно письмових замовлень покупця (у вигляді листів, факсимільних повідомлень тощо), складених на підставі прайс-листів постачальника, на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання замовлення покупця.

Відповідно до п. 3.3. Договору, постачання товару здійснюється на базисних умовах поставки у відповідності з Правилами ІНКОТЕРМС - 2010, які визначаються за згодою сторін договору: EXW склад постачальника; DDP склад покупця за адресою : 65013, Одеська обл., м. Одеса, вул. В. Стуса 2/1.

Відповідно до п. 3.5. Договору, перехід права власності на товар від постачальника до покупця та перехід ризиків випадкового пошкодження товару відбувається в момент поставки. Поставкою товару вважається передача його уповноваженому представнику покупця та оформлення видаткової накладної, яка повинна містити всі обов'язкові реквізити первинного документа.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору поставки №15/09/15 від 15.09.2015р., позивачем було здійснено на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 1518862,06 грн., що підтверджується видатковими накладними №О-00063 від 27.01.2016р., №О-00066 від 29.01.2016р, №О-00077 від 29.01.2016р., №О-00081 від 01.02.2016р., №О-00089 від 02.02.2016р., №О-00108 від 03.02.2016р., №О-00118 від 04.02.2016р., №О-00138 від 08.02.2016р., №О-00146 від 09.02.2016р., №О-00153 від 10.02.2016р., №О-00169 від 15.02.2016р., №О-00184 від 16.02.2016р., №О-00189 від 17.02.2016р., №О-00196 від 18.02.2016р., №О-00201 від 22.02.2016р., №О-00205 від 22.02.2016р., №О-00208 від 23.02.2016р., №О-00209 від 23.02.2016р., №О-00215 від 25.02.2016р., №О-00221 від 26.02.2016р., №О-00222 від 26.02.2016р., №О-00225 від 26.02.2016р., №О-00234 від 29.02.2016р., №О-00241 від 01.03.2016р., №О-00242 від 01.03.2016р., №О-00251 від 02.03.2016р., №О-00268 від 03.03.2016р., №О-00282 від 09.03.2016р., №О-00292 від 15.03.2016р., №О-00301 від 15.03.2016р., №О-00311 від 16.03.2016р., №О-00367 від 31.03.2016р., №О-00404 від 06.04.2016р., №О-00412 від 07.04.2016р., №О-00418 від 08.04.2016р., №О-00446 від 15.04.2016р., №О-00462 від 19.04.2016р., №О-00466 від 20.04.2016р., №О-00472 від 22.04.2016р., №О-00477 від 22.04.2016р. , №О-00502 від 26.04.2016р., копії яких залучено до матеріалів справи, однак, відповідач розрахувався за поставлений товар частково в розмірі 1240938,35 грн., у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 277923,71 грн.

У відповідності до положень п. 4.1. Договору, розрахунки за товар, поставка якого передбачена даним договором, проводяться у вигляді безготівкових платежів у національній валюті України на поточних рахунок постачальники. Покупець, на підставі рахунка - фактури, складеного постачальником, проводить оплату поставленого товару у розмірі 100% протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки. (п. 4.2. Договору.).

Згідно до п. 4.5. Договору, щомісяця, на кожне 1-е число поточного місяця, сторони зобов'язуються підписувати Акт звірки взаємних розрахунків. Покупець повинен на вимогу постачальника підписати Акт звірки взаємних розрахунків на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання даного Акту. У разі не підписання Акту звірки взаємних розрахунків, постачальник залишає за собою право не виконувати подальші заявки покупця на час не підписання Акту звірки взаємних розрахунків та не несе відповідальності згідно пункту 6.3. даного договору.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. Договору, товар вважається прийнятим покупцем від постачальника за кількістю і якістю після підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної. Кількість та якість товару, що постачається, перевіряється покупцем при прийманні товару на своєму складі чи на складі постачальника.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання свої зобов'язань за даним договором, сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно з п. 6.2. Договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від несплаченої суми, за кожен день прострочення. Постачальник залишає за собою право не здійснювати наступні поставки товару до моменту повної сплати заборгованості покупцем та не несе відповідальності згідно п. 6.3. даного договору.

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2., 8.3. Договору, усі спори, що никають між сторонами з цього договору, вирішуються ними шляхом переговорів та прийняттям відповідних рішень. Якщо сторони неспроможні вирішити спори або розв'язати суперечності, що виникають з умов даного договору, шляхом переговорів, то такі спори (суперечки) мають бути розглянуті в господарському суді. Сторони мають право досудового (претензійного) порядку врегулювання спорів.

Згідно до п. 9.1. Договору, сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2016 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. У випадку, якщо за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення строку дії даного договору, будь-яка сторона не повідомить іншу сторону про свій намір розірвати даний договір, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах.

Під час розгляду справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНК-ЛОГІСТІК" здійснювалось погашення боргу, у зв'язку з чим, станом на 01.08.2016р. за відповідачем рахується заборгованість за Договором поставки №15/09/15 від 15 вересня 2015р. в розмірі 172223,71 грн., яка на даний час є несплаченою.

Приймаючи до уваги неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНК-ЛОГІСТІК" прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки №15/09/15 від 15 вересня 2015р., позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 29133,12, інфляційних втрат у розмірі 9693,97 грн. та 3% річних у розмірі 2207,94 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю В»Український папірВ» 25.03.2016р. на адресу відповідача було скеровано претензію №3-25032016 щодо сплати боргу за Договором. Гарантійним листом від 17.03.2015р. за вих. №5 Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНК-ЛОГІСТІК" було визнано прострочену заборгованість.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В»Український папірВ» обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю " ДНК-ЛОГІСТІК" прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки №15/09/15 від 15 вересня 2015р., направлені на стягнення з відповідача 213258,74 грн., та розглядаються судом в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.08.2016р. про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 172223,71 грн., яка залишилась несплаченою, пені у розмірі 29133,12 грн., суми інфляційного збільшення боргу 9693,97 грн. та суми 3% річних у розмірі 2207,94 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі виникли на підставі укладеного 23 квітня 2015р. між ними Договору поставки пестицидів №ПР-П-106.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю " ДНК-ЛОГІСТІК" прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки №15/09/15 від 15 вересня 2015 року.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий за Договором поставки №15/09/15 від 15 вересня 2015 року товар в сумі 172223,71 грн. - є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Згідно з п. 6.2. Договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від несплаченої суми, за кожен день прострочення.

Суд переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені в розмірі 29133,12грн., який проведено станом на 23.06.2016р., вважає його частково невірним, оскільки наданий розрахунок зроблено з арифметичними помилками.

Судом самостійно було зроблено перерахування пені за прострочені відповідачем зобов'язання по оплаті товару, з урахуванням п. 4.2. та п. 6.2. Договору.

Так, відповідно до розрахунку суду заборгованість становить: за видатковою накладною №О-00063 від 27.01.2016р. - 267,01 грн. (період з 11.02.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00066 від 29.01.2016р. - 623,52 грн. (період з 13.02.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00077 від 29.01.2016р. - 1107,32 грн. (період з 13.02.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00081 від 01.02.2016р. - 680,58грн. (період з 16.02.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00089 від 02.02.2016р. - 1616,99 грн. (період з 17.02.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00108 від 03.02.2016р. - 548,74 грн. (період з 18.02.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00118 від 04.02.2016р. - 1785,88 грн. (період з 19.02.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00138 від 08.02.2016р. - 494,18 грн. (період з 23.02.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00146 від 09.02.2016р. - 373,02грн. (період з 24.02.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00153 від 10.02.2016р. - 91,42 грн. (період з 25.02.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00169 від 15.02.2016р. - 494,18 грн. (період з 23.02.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00184 від 16.02.2016р. - 271,96 грн. (період з 02.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00189 від 17.02.2016р. - 488,91 грн. (період з 03.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00196 від 18.02.2016р. - 245,23грн. (період з 04.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00201 від 22.02.2016р. - 57,57 грн. (період з 08.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00205 від 22.02.2016р. - 2300,57 грн. (період з 08.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00208 від 23.02.2016р. - 450,78 грн. (період з 09.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00209 від 23.02.2016р. - 434,53 грн. (період з 09.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00215 від 25.02.2016р. - 66,62 грн. (період з 11.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00221 від 26.02.2016р. - 21,36 грн. (період з 12.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00222 від 26.02.2016р. - 48,24 грн. (період з 12.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00225 від 26.02.2016р. - 707,41 грн. (період з 12.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00234 від 29.02.2016р. - 1084,89 грн. (період з 15.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00241 від 01.03.2016р. - 2766,39 грн. (період з 16.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00242 від 01.03.2016р. - 245,77грн. (період з 16.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00251 від 02.03.2016р. - 2557,98 грн. (період з 17.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00268 від 03.03.2016р. - 1760,48 грн. (період з 18.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00282 від 09.03.2016р. - 2706,72 грн. (період з 24.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00292 від 15.03.2016р. - 60,41 грн. (період з 30.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00301 від 15.03.2016р. - 874,94грн. (період з 30.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00311 від 16.03.2016р. - 1604,65 грн. (період з 31.03.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00367 від 31.03.2016р. - 200,37 грн. (період з 15.04.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00404 від 06.04.2016р. - 368,21 грн. (період з 21.04.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00412 від 07.04.2016р. - 60,78 грн. (період з 22.04.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00418 від 08.04.2016р. - 223,94грн. (період з 23.04.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00446 від 15.04.2016р. - 217,56 грн. (період з 30.04.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00462 від 19.04.2016р. - 326,24 грн. (період з 04.05.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00466 від 20.04.2016р. - 51,16 грн. (період з 05.05.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00472 від 22.04.2016р. - 632,66 грн. (період з 07.05.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00477 від 22.04.2016р. - 63,47грн. (період з 07.05.2016р. по 23.06.2016р.), за видатковою накладною №О-00502 від 26.04.2016р. - 34,47 грн. (період з 11.05.2016р. по 23.06.2016р.).

Загальна сума заборгованості по сплаті пені за умовами Договору становить 29015,81грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального праваВ» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат, розрахунок проведено станом на 23.06.2016р. Відповідно до такого розрахунку, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 2207,94 грн. по сплаті 3% річних та 9693,97 по сплаті інфляційних втрат.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 2207,94 грн. вважає такий розрахунок вірним, а вимоги щодо стягнення правомірними.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних втрат в розмірі 9693,97 грн., вважає такий розрахунок частково невірним, оскільки його було зроблено з арифметичними помилками.

Позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат помилково було невірно нараховано інфляційне збільшення боргу та не враховано, що у період з квітня 2016р. по червень 2016р. була дефляція.

Судом самостійно перераховано інфляційні втрати, розрахунок проведено станом на 23.06.2016р. Так, відповідно до такого розрахунку за відповідачем рахується заборгованість зі сплати інфляційних втрат в розмірі 9216,16 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю В»Український папірВ» зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю " ДНК-ЛОГІСТІК" суми основного боргу в розмірі 172223,71 грн., пені в розмірі 29015, 81 грн., 3% річних в розмірі 2207,94грн. та суми інфляційного збільшення боргу в розмірі 9126,16 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3188,60 грн. покладаються на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України, які розраховано пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " ДНК-ЛОГІСТІК" (65062, АДРЕСА_1; код 39390474) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В»Український папірВ» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б; код 25394112) основний борг у розмірі 172223 (сто сімдесят дві тисячі двісті двадцять три) грн. 71 коп., пеню у розмірі 29015 (двадцять дев'ять тисяч п'ятнадцять) грн. 81 коп., 3% річних у розмірі 2207 (дві тисячі двісті сім) грн. 94 коп., інфляційне збільшення боргу у розмірі 9126 (дев'ять тисяч сто двадцять шість) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 3188 (три тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 60 коп.

3. В решті позову - відмовити.

Повний текст рішення складено 05.08.2016р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко