Рішення

від 03.08.2016 по справі 910/9573/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016Справа №910/9573/16

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ліберті Україна"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Діп Груп"

про розірвання договору, стягнення заборгованості та повернення майна

за участю представників сторін:

від позивача: Малахова Т.І. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ліберті Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діп Груп" про стягнення заборгованості в розмірі 38 466,01 грн. та повернення майна відповідно до договору оренди обладнання №201 від 20.08.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2016 р. порушено провадження у справі № 910/9573/16, розгляд справи призначено на 01.07.2016 р.

30.06.2016 р. через канцелярію до суду від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи та надання матеріалів для ознайомлення.

01.07.2016 р. через канцелярію до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2016 р розгляд справи відкладено на 22.07.2016 р.

11.07.2016 р. через канцелярію до суду надійшла заява позивача про уточнення переліку позовних вимог, в якій він просив додати до прохальної частини позовної заяви вимогу про розірвання договору оренди №201 від 20.08.2010 р., як таку що при поданні позову помилково не була додана до переліку позовних вимог.

Судом прийнято до уваги, що згідно положень пункту 3.11 рекомендацій постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Зі змісту вказаної заяви позивача про уточнення переліку позовних вимог суд приходить до висновку, що прохання позивача про уточнення переліку позовних вимог слід вважати зміною предмета позову.

Згідно положень пункту 3.12 рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

З огляду на вищевикладене, враховуючи зміст мотивувальної частини позовної заяви, з якого випливає наявність належного обґрунтування вимоги про розірвання договору та з урахуванням сплати позивачем при поданні позову судового збору в достатньому розмірі відповідно до вимог закону, судом приймається заява позивача про уточнення переліку позовних вимог, як така що відповідає вимогам зазначених положень ГПК України

22.07.2016 р. судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. на лікарняному.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 р. критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2016 р. справу № 910/9573/16 призначено до розгляду на 03.08.2016 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Представник позивача у судовому засіданні 03.08.2016 р. наполягав на позові, надав суду усні пояснення по суті спору.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України , оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 20.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ліберті Україна" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діп Груп" (далі - орендар) був укладений оренди обладнання №201 від 20.08.2010 р., згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у порядку та на умовах, визначених цим договором, у строкове платне користування обладнання для приготування кави та кавових напоїв під торговими марками «Poli», «Ristora» - надалі «обладнання, що є об'єктом оренди за цим договором (п. 1.1. договору).

Згідно пункту 1.2. договору, найменування обладнання, його характеристики (модель, серійний номер) та кількість зазначається в додатках до договору, видаткових накладних та/або актах прийому-передачі, що становлять невід'ємну частину цього договору з моменту їх підписання. Водночас пунктом 2.9. договору також встановлено, що в актах прийому-передачі обладнання зазначається перелік переданого обладнання, його характеристики (модель, серійний номер) та кількість.

Відповідно до п. 5.1. договору, за користування майном орендар сплачує орендодавцю грошові кошти у розмірі, попередньо узгодженими сторонами у протоколі узгодження орендної плати, який підписується обома сторонами.

Пунктом 5.3. договору визначено, що оплата за користування обладнанням здійснюється щомісячно у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше п'ятнадцятого числа кожного місяця, у національній валюті - гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено згідно умов п. 5.1. договору протокол узгодження ціни оренди від 26.08.2010 р., а також протоколи узгодження ціни оренди №2 від 07.09.2010 р., №3 від 09.01.2013 р., №4 від 13.03.2013 р., №5 від 21.05.2013 р. та №6 від 19.11.2014 р., в яких сторонами було узгоджено розміри орендної плати по кожному виду обладнання.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638 , 759 Цивільного кодексу України та ст. ст. 180 , 181 , 284 Господарського кодексу України , він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 Господарського кодексу України , а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України , визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України ).

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону , інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Факт передачі позивачем обладнання на виконання умов договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів прийому-передачі № 201/1 від 27.08.2010 р., № 201/2 від 27.08.2010 р., № 201/3 від 21.09.2010 р., № 201/4 від 08.10.2010 р., № 201/5-1 від 09.03.2013 р., № 201/5-2 від 13.03.2013 р., № 201/6-2 від 21.05.2013 р. та № 201/11 від 31.07.2015 р. Також, наявними в матеріалами справи копіями актів повернення майна з оренди від 19.03.2014 р., від 20.01.2015 р., від 27.01.2015 р. та від 31.07.2015 р. стверджується факт повернення відповідачем позивачу частини обладнання згідно договору оренди.

В обґрунтування вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі позивач стверджує, що відповідач в порушення умов укладеного договору неналежним чином виконував взяті на себе договірні зобов'язання, орендні платежі сплачував нерегулярно.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання з боку відповідача не виконано належним чином, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання. Беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 38 466,01 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Окрім того позивач просить суд розірвати договір оренди № 201 від 20.08.2010 р. та зобов'язати відповідача повернути обладнання, що було передано згідно умов договору оренди обладнання № 201 від 20.08.2010 р. на підставі вищезазначених актів прийому-передачі, а саме: 1 (один) апарат для приготування кави Saeco Cristallo 400 № 9008FS40014478, 1 (один) апарат для приготування кави Saeco Cristallo 400 № 9008FS40014787, 1 (один) апарат для приготування кави Saeco Cristallo 400 № 9008FS40014481, 1 (один) апарат для приготування кави Saeco Aulika Top № TU901242177167, 1 (один) пристрій для охолодження MyFridge № 10012414 та 1 (один) апарат для приготування кави Aroma Nero № 013034.

Пунктом 4.12. договору передбачено, що якщо орендар користується обладнанням, переданим йому в оренду за цим договором, не за його призначенням або з порушенням умов цього договору, орендодавець має право вимагати розірвання цього договору та відшкодування збитків, у встановленому чинному законодавством порядку.

Відповідно частини 3. пункту 11.6. договору, сторони домовились, що орендодавець має право достроково припинити цей договір якщо орендар прострочив сплату орендної плати понад 3 (три) поточних місяців.

Зазначені умови договору кореспондуються з положеннями ст. 782 ЦК України, відповідно до яких наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Окрім того відповідно п. 3. ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Як випливає з положень ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Водночас, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем 18.01.2016 р. було надіслано на адресу відповідача претензію про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди №03-16 від 15.01.2016 р., в якій він повідомляв відповідача про розірвання договору оренди в зв'язку із невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань та просив повернути майно, що було передано в оренду згідно договору. Проте, як стверджує позивач, відповідач від одержання листа ухилився та станом на 11.05.2016 р. жодних з запропонованих йому дій не вчинив.

Згідно п. 2. ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно частини 1 п. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Згідно зі статтею 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі .

З урахуванням вищевикладених положень закону та умов договору, дослідивши обставини справи, з урахуванням наявних у ній доказів, а також з урахуванням встановленого факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем згідно договору оренди, суд вважає позовні вимоги про розірвання договору оренди №201 від 20.08.2010 р. та зобов'язання відповідача повернути обладнання, що було передано згідно умов даного договору обгрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діп Груп".

У судовому засіданні, яке відбулося 03.08.2016 р., згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525 , 526 , 530 , 625 , 651, 759, 782, 783, 785 ЦК України, ст. ст. 4-2 , 4-3 , 33 , 34 , 43 , 44 , 49, 82-85 ГПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ліберті Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діп Груп" задовольнити.

2. Розірвати договір оренди №201 від 20.08.2010 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ліберті Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діп Груп".

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Діп Груп" ( 01011, м. Київ, Печерський узвіз, будинок 19, код ЄДРПОУ 31243928) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ліберті Україна" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 2-Б, код ЄДРПОУ 31991183):

- 1 (один) апарат для приготування кави Saeco Cristallo 400 № 9008FS40014478;

- 1 (один) апарат для приготування кави Saeco Cristallo 400 № 9008FS40014787;

- 1 (один) апарат для приготування кави Saeco Cristallo 400 № 9008FS40014481;

- 1 (один) апарат для приготування кави Saeco Aulika Top №TU901242177167;

- 1 (один) пристрій для охолодження MyFridge № 10012414;

- 1 (один) апарат для приготування кави Aroma Nero №013034.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діп Груп" ( 01011, м. Київ, Печерський узвіз, будинок 19, код ЄДРПОУ 31243928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ліберті Україна" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, будинок 2-Б, код ЄДРПОУ 31991183) заборгованість з орендної плати в розмірі 38 466, 01 грн. та 2 756, 00 грн. судового збору.

5. Видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 05.08.2016 року

Суддя Ю.О. Підченко