Рішення

від 09.08.2016 по справі 904/5609/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.16р. Справа № 904/5609/16 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м. Дніпропетровськ

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Внешсервіс», м. Артемівськ Донецької області

про стягнення 224 801 грн. 24 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача : Задорожний С.О. - представник, дов. від 16.01.2015р. №131-К-Н-О;

від відповідача-1 : не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача-2 : не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів-1,-2 224 801 грн. 24 коп., що складає 55 996 грн. 00 коп. - заборгованості за кредитом, що був наданий відповідно до умов Договору банківського обслуговування від 18.04.2011р. №б/н, 68 688 грн. 87 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 86 896 грн. 33 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 13 220 грн. 04 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом.

Відповідачі-1,-2 відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надали, представники відповідача-1 та відповідач-2 у судове засідання не з'явилися, поштові повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямовані на адресу відповідачів-1-2, були повернені відділеннями поштового зв'язку через невручення у зв'язку з відсутністю адресатів (а.с. 52-60).

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Як вбачається згідно спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.07.2016р. місцезнаходженням відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" є м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; місцезнаходженням відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Внешсервіс" є м. Артемівськ Донецької області, вул. Ювілейна, буд. 57, кв. 106; такі самі адреси було вказано і у позовній заяві.

Позивач у клопотанні про забезпечення позову (вх. №42676/16 від 07.07.2016р.) просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту в межах 224 801 грн. 24 коп. на грошові кошти на рахунках, які обліковуються за Товариством з обмеженою відповідальністю „Гарант Внешсервіс" (адреса: 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Ювілейна, буд. 57, кв. 106; код ЄДРПОУ: 34215280): №26003001044568 (долар США), №26003001044568 (євро), №26003001044568 (укр. грн.), №26002013044568 (укр.грн.), №26002013044568 (євро), №26002013044568 (долар США), №26002013044568 (рос. руб.), №26046013044568 (укр.грн.), №260570013044568 (укр.грн.) у ПАТ «Сбербанк» та №26008000100783 (долар США), №26009000100782 (укр.грн.) у ПАТ «Укрсоцбанк».

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача (вх. №42676/16 від 07.07.2016р.) про забезпечення позову, виходячи з наступного:

- відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду;

- відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: - накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; - забороною відповідачеві вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; про забезпечення позову виноситься ухвала;

- за своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи;

- відповідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

- до заяви про забезпечення позову позивачем не надано доказів наявності таких обставин;

- у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу;

- отже, у господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач у поясненнях (додаток до заяви вх.№49334/16 від 08.08.2016р.) щодо нарахування комісії за договором пояснює, що: - відповідно до пункту 3.2.1.4.4 Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою відповідача складають Договір банківського обслуговування, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг; - банк може на свій розсуд не стягувати вказану комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, яке існує на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2011р. відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Внешсервіс» звернувся до позивача - Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" з заявою про відкриття поточного рахунку та карткою із зразками підписів, в якій просив відкрити поточний рахунок у національній валюті.

Згідно з вказаною заявою банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта; порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщенні в мережі Інтернет на сайті www.privatbank, які разом із цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування; сторони приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (надалі - ліміт); техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності; про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших); банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку; при цьому утворюється дебетове сальдо; кредит надається у обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами позивачем відповідачу-2 на рахунок №26002060288224 (валюта - українська гривня) було встановлено кредитній ліміт у розмірі 42 700 грн. 00 коп. (з 17.05.2011р.), 50 000 грн. 00 коп. (з 17.08.2012р.), 62 500 грн. 00 коп. (з 04.02.2013р. та з 01.03.2014р.) та 59 896 грн. 00 коп. (з 02.03.2014р.).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-які іншій формі); при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг, банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту; згідно статей 212, 651 Цивільного кодексу України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого з зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту; при цьому банк направляє клієнту повідомлення з зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою засобів електронного зв'язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms- повідомлення чи інших); при непогашенні заборгованості у термін, визначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, вказаної в повідомленні, вважається простроченою.

У пункті 3.2.1.1.11 Умов та Правил надання банківських послуг періодом безперервного користування є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку; початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня; зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредиту; датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо; період безперервного користування „кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 30 днів.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно наданого розрахунку у зв'язку з неповерненням кредитних коштів за відповідачем-2 утворилася заборгованість у розмірі 55 996 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України .

У пунктах 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2 та 3.2.1.4.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційна процентна ставка); порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 20-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягає обнулюванню; у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало анулюванню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало анулюванню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними; при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360-ти днів у році; сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360-ти днів у році; розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом; день повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається; нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (пункт 3.2.1.4.9 Умов та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається відповідач-2 за користування кредитними коштами повинен був сплатити відсотки, які згідно розрахунку становлять 68 688 грн. 87 коп. (з 31.12.2013р. по 27.04.2016р.).

Також клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до пунктів 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг; банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень (пункт 3.2.1.4.4 Умов та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається відповідач-2 за використання ліміту повинен був сплатити комісію, яка згідно розрахунку становить 13 220 грн. 04 коп. (з 03.03.2014р. по 27.06.2016р.).

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Як вбачається відповідачу-2 позивачем було спрямовано претензію від 14.04.2016р. вих. №Е0209DO2МО07Е з проханням погасити прострочену заборгованість у повному обсязі; про спрямування відповідачу-2 зазначеної претензії свідчить фіскальний чек „Укрпошта" від 25.04.2016р. та опис від 25.04.2016р. вкладення у цінний лист (а.с. 46, 47).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків і комісії за користування кредитними коштами вважається таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту, по відсоткам та комісії за користування кредитними коштами перед позивачем відповідачем-2 не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого пунктами 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу; а у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у пункті 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення; сплата пені здійснюється у гривні; у випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати; нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання, передбаченого пунктами 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом (пункт 3.2.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг).

Отже, пеня згідно розрахунку становить 86 943 грн. 65 коп. (з 14.03.2014р. по 27.04.2016р.), у тому числі: 46 457 грн. 81 коп. - пеня за несвоєчасну оплату тіла кредиту (з 14.04.2014р. по 27.06.2016р.), 33 780 грн. 67 коп. - пеня за несвоєчасну оплату відсотків за користування кредитом (з 09.01.2014р. по 27.06.2016р.) та 6 705 грн. 17 коп. - пеня за несвоєчасну оплату комісії (з 14.03.2014р. по 27.06.2016р.).

Враховуючи, що відповідачем-2 було частково сплачено (в тому числі списано позивачем) пеню у сумі 47 грн. 32 коп., то загальний розмір пені становить 86 896 грн. 33 коп., у т.ч. 290 грн. 91 коп. пені, нарахованої до 14.04.2014р. (з 09.01.2014р. по 13.04.2014р.)

У відповідності до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по цій справі виникла за кредитними зобов'язаннями, а відповідач-2 провадив (провадить)свою господарську діяльність за адресою: м. Артемівськ Донецької області, вул. Ювілейна, буд. 57, кв. 106. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015р. №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Місто Артемівськ (Артемівська міська рада) Донецької області включено до цього переліку.

Таким чином, на кредитні зобов'язання відповідача-2 з 14 квітня 2014р. забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості у цій справі.

За таких обставин, стягненню підлягає пеня в сумі 290 грн. 91 коп. за невчасну оплату кредитних платежів, нарахована позивачем за період з з 09.01.2014р. по 13.04.2014р.

З матеріалів справи також вбачається, що 11.08.2015р. між відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", як поручителем, та позивачем - Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, було укладено договір поруки №Е0209DO2МО07Е (надалі - Договір поруки), відповідно до пунктів 1 та 2 якого предметом цього договору є надання поруки за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Внешсервіс» всіх своїх обов'язків за Договором б/н від 18.04.2011р. (надалі - Кредитний договір); поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в Кредитному договорі.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2030р. (пункт 8 Договору поруки).

Сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п'яти років (пункт 9 Договору поруки).

Відповідно до пункту 4 Договору поруки боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з пунктом 5 Договору поруки у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

У пункті 6 Договору поруки сторони погодили, що поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначений(ні) в письмовій вимозі кредитора впродовж п'яти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору; у випадку невиконання поручителем обов'язків боржника за кредитним договором впродовж п'яти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка вказана в зазначені письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення; сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором (пункт 7 Договору поруки).

Як вбачається відповідачу-1 було спрямовано позивачем вимогу від 14.04.2016р. вих. №Е0209DO2МО07Е про сплату на користь позивача заборгованості відповідача-2 за договором від 18.04.2011р. банківського обслуговування. Про спрямування вимоги відповідачу-1 свідчить фіскальний чек „Укрпошти" від 25.04.2016р. та опис від 25.04.2016р. вкладення у цінний лист (а.с. 46, 47).

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 35201640) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Внешсервіс" (84500, м. Артемівськ Донецької області, вул. Ювілейна, буд. 57, кв. 106; ідентифікаційний код 34215280) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) 55 996 грн. 00 коп. - заборгованості по кредиту, 68 688 грн. 87 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 13 220 грн. 04 коп. - заборгованості по комісії, 290 грн. 91 коп. - пені та 2 072 грн. 94 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"09" серпня 2016р.