Рішення

від 01.08.2016 по справі 910/11172/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2016Справа №910/11172/16 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомКомунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" доПриватного підприємства "Екобудсервіс" простягнення 94 077 грн 48 коп. Представники: від позивача: Яковіщук Я.М. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.06.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" з вимогами до Приватного підприємства "Екобудсервіс" про стягнення 94 077 грн 48 коп., в тому числі 82 475 грн 65 коп. заборгованості за самовільно спожиті комунальні послуги, 7 841 грн 16 коп. інфляційних втрат та 3 760 грн 65 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати фактично отриманих комунальних послуг (опалення, холодне та гаряче водопостачання) за період з 17.09.2010 по 31.12.2013, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 82 475 грн 65 коп. Крім того, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 7 841 грн 16 коп. інфляційних втрат та 3 760 грн 65 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.06.2016 порушено провадження у справі № 910/11172/16, розгляд справи призначено на 01.08.2016.

06.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 01.08.2016 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch .

У судове засідання 01.08.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 01.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001.

Відповідно до пункту 2.1. статуту Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.04.2012 № 610, підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконавця цих послуг.

За приписами пункту 2.2. статуту основними напрямками діяльності підприємства є: забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених підприємством безпосередньо зі споживачами послуг; здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень; забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг; здійснення комплексних заходів по підвищенню платіжної дисципліни населення; здійснення комплексного обслуговування споживачів, в тому числі проведення прийому споживачів, нарахування споживачам та збір платежів за спожиті житлово-комунальні послуги на підставі відповідних договорів (доручення, про надання послуг тощо) з виробниками житлово-комунальних послуг (ПАТ "Київенерго", ПАТ "АК "Київводоканал", ПАТ "Київгаз" тощо) (пункти 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4., 2.2.5. статуту).

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Екобудсервіс" займає приміщення за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 50, загальною площею 86,7 кв.м., на підстав тимчасового договору оренди нежилих приміщень № 238//13633 від 01.10.2001, та споживає комунальні послуги.

Позивач, на підставі договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 25618/2-10 від 20.04.2005, укладеного з Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", та договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 320018 від 14.11.2003, укладеного з Акціонерної енергопостачальною компанією "Київенерго" надавав відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 50 (пропорційно займаній площі) комунальні послуги, а тому числі послуги з холодного водопостачання та центрального опалення.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25.11.2014 у справі № 3-184гс14.

Відповідно до частини 1 статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як зазначає позивач у позовній заяві, за період з 17.09.2010 по 31.12.2013 Приватному підприємству "Екобудсервіс" фактично були надані комунальні послуги (холодне водопостачання, опалення) за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 50 (загальною площею 86,7) на загальну суму 82 475 грн 65 коп., які відповідачем не були оплачені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до норм статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Нормами частини 1-3 статті 32 "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Відповідно до пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, за період з вересня 2010 року по грудень 2013 року включно Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" Приватному підприємству "Екобудсервіс" фактично були надані комунальні послуги (холодне водопостачання, опалення) за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 50 (загальною площею 86,7) на загальну суму 63 961 грн 95 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями облікових карток за період з вересня 2010 року по грудень 2013 року, розшифровок рахунків абонента за період з вересня 2010 року по грудень 2013 року та на підставі чого позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату.

Судом встановлено, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження надання відповідачу комунальних послуг до вересня 2010 року, за які станом на 17.09.2010 позивачем обліковується заборгованість на суму 18 513 грн 70 коп. З огляду на вищевикладене вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 18 513 грн 70 коп. заборгованості, що обліковується позивачем станом на 17.09.2010, визнаються судом необґрунтованими тат такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати фактично отриманих комунальних послуг (опалення, гаряче та холодне водопостачання) за період з вересня 2010 року по грудень 2013 року включно та факту наявності заборгованості у розмірі 63 961 грн 95 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 63 961 грн 95 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати спожитих комунальних послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 7 841 грн 16 коп. та 3 % річних у розмірі 3 760 грн 65 коп., нарахованих за загальний період прострочення з 25.11.2010 по 01.07.2014.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання з оплати фактично отриманих комунальних послуг (опалення, гаряче та холодне водопостачання) за період з вересня 2010 року по грудень 2013 року включно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 841 грн 16 коп. інфляційних втрат та 3 760 грн 65 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 25.11.2010 по 01.07.2014, підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Екобудсервіс" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 50, літ. А, ідентифікаційний код 31515587) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, буд. 10/8, ідентифікаційний код 31731838) заборгованість у розмірі 63 961 (шістдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят одна) грн 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 841 (сім тисяч вісімсот сорок одна) грн 16 коп., 3 % річних у розмірі 3 760 (три тисячі сімсот шістдесят) грн 65 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 133 (одна тисяча сто тридцять три) грн 45 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 08.08.2016

Суддя Н.Б. Плотницька