Рішення

від 01.08.2016 по справі 910/10341/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2016Справа №910/10341/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КСТ ГРУП УКРАЇНА" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР АГРО+" про стягнення 28 826, 37 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Собко Л.В. (довіреність № б\н від 01.01.2016);

від відповідача - не з'явився,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "КСТ ГРУП УКРАЇНА" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР АГРО+" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 30 204, 37 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір від 04.11.2015 № 243-ЗТЕ на транспортно-експедиторське обслуговування. Згідно заявки на перевезення від 10.11.2015 № 1 позивачем були надані відповідачу транспортно-експедиторські послуги, що підтверджується актом виконаних робіт від 08.12.2015 № К0334 на суму 81 068, 11 грн. Відповідач своє грошове зобов'язання з оплати вищевказаних послуг виконав частково у розмірі 58 636, 50 грн, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість у сумі 22 431, 61 грн. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 346, 30 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 278, 60 грн, пеню у розмірі 4 769,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.07.2016.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 та 18.07.2016 розгляд справи відкладався на 18.07.2016 та 01.08.2016 відповідно.

01.08.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про уточнення ціни позову відповідно до якої позивач зазначає, що при поданні позовної заяви ним було допущено математичну помилку, а тому ціна позову складає 28 826, 37 грн (за вирахуванням судового збору у розмірі 1 378, 00 грн, включеного до первісних позовних вимог).

Дослідивши вказану заяву, суд приймає її до розгляду, а тому ціна позову складає 28 826, 37 грн.

Крім того, позивачем 01.08.2016 через відділ діловодства суду подано додаткові документи для їх подальшого долучення до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 01.08.2016, представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвали у даній справі надсилалася відповідачеві на його адресу місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце належним чином.

Однак, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у судові засідання до суду не подав, правом, наданим йому ст. 59 ГПК України, не скористався, відзив на позов до суду не подав, а тому відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.08.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважного представника позивача, судом встановлено таке.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «КСТ ГРУП УКРАЇНА» (далі по тексту - позивач, експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР АГРО+» (далі по тексту - відповідач, клієнт) був укладений договір від 04.11.2015 № 243-ЗТЕ на товарно-експедиторське обслуговування (далі по тексту - договір) відповідно до умов якого експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням зернових та олійних культур (далі по тексту - вантаж) зазначених клієнтом, залізничним транспортом, а також виконати інші дії, необхідні для виконання зобов'язань за договором та які погоджені з клієнтом (п. 1.1. договору).

Експедитор зобов'язаний надавати послуги у відповідності з письмовими заявками та вказівками клієнта, які повинні бути правомірними, здійсненними, конкретними, не суперечити чинному законодавству України та не наносити матеріальної шкоди інтересам експедитора, а також не наносити шкоди діловій репутації експедитора (п.1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1.1. договору клієнт зобов'язується не пізніше семи робочих днів до початку навантаження направити експедитору за допомогою засобів поштової та/або електронної пошти письмову заявку із зазначенням: найменування вантажу, найменування станції та пункту навантаження, планових обсягів перевезень (тонн, вагон), термінів початку і закінчення навантаження, найменування станції призначення і під'їзної колії, найменування вантажоодержувача, його адреси та залізничного коду, завантаження вагона (тонн/вагон), тип і кількість одиниць рухомого складу, інструкції для оформлення перевізних документів, перелік необхідних супровідних документів, що додаються до перевізних залізничних документів, перелік та/або копії інших, необхідних для організації перевезення, відомостей та документів.

Згідно з п. 4.6. договору оплата послуг експедитора проводиться клієнтом партіями за відправлений вантаж протягом двох банківських днів з моменту отримання на електронну пошту клієнта копій залізничних накладних та виставленого рахунку. Сторони погодили, що належним доказом відправлення експедитором та отримання клієнтом рахунку на оплату і копій залізничних накладних буде вважатись роздруківка або знімок екрана з надісланих електронних листів експедитора на електронну адресу клієнта.

Факт надання послуг експедитором і виконання ним своїх зобов'язань за договором підтверджується залізничною накладною або іншим комплектом документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (п. 4.8. договору).

Пунктом 4.14 договору встановлено, що за результатами перевезення, експедитор складає акт виконаних робіт (надання послуг), який скріплюється печатками та підписується уповноваженими представниками сторін.

Акт виконаних робіт (надання послуг) протягом трьох робочих днів з дня отримання від експедитора повинен бути розглянутий та повернутий експедитору підписаним або підписаним з мотивованим зауваженням, та скріплений печаткою клієнта. У випадку невиконання клієнтом вищезазначеного обов'язку в узгоджений термін, акт виконаних робіт (надання послуг) вважається прийнятим та узгодженим клієнтом (підписання акту виконаних робіт (надання послуг) без заперечень, зауважень) таким, що має юридичну силу, а відповідна заборгованість - визнана клієнтом.

Відповідно до п. 5.2. договору за прострочення в оплаті рахунків експедитора на строк, понад зазначений у п. 4.6. договору, клієнт додатково сплачує штрафні санкції - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період прострочення від несплаченої суми за кожен день прострочення. Штрафні санкції за невиконання грошових зобов'язань нараховуються протягом усього терміну прострочення платежу. Крім того, клієнт на вимогу експедитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 50% річних від простроченої суми за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Штрафні санкції та інші види компенсації (інфляційні втрати та плата за користування чужими грошовими коштами) сплачуються протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку або вимоги, що надсилаються засобами факсимільного, електронного або поштового зв'язку.

Документи, відправлені факсом або електронною поштою, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжують права та обов'язки сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватись стороною від імені якої вони були відправлені (п. 8.2. договору).

Пунктом 8.3. договору визначено, що адресою електронної пошти відповідальної особи клієнта для відправлення електронних повідомлень, копій документів та рахунків на оплату є partner.agro15@gmail.com.

Відповідач надав позивачу заявку на перевезення від 10.11.2015 № 1 відповідно до якої позивач зобов'язувався здійснити перевезення 4-х вагонів-зерновозів 190 тон шроту кормового.

В якості доказу виконання умов договору позивач надав акт від 08.12.2015 № К03334 виконаних робіт за грудень 2015 року згідно договору на суму 81 068, 11 грн та рахунок від 25.11.2015 № 3368 на суму 81 068, 11 грн за договором від 04.11.2015 № 243-ЗТЕ.

08.12.2015 позивач звернувся до відповідача з листом № 1249 щодо здійснення оплати послуг за договором, надіслав вищевказаний акт виконаних робіт та рахунок на оплату, докази направлення якого містяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, здійснивши оплату послуг наданих позивачем 08.12.2015 у розмірі 28 636, 50 грн, 18.12.2015 у розмірі 30 000, 00 грн, а всього - 58 636, 50 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача станом на 08.12.2015 та 18.12.2015, а також довідкою з банку від 20.07.2016 № 1389-БТ за період з 01.12.2016 по 19.07.2016, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали оглянуто судом у судовому засіданні.

26.04.2016 позивач повторно звернувся до відповідача з листом про погашення дебіторської заборгованості, докази направлення якої містяться в матеріалах справи, однак вказана претензія була залишена відповідачем без розгляду.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 22 431, 61 грн, а також 3% річних у розмірі 346, 30 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 278, 60 грн, пеню у розмірі 4 769,86 грн.

Виходячи з умов договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, що підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, або спростовують доводи позивача, суду не надав. Відтак, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 22 431, 61 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 346, 30 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 278, 60 грн, пеню у розмірі 4 769,86 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.6. договору оплата послуг експедитора проводиться клієнтом партіями за відправлений вантаж протягом двох банківських днів з моменту отримання на електронну пошту клієнта копій залізничних накладних та виставленого рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 25.11.2015 надіслав на електронну адресу відповідача рахунок від 25.11.2015 № 3368 на суму 81 068, 11 грн та відповідні залізничні накладні, що підтверджується знімком з екрану електронного листа від 25.11.2015, що є належним доказом згідно п. 4.6. договору.

Таким чином, кінцевим терміном виконання зобов'язання з оплати товару є 27.11.2015, а прострочення виконання зобов'язання настало з 28.11.2015.

Судом встановлено, що у період з 28.11.2015 по 08.12.2015 сума основного боргу відповідача перед позивачем становила 81 068, 11 грн, з 11.12.2015 по 17.12.2015 - 52 431, 61 грн, а з 18.12.2015 - 22 431, 61 грн. Проте, позивач нараховує пеню, 3% річних та інфляційні втрати протягом усього визначеного ним періоду, який починається з 28.11.2015 на суму 22 431, 61 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що вказаний розрахунок виконаний позивачем невірно, у зв'язку з цим, суд здійснив власний розрахунок пені:

№Дата та номер рахункуСума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 1від 25.11.2015 № 3368 22 431, 61 28.11.2015-21.04.2016 146 22 3 947, 96 22 431, 61 22.04.2016-26.05.2016 35 19 817, 37 Всього: 4 765, 33 грн Так, вимога позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 4 765, 33 грн (за розрахунком суду).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд визнав розрахунки позивача не вірними, у зв'язку з цим, суд здійснив власний розрахунок 3% річних:

№Дата та номер рахункуСума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняСума 3% річних за період прострочення 1від 25.11.2015 № 3368 22 431, 61 28.11.2015-31.05.2016 186 342, 93 Так, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованою, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 342, 93 грн (за розрахунком суду).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд визнав розрахунки позивача невірними, тому судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат:

№Дата та номер рахункуСума боргуПеріод простроченняІндекс інфляції за періодСума інфляційних втрат за період прострочення 1від 25.11.2015 № 3368 22 431, 61 01.12.2015-30.04.2016 1, 058 1 298, 63 Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що їх розмір є більшим ніж заявлено позивачем до стягнення. Суд зазначає, що п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України йому надано право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Позивачем, як заінтересованою особою, відповідного клопотання подано не було, тому сума інфляційних втрат підлягає стягненню в розмірі, визначеному позивачем, а саме 1 278, 60 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми у розмірі 28 826, 37 грн підлягають задоволенню частково, а саме: основна заборгованість у розмірі 22 431, 61 грн, а також 3% річних у розмірі 342, 93 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 278, 60 грн, пеня у розмірі 4 765, 33 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "КСТ ГРУП УКРАЇНА" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР АГРО+" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, ідентифікаційний код 39921176, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КСТ ГРУП УКРАЇНА" (02002, м. Київ, вул. О. Туманяна, 15А, секція «В», оф. 630, ідентифікаційний код 35122124, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 28 818 (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 47 копійок: основний борг у розмірі 22 431 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять одну) гривню 61 копійку, 3% річних у розмірі 342 (триста сорок дві) гривні 93 копійки, інфляційні втрати у розмірі 1 278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) гривень 60 копійок, пеню в розмірі 4 765 (чотири тисячі сімсот шістдесят п'ять) гривень 33 копійки, судовий збір у розмірі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08 серпня 2016 року.

Cуддя Я.А. Карабань