Рішення

від 09.08.2016 по справі 922/2239/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2016 р.Справа № 922/2239/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Фармаком" м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксілграція-1", м. Харків про стягнення 18000 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 14.04.2016 р.);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Фармаком" м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксілграція-1", м. Харків (далі за текстом - відповідач) 18000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 3 від 12.02.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2016 р. зазначений позов прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.07.2016 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 09.08.2016 р.

Відповідач відзиву на позов не надав.

На судове засідання 09.08.2016 р. прибув представник позивача, який підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач на судове засідання 09.08.2016 р. свого уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 37).

Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати цю справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 12.02.2016 р. між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, укладено договір купівлі-продажу № 3 (а.с. 11-14), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар згідно з умовами цього договору які зазначені в специфікації (додаток 1, що є невід'ємною частиною цього договору), а покупець - прийняти і оплатити такий товар у строки згідно цього договору та у кількості, за цінами, зазначеними в специфікації.

Найменування товару: паливний брикет типу пінікей. Товар знаходиться на дерев'яних, піддонах та стягнутий стрейч-плівкою (п.п. 1.1-1.2 договору).

Відповідно до п. п. 3.1. договору, сума цього договору становить: 18000,00 грн. (вісімнадцять тисяч грн., 00 коп. ), в тому числі ПДВ 20% - 3000,00 грн.

Згідно з п. 4.1. договору, оплата за товар здійснюється протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання даного договору, та після пред'явлення продавцем рахунку на оплату товару.

Згідно з п.п. 5.1-5.3 договору термін передачі товару - самовивіз протягом п'ятнадцяти банківських днів після 100% оплати.

Місце відвантаження товару: 63225 Україна, Харківська область, Нововодолазькиіі район, село Княжне, вулиця Східна, 3.

Приймання товару по кількості проводиться на підставі товарних накладних представниками сторін, уповноважених на здійснення приймання товару.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що він набирає чинності з дня підписання і діє до 31 грудня 2016 року та в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав умови п. 4.1 договору, сплативши відповідачу 100% передоплату вартості товару за договором у сумі 18000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10996 від 18.02.2016 р. (а. с. 15).

Однак, відповідач, всупереч умовам укладеного між сторонами договору, відповідний товар не поставив та не передав його позивачу за товарними накладними, як того вимагають умови зазначеного договору.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач направив на адресу позивача лист за № 28 від 21.04.2016 р. (а.с. 16-20), в якому повідомив останнього про неможливість належного виконання умов договору у зв'язку з технічною несправністю обладнання, та запевнив останнього в тому, що при підключенні виробництва одразу виконає умови договору.

У відповідь, позивач направив на адресу відповідача вимогу № 136 від 28.04.2016 р. в якій вимагав повернути йому сплачену передоплату в сумі 18000,00 грн. (а. с. 21-25).

Обставини щодо невиконання відповідачем умов договору та не повернення раніше сплаченої на його виконання передоплати, стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з п. 1-2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Факт сплати позивачем на користь відповідача попередньої оплати за договором № 3 від 12.02.2016 р. в сумі 18000 грн. підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростований.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів виконання умов зазначеного договору щодо передачі позивачем обумовленого договором товару.

Зазначене, з урахуванням вимог ст. 693 ЦК України, надає позивачу право вимагати від відповідача повернення передоплати.

Оскільки відповідач не надав суду доказів повернення позивачу отриманої від нього передоплати, су приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 18000 грн. зазначеної передоплати (заборгованості).

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксілграція-1" (адреса: 61024, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 19466103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Фармаком" (адреса: 61050, м. Харків, вул. Юріївська, буд. 17; код ЄДРПОУ 30590731) 18000,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 3 від 12.02.2016 р., 1378,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_2