Постанова

від 02.08.2016 по справі 1570/6647/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2016 р. м. Київ К/800/9390/16

К/800/9389/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)

Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.

При секретарі Зубенко Д.В.

За участю прокурора Гудименко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційними скаргами Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Одеської митниці Державної фіскальної служби України, заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "Вестра" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю прокуратури м. Одеси, про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ПП Вестра звернулося до суду з позовом до Митниці та ГУ ДКСУ, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів у сумі 2 357 440 грн. 04 коп. та податку на додану вартість у сумі 7 253 446 грн. 26 коп.; зобов'язати ГУ ДКСУ здійснити повернення на користь ПП Вестра надмірно сплачених платежів та стягнути з Державного бюджету України на користь ПП Вестра витрати зі сплати судового збору.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року позовні вимоги ПП "Вестра" задоволено частково: зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області здійснити повернення на користь ПП "Вестра" надмірно сплачених ПП "Вестра" коштів у загальній сумі 9610886,30 грн., які було зараховано до бюджету, в тому числі: мито - 2357440,04 грн. та ПДВ - 7253446,26 грн.; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ПП "Вестра" сплачений судовий збір в розмірі 2146,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.03.2014 року, апеляційні скарги Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, прокуратури Одеської області було залишено без задоволення. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року - змінено. Абзац другий резолютивної частини викладено в наступній редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Вестра" (місцезнаходження вул. Люстдорфська дорога, 92/94, м. Одеса, 65088, код 32028708) надмірно сплачені до бюджету мито в сумі 2357440,04 грн. (два мільйони триста п'ятдесят сім тисяч чотириста сорок гривень, чотири копійки) та податок на додану вартість в сумі 7253446,26 грн. (сім мільйонів двісті п'ятдесят три тисячі чотириста сорок шість грн., двадцять шість коп.), що були зараховані до бюджету, у загальній сумі 9610886,30 грн. (дев'ять мільйонів шістсот десять тисяч вісімсот вісімдесят шість грн., тридцять коп.)". В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року залишено без змін.

Постановою Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 09.02.2016 року заяви першого заступника Генерального прокурора України та Одеської митниці Державної фіскальної служби України задоволено частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.02.2012 року ПП "Вестра" та Компанією "RANDLUX SALES INC" було укладено контракт № ВЕАА/12, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар відповідно до специфікації поставки або інвойсів.

Пунктом 4 контракту від 16.02.2012 року № ВЕАА/12 передбачено, що продавець здійснює поставку товару на умовах, які оговорюються на кожну партію в інвойсах, при тлумаченні термінів зазначеного контракту має чинність документ Інкотермс 2000 року і Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товару 1980 року. Ціна товару визначається для кожної партії та зазначається в інвойсах на окрему поставку, умови поставки - СІР Одеса, СІР Іллічівськ (у редакції INKOTERMS-2000).

На виконання вимог контракту від 16.02.2012 року № ВЕАА/12 Компанією "RANDLUX SALES INC" у квітні 2012 року були поставлені позивачу товари загальною фактурною вартістю 95558078,50 грн. згідно інвойсів, які скріплені печаткою продавця.

ПП "Вестра" були підготовлені та подані до Південної митниці вантажні митні декларації та інші документи (в тому числі контракт, інвойси), відповідно до яких загальна фактурна вартість задекларованих товарів (графа 42), поставлених ПП "Вестра" згідно вищезазначених інвойсів, склала 95558078,50 грн.

Разом з тим митна вартість деяких товарів у вказаних деклараціях (графа 45) була визначена за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товарів, внаслідок чого загальна митна вартість товарів за вказаними деклараціями склала 129 354 967 грн. 95 коп., з яких було розраховано та сплачено ПП Вестра до бюджету митні платежі.

У результаті збільшення митної вартості товару ПП Вестра сплатило до бюджету на 2 357 440 грн. 04 коп. мита та 7 253 446 грн. 26 коп. ПДВ більше порівняно з розрахунком митних платежів за контрактною вартістю імпортованих товарів (перший метод).

22 червня та 30 жовтня 2012 року ПП Вестра зверталося до Митниці із заявами про повернення надмірно сплачених мита та ПДВ, проте відповідач не здійснив заходів щодо повернення позивачу надмірно сплачених коштів. У зв'язку з чим ПП "Вестра" вимушене було звернутися до суду з даним позовом.

За змістом статті 260 МК 2002 року (чинного на час подання ПП Вестра до митного оформлення ВМД) митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу, яким також встановлюються методи визначення митної вартості зазначених товарів та умови їх застосування.

Згідно зі статтею 262 цього Кодексу митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту (частини перша, п'ята, шоста статті 86 МК 2002 року).

Механізм надання митним органом письмового повідомлення заінтересованим особам про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначено Порядком оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженим наказом Державної митної служби України (далі - ДМСУ) від 12 грудня 2005 року № 1227 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 року за № 1562/11842; був чинним на час митного оформлення імпортованого ПП Вестра товару), пунктом 2 якого встановлено, що у всіх випадках відмови невідкладно оформлюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Статтею 249 МК 2002 року передбачено, що митні органи самостійно визначають митну вартість на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари лише за відсутності підтверджувальних документів, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості.

Згідно з частиною восьмою статті 264 зазначеного Кодексу декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Аналізуючи зазначені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам МК 2002 року, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину надміру сплаченими теж немає.

Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів повертається декларанту, як зазначено у статті 301 МК 2012 року (чинного на час звернення Підприємства до Митниці за вирішенням питання про повернення таких сум), відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Так, відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, яка регламентує умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, розроблено Порядок повернення, який визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом ДМСУ від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364; далі - Порядок повернення), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України (далі - ДКУ) від 20 липня 2007 року № 611/147 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362; чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів ДКУ в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.

Відповідно до пункту 2 Порядку взаємодії повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган ДКУ готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

З наведено слідує, що законодавством визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому на підставі аналізу наведених вище норм права дійшла такого правового висновку.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Відповідно до матеріалів справи, митне оформлення товару здійснювалося безпосередньо ПП „Вестра", позивач самостійно визначив митну вартість товару за 6 - резервним методом, передбаченим ст. 266 Митного кодексу України.

При митному оформленні позивачем товарів за вказаними ВМД митницею не приймалися рішення про визначення митної вартості товару та картка відмови у митному оформленні товару.

Таким чином, доводи касаційних скарг Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Одеської митниці Державної фіскальної служби України, заступника прокурора Одеської області підтверджуються встановленими обставинами справи, викладеними нормами права, у зв'язку з чим оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з постановленням нового рішення - про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Одеської митниці Державної фіскальної служби України та заступника прокурора Одеської області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року скасувати, та ухвалити по справі нове рішення.

В задоволенні позову Приватного підприємства „Вестра" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю прокуратури м. Одеси, про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та у строки передбачені ст.237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: