Рішення

від 10.08.2016 по справі 610/2476/16-ц

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ Іменем України м. Балаклія 10 серпня 2016 року Справа №610/2476/16-ц 2/610/795/2016

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Купіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Корнійко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Балаклійського району Харківської області

про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

установив:

Позивач 30.06.2016 р. звернувся до суду із вказаним позовом, при цьому посилаючись на те, що 02 жовтня 2006 року померла мати позивача ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку загальною площею 5,4214 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Балаклійського району Харківської області КСП ім.Леніна, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій матері на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 036242, виданого 12 листопада 2002 року Балаклійським районним відділом земельних ресурсів, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 648, кадастровий № 6320282400:03:000:0070.

Після смерті матері вказане спадкове майно перейшло позивачу та його батькові в рівних частинах по ? кожному. На ім`я позивача та його батька було видано Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідчені нотаріусом 12.05.2010 р. на ? частину цієї земельної ділянки. На Державному акті про право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 036242, виданому 12.11.2002 року на ОСОБА_3 нотаріусом 12.05.2010 р. зроблено відповідну відмітку про перехід права власності на землю на належні позивачу з батьком по ? частині. Належну позивачу частину земельної ділянки зареєстровано ним 14.12.2015 року.

23 серпня 2015 року помер батько позивача ОСОБА_4. Ним за життя не було вчинено державної реєстрації права власності вказаної ? частини земельної ділянки. Батько позивача спадщину прийняв, фактичним шляхом вступив у володіння зазначеною частиною земельної ділянки. В спадкову масу після смерті батька позивача ОСОБА_4 входить ? частина земельної ділянки загальною площею 5,4214 га на території ОСОБА_2 сільської ради Балаклійського району Харківської області.

На випадок своєї смерті батько позивача залишив заповіт, яким все належне йому майно заповідав сину. Позивач виступає єдиним спадкоємцем.

Відповідно до довідки виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Балаклійського району Харківської області № 398 від 31 травня 2016 року на день смерті ОСОБА_4 позивач був зареєстрований разом з ним.

У передбачений законом шестимісячний термін позивач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом відкрито спадкову справу та вирішено питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зокрема, щодо земельної ділянки площею 5,4221 га. Однак, не було вирішено питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на ? частину земельної ділянки загальною площею 5,4214 га, кадастровий номер № 6320282400:03:000:0070. 03 червня 2016 року позивач звернувся до нотаріуса з питання отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ? частину земельної ділянки площею 5,4214 га. Із відповіді нотаріуса вбачається, що ОСОБА_4 за життя не вчинив державної реєстрації права власності вказаної частини земельної ділянки, отже право власності на ? частину земельної ділянки у батька позивача не виникло, що унеможливлює з боку нотаріуса видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частину земельної ділянки загальною площею 5,4214 га.

Позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 23.08.2015 року, право власності на ? частину земельної ділянки загальною площею 5,4214 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Балаклійського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_5 12.05.2010 року та Державного акту про право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 036242, виданого 12.11.2002 року на ім`я померлої ОСОБА_3.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Балаклійського району Харківської області у судове засідання також не з'явився, сільським головою до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, повідомив суд, що не заперечує проти задоволення позову.

Згідно зі ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів. Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється на підставі ст.197 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження ЯЭ № 951012, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ № 501235, ОСОБА_4 помер 23.08.2015 року в с. Гусарівка Балаклійського району Харківської області.

Відповідно до довідки ОСОБА_2 сільської ради від 31.05.2016 р., ОСОБА_4, який помер 23.08.2015 р. на день смерті був зареєстрований та проживав ІНФОРМАЦІЯ_1 разом, в тому числі, з сином ОСОБА_1

Відповідно до заповіту, складеного 26.01.2001 року, ОСОБА_4 все майно, де б воно не було та з чого воно б не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, в тому числі і сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0249756і заповів сину ОСОБА_1

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 036242 ОСОБА_3 на підставі розпорядження БРДА від 05.11.2002 р. № 279 передано у приватну власність земельна ділянка площею 5,4214 га на території ОСОБА_2 сільської ради КСП ім. Леніна.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.05.2010 р., спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_3, померлої 02.10.2006 р. є її чоловік ОСОБА_4 та син ОСОБА_1, спадщина складається з по ? частки земельної ділянки площею 5,4214 га на території ОСОБА_2 сільської ради КСП ім. Леніна.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14.03.2016 р., спадкоємцем майна ОСОБА_4, померлого 23.08.2015 р. є його син ОСОБА_1, спадщина складається з земельної ділянки площею 5,4221 га на території ОСОБА_2 сільської ради з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рілля, кадастровий номер: 6320282400:03:000:0071.

03 червня 2016 р. позивач звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_6 із заявою про можливість подати документи для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Відповіддю від 03.06.2016 р. нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ? частку земельної ділянки площею 5,4214 га.

Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 04.07.2016 р. встановлено оціночну (ринкову) вартість земельної ділянки станом на дату оцінки - 113914 грн., в тому числі ? частки - 56957 грн., станом на день смерті співвласника (23.08.2015 р.) - 101107 грн., в тому числі ? частки - 50554 грн.

Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, наданих завідувачем Балаклійської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 18.07.2016 р. та приватним нотаріусом ОСОБА_6 22.07.2016 р., після смерті ОСОБА_4, померлого 23.08.2015 р., було заведено 16.11.2015 р. спадкову справу № 55/2015 та видано свідоцтво про право на спадщину 14.03.2016 р. № 170, після смерті ОСОБА_3, померлої 02.10.2006 р., заведено 12.05.2010 р. спадкову справу № 338/2010 та видано 12.05.2010 р. свідоцтво про право на спадщину № 1-847

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ч. 1 до ст. 1218 Цивільного кодексу України , до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки, відповідно до ст. 1261 ЦК України .

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України та ст. 1225 ЦК України , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України .

Згідно ст.ст. 1216-1218 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 78 Земельного кодексу України , право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування » відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця Державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на спірну земельну ділянку, а відтак позов можливо задовольнити.

Керуючись стст.10, 11, 60, 212, 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 5,4214 га, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Балаклійського району Харківської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті його батька ОСОБА_4, померлого 23 серпня 2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Купін