Рішення

від 03.08.2016 по справі 715/784/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Винту Ю. М.

Суддів : Перепелюк Л.М., Половінкіної Н. Ю.

Секретар Герман Я.І.

За участю: представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання іпотечного договору припиненим, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання іпотечного договору №011/0009/22259 від 01.11.2007 року припиненим, посилаючись на наступне.

Позивачці на праві приватної власності належить земельна ділянка 0,2038 га, кадастровий номер 7321055100:01:004:0276, що розташована по вул. Калініна, 4 в смт. Глибока Чернівецької області згідно державного акту ЯД № 075215. 01 листопада 2007 року між нею та відповідачем було укладено іпотечний договір №011/0009/22259, відповідно до умов якого вона передала земельну ділянку в іпотеку на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором №014/0009/82/43197 від 31.10.2007 року.

31.01.2015 року позичальник - ОСОБА_6 помер та після його смерті спадщину ніхто не прийняв, а тому у зобов'язані відсутні правонаступники. Відповідач не повідомив її про відступлення прав вимоги за кредитним договором, що передбачено вимогами п. 8.6 укладеного договору.

Вважає, що у зв'язку з смертю боржника припинилось її зобов'язання за договором іпотеки, оскільки заміни боржника у зобов'язанні не відбулось, а тому, просила визнати припиненим іпотечний договір № 011/0009/22259 від 01.11.2007 року та зобов'язати третю особу вилучити запис щодо посвідчення договору іпотеки.

№ 22ц-794/1042/16р. Головуючий у 1 інстанції: Цуренко В.А.

Категорія : 19/27 Доповідач: Винту Ю.М.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, в яких зазначав, що зі смертю боржника зобов'язання не припинилось оскільки вказані правовідносини допускають правонаступництво, а тому застосування в даному випадку норми ч. 1 ст. 608 ЦК України не можливе, а також безпідставними є посилання позивача на норми ч. 1 ст. 523 ЦК України, оскільки у зобов'язані не відбулось заміни боржника, а тому відсутні будь-які підстави для задоволення позову.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року позов задоволено. Визнано припиненим іпотечний договір №011/0009/22259 від 01 листопада 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «ОСОБА_3 Аваль», посвідчений приватним нотаріусом Глибоцького нотаріального округу ОСОБА_7 Вилучено запис з реєстру іпотек №7577 та № 7578 від 01 листопада 2007 року за іпотечним договором № 011/0009/22259 від 01 листопада 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_8

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» просить рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та стягнути з позивача понесені судові витрати. Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції дав неправильну оцінку зібраним доказам, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 судом першої інстанції не у повному об'ємі з'ясовані обставини справи, не вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального та процесуального права та зроблено висновки, які не відповідають зібраним по справі доказам.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року не відповідає вимогам ст.ст. 213-214 ЦПК України, оскільки під час його ухвалення не було: повно і всебічно з'ясовано обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень; дано неправильну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам; неправильно встановлено обставини справи, не визначено відповідно до них правовідносини та норми матеріального права, які суд мав застосувати виходячи зі змісту позовної заяви позивача та заперечень відповідача.

Так, відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зібраними по справі доказами встановлено, що 31 жовтня 2007 року відповідач та ОСОБА_6 уклали кредитний договір №014/0009/82/43197 відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 215 000 грн. строком до 30 жовтня 2017 року зі сплатою 13,5 % річних (а/с 6).

Згідно вимог ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

01 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір № 011/0009/22259 в забезпечення виконання вимоги іпотеко держателя, що витікають з кредитного договору №014/0009/82/43197 від 31.10.2007 року, укладеним між банком та ОСОБА_6

Відповідно до п. 1.2 вказаного іпотечного договору забезпеченням кредитного договору є земельна ділянка, яка розміщена в смт. Глибока, по вул. Калініна №4, Глибоцького району Чернівецької області, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку за кадастровим номером 7321055100:01:004:0276

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною п'ятою статті 3 Закону України від 05.06.2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Позивачка обґрунтовуючи свої позовні вимоги помилково намагається довести, що її зобов'язання припинилося в силу ч. 1 ст. 523 ЦК України, оскільки вона не погодилася забезпечити виконання зобов'язання новим боржником.

Згідно ч. 1 ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Частина 1 ст. 523 ЦК України не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки не відбулось самої заміни боржника.

Відповідно до статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Згідно п.5 ст. 1219, ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора шляхом одноразового платежу, якщо інше не встановлено домовленістю між спадкоємцями і кредитором.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 перед ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» за кредитним договором від 29.12.2007р. було укладено договір від 31.10.2007 року про передачу в іпотеку земельної ділянки 0,20378 га, кадастровий номер 7321055100:01:004:0276, розташованої по вул. Калініна, 4 в смт. Глибока, яка згідно державного акту ЯД № 075215 належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_1

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії 1-МИ №141350 ОСОБА_6 помер 31 січня 2015 року.

Так, зобов'язання за кредитним договором не є таким, що тісно пов'язане з особою, а тому допускає правонаступництво.

Зі змісту ст.ст. 1218, 1282 ЦК України вбачається, що до складу спадщини ходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі : припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Як зазначив Верховний Суд України в правовій позиції від 17 квітня 2013 року по справі №6-18цс13, у випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (пункт 5 статті 1219, стаття 1282 ЦК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Крім цього, як роз'яснив Пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (п.32), при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Окрім того, як вбачається зі змісту п. 8.5 іпотечного договору, іпотека зберігає силу у випадку, коли у встановленому законом порядку відбувається переведення іпотекодавцем боргу за кредитним договором на іншу особу. Відступлення прав за цим договором здійснюється іпотекодержателем без необхідності отримання згоди іпотекодавця, за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за кредитним договором. Відступлення прав іпотеко держателем за цим договором здійснюється за правочином про відступлення прав, який підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку (якщо така реєстрація була проведена). Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити іпотекодавця про відступлення прав за цим договором і права вимоги за кредитним договором.

Проте за результатами розгляду даної справи судом не здобуто та сторонами не надано належних та допустимих доказів наявності обставин передбачених п. 8.5 іпотечного договору, які зумовлюються припинення дії основного зобов'язання після смерті боржника та відсутності його спадкоємців.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (пункт 5 статті 1219, стаття 1282 ЦК країни).

За таких обставин суд першої інстанції прийшов помилкового висновку, що основне зобов'язання припинилося, внаслідок чого з врахуванням положень ст.ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку» слід визнати припиненим іпотечний договір №011/0009/22259 від 01.11.2007року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. З ст. 17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, невиконане грошове зобов'язання продовжує існувати навіть поза межами строку позовної давності із закінченням якого кредитор лише втрачає право на звернення за захистом свого права до суду, а не на задоволення цієї грошової вимоги. Зі смертю боржника невиконане грошове зобов'язання не припиняється, попри смерть боржника воно продовжує існувати, обліковуватись.

Отже, грошове зобов'язання основного боржника (основне зобов'язання) не припинилось в силу ст. 608 ЦК України, а разом з ним не припинилось і похідне від нього іпотечне зобов'язання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Всупереч вимогам ст.ст. 60, 131 ЦПК України позивачкою не надано суду належні докази на підтвердження обґрунтованості заявлених нею позовних вимог .

Відповідно до правил статті 88 ЦПК України слід здійснити розподіл судових витрат.

Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону) встановлено розмір судового збору за подання до суду позовної заяви не майнового характеру 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону встановлено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З платіжного доручення від 12 липня 2016 року вбачається, що за подання до суду апеляційної скарги апелянт сплатив судовий збір в сумі 606,32 грн.

З мотивувальної частини рішення вбачається, що колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Отже, з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» слід стягнути 606,32 грн в рахунок відшкодування судових витрати понесених на оплату судового збору за апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є : неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права .

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Враховуючи наведене рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» - задовольнити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року скасувати.

В задоволені позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання іпотечного договору №011/0009/22259 від 01.11.2007 року припиненим відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» понесені судові витрати по сплаті судового збору на суму 606,32 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : /підпис/

Судді : /підписи/