Постанова

від 06.07.2016 по справі 808/1395/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року о/об 16 год. 45 хв.Справа № 808/1395/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участі секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристоль Імперіал» про стягнення податкового боргу,

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристоль Імперіал» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути кошти у сумі податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 31 316,39 грн. з рахунків платника податків у банках обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Бристоль Імперіал» (код 35319419). Кошти перерахувати на наступний рахунок: Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб р/р 33212812700011 Місцевий бюджет, код платежу 18010600, код ОКПО 38042560, МФО 813015 , банк одержувача: Бердянський УДКСУ Запорізької області.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на землю з юридичних осіб у сумі 31 316,39 грн. Борг виник внаслідок несплати самостійного визначених відповідачем у деклараціях сум зобов'язань з податку на землю з юридичних осіб за 2015 рік - 2016 рік.

Позивач в судове засідання не прибув, 04 липня 2015 року, через службу діловодства суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причину суду не повідомив. Про день, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв і клопотань до суду не надходило.

Відповідно до положень частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною 1 статті 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 33, 35, 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, 06 серпня 2007 року відповідач зареєстрований як юридична особа.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем подана контролюючому органу податкові декларації за період 2015 рік - 2016 рік з плати за землю:

- № 9010509020 від 06 лютого 2015 року по строку сплати 30 серпня 2015 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 3 387,08 грн.

- № 9010509020 від 06 лютого 2015 року по строку сплати 30 вересня 2015 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 3 387,08 грн.

- № 9010509020 від 06 лютого 2015 року по строку сплати 30 жовтня 2015 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 3 387,08 грн.

- № 9010509020 від 06 лютого 2015 року по строку сплати 30 листопада 2015 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 3 387,08 грн.

- № 9010509020 від 06 лютого 2015 року по строку сплати 30 грудня 2015 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 3 387,08 грн.

- № 9010509020 від 06 лютого 2015 року по строку сплати 30 січня 2016 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 3 387,06 грн.

- № 9022250405 від 22 лютого 2016 року по строку сплати 01 березня 2016 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 4 230,31 грн.

- № 9022250405 від 22 лютого 2016 року по строку сплати 30 березня 2016 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 4 230,31 грн.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України), пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Податковим органом нараховано пеню в сумі 2 533,31 грн.

Податковий борг з плати за землю виник у зв'язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов'язань за період серпень - грудень 2015 року та січень - березень 2016 року у розмірі 31 316, 39 грн. = 28 723, 08 грн. + 2 533,31 грн.

Вищезазначена сума грошового зобов'язання відповідачем не була сплачена.

14 січня 2015 року позивачем сформована податкова вимога № 17-23, яка визначала суму податкового боргу відповідача, за узгодженим грошовим зобов'язанням, у розмірі 3 377,70 грн. Вказана податкова вимога була направлена поштою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За правилами пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно підпункту 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Пунктом 129.4 статті 129 ПК України передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно підпункту 14.1.175 статті 14 ПК України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами підпункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 статті 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань позивачем було сформовано податкову вимогу №17-23 від 14 січня 2015 року на суму 3 377,70 грн. Вказана податкова вимога направлена поштою, рекомендованим листом повідомленням про вручення відповідачу.

Пунктом 60.1 статті 60 ПК України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову та доказів сплати податкового боргу, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу №17-23 від 14 січня 2015 року відкликаною. Крім того, наданою заявником обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги повністю не погашений. Відтак, податкова вимога заявника №17-23 від 14 січня 2015 року є чинною.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області на підтвердження податкового боргу відповідача з податку на землю з юридичних осіб у сумі 31 316,39 грн. надано: податкові декларації з податку на землю з юридичних осіб, інтегровану картку платника з податку на землю з юридичних осіб, довідки про заборгованість, податкову вимогу.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11,71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристоль Імперіал» про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристоль Імперіал» (код ЄДРПОУ 35319419), у банках, які його обслуговують, заборгованість з податку на землю з юридичних осіб у сумі 31 316,39 грн. (тридцять одна тисяча триста шістнадцять гривень 39 коп.) на р/р 33212812700011, код платежу 18010600, отримувач: Місцевий бюджет, код ОКПО - 38042560, банк - Бердянський УДКСУ Запорізької області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов