Рішення

від 09.08.2016 по справі 904/4667/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.08.16р. Справа № 904/4667/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист", м. Дніпропетровськ

Відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромашкомплект", м. Донецьк, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 51 482,04 грн. за договором банківського обслуговування

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: Єрмолов Є.М. представник - дов. № 3438-К-О від 14.08.2015р.

Від відповідача - 1: не з'явився

Від відповідача - 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромашкомплект" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" заборгованості у сумі 51 482,04 грн., з яких: 14 050,00 грн. - заборгованість за кредитом, 17 952,81 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 19 479,23 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача-2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-2 порушені зобов'язання за договором банківського обслуговування від 11.11.2013 року щодо своєчасного та повного повернення кредиту.

Позовні вимоги до відповідача -1 обґрунтовані не виконанням останнім договору поруки №31113DOMBS0AB від 11.11.2015 року, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромашкомплект", всіх своїх обов'язків за договором № б/н від 11.11.2013р.

Позивач позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримав у повному обсязі.

У судове засідання 09.08.2016р. представник відповідача -1 не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надав, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Від відповідача конверт з ухвалою повернувся на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення .

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу-1 завчасно з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Слід зазначити, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Так, господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача -1 за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач-1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду були надіслані на адресу відповідача-1 та не отримана відповідачем внаслідок його недобросовісної поведінки, що полягає у незабезпеченні вчасного отримання поштової кореспонденції за своєю адресою реєстрації.

Щодо повідомлення відповідача-2 про час та місце розгляду справи, то суд зазначає наступне.

За змістом пункту 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014р. "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" у разі подання заяви (в т.ч. позовної) або скарги, стосовно якої ГПК передбачено обов'язкове надсилання її копії і копій доданих до неї документів іншим учасникам судового процесу, що знаходяться на території проведення АТО і на адресу яких у зв'язку з цим неможливо надіслати відповідні копії, господарський суд: приймає заяву (скаргу), про що виносить ухвалу; тією ж ухвалою покладає на заявника обов'язок подати документ, яким підтверджується неможливість надсилання копії заяви і доданих до неї документів іншому учасникові судового процесу, що знаходиться на території проведення АТО. Якщо згаданий документ наявний у суду, його витребування у заявника не здійснюється.

За інформацією Укрпошти, розміщеною на її офіційному веб-сайті, з 27 листопада 2014р. Укрпошта припинила приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, зокрема пересилання пошти не здійснюється в тому числі і до/з міста Донецьк.

Відповідно до пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.09.2014р. за вих.№01-06/1290/14 учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов.

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості або відомості з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в мережі Інтернет про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111 10 ГПК.

Господарський суд звертає увагу, що до матеріалів справи долучено документально підтверджені відомості взяті з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в мережі Інтернет про неможливість здійснення поштових відправлень до населеного пункту відповідача-2.

Відповідача-2 про час та місце судового засідання повідомлено з дотриманням вимог Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.09.2014р. за вих.№01-06/1290/14, що підтверджується роздрукованою сторінкою з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначено дату розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчинено його підпис.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Крім цього, відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, представник позивача наполягав на тому, що причини для відкладення розгляду справи відсутні, оскільки матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Також, представником позивача у судовому засіданні 09.08.2016р. повідомлено, що з моменту порушення провадження у даній справі відповідачі жодних проплат не здійснювали, а неявка у судове засідання представників відповідачів не є перешкодою для розгляду справи.

Суд вважає, що відповідачі не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Крім того, представником позивача у судовому засіданні повідомлено, що з моменту порушення провадження у даній справі відповідачі жодних проплат не здійснювали.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господар.

Ухвалами суду від 11.07.2016р. продовжено строк розгляду справи до 18.08.2016р. та відкладено розгляд справи на 09.08.2016р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

У судовому засіданні 09.08.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електромашкомплект" (далі - Клієнт, Відповідач-2) і Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк, Позивач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку із зразком підпису та заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 35).

Відповідно до вказаної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 11.11.2013 року (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідачеві-2 було відкрито поточний рахунок № 26005051816527, вид валюти - гривня.

Згідно з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з пунктом 3.1.1.73. Умов банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка") за якою клієнт-платник доручає банку зараховувати кошти на рахунок отримувача у сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачем цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

У разі необхідності отримання отримувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват 24" (далі - "Приват 24") подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюється автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати за яким подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват 24 заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників (п. 3.1.1.74 Умов).

Після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає її на предмет надання або відмови в наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або недостатньої інформації по кредитоспроможності платника. Банк має право вимагати у клієнтів додаткову інформацію, що підтверджує виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами (договори/контракти, рахунки, податкові накладні, акти і т.п.). У разі відмови клієнта у наданні додаткової інформації або наявності недостовірної інформації в документації, банк має право відмовити в наданні послуги "Гарантовані платежі" (п. 3.1.1.75 Умов).

При прийнятті позитивного рішення банку про надання послуги, якщо вона здійснюється за рахунок кредитних коштів, банк надає платникові кредит у розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно з пунктом 3.2.2. Умов та правил надання кредиту (п. 3.1.1.78.2 Умов).

Розділом 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов клієнт погашає заборгованість за кредитом у розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, у строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 01.02.2016 року клієнт за користування кредитом сплачує позивачу відсотки в розмірі 36% річних, а починаючи з 01.02.2016 року клієнт за користування кредитом сплачує позивачу відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач своєчасно провів гарантований платіж у сумі 14 050,00 грн., ініційований відповідачем-2, що підтверджується його заявками №1 від 13.11.2013р., №5 та №6 від 11.01.2014р. (а.с. 36-41).

Відповідач-2 отримані кредитні кошти позивачеві не повернув, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість зі сплати кредиту у сумі 14 050,00 грн., яка розрахована за період з 18.02.2014 року по 05.05.2016 року, заборгованість за відсоткам 05.05.2016 року.

З огляду на приписи договору № б/н банківського обслуговування від 11.11.2013 року та "Умов та правил надання банківських послуг" строк повернення кредиту у сумі 14 050,00 грн., сплати заборгованості за відсотками у сумі 17 952,81 грн. є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості за кредитом у сумі 14 050,00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 17 952,81 грн. відповідач-2 суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення на користь позивача заборгованості за кредитом у сумі 14 050,00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 17 952,81 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною першою статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом статей 546, 549 зазначеного Кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п. 3.2.2.10.1. Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, передбачених умовами договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У разі реалізації банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього договору, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1. - 3.2.2.10.3. цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п. 3.2.2.10.4. Умов).

Пунктом 3.2.2.10.7. Умов передбачено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

В порушення умов Договору, Відповідач-2 свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим, Позивачем здійснено нарахування пені у розмірі 19 479,23грн. за період з 17.11.2014р. по 05.05.2016р.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Даний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Так, статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону, Кабінету Міністрів України доручено у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону, затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція,

До затвердженого переліку населених пунктів, увійшло місто Луганськ, Луганська область.

Листом від 05.11.2014 № 18-112/64483 Національний банк України звернув увагу всіх банків про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування до порушників адекватних заходів впливу.

Як убачається з матеріалів справи, місцезнаходженням Відповідача-2 є: 83007, Донецька область, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 65, офіс 12.

Позивачем заявлена до стягнення пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором у розмірі 19 479,23 грн. за період з 17.11.2014р. по 05.05.2016р.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на відповідній території, не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень статті 58 Конституції України приписи статті 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14.04.2014 мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

Враховуючи фактичні обставини справи, норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суд дійшов висновку, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором (погашення кредиту, сплати відсотків та винагороди), нарахована Позивачем в період з 17.11.2014р. по 05.05.2016р. підпадає під дію мораторію, встановленого зазначеним вище Законом, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми пені.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги є обґрунтованими частково, зокрема, в сумі 14 050,00грн. заборгованість за кредитом та 17 952,81 грн. процентів за користування кредитом, решта вимог заявлена Позивачем безпідставно і задоволенню не підлягає.

11 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (далі - Поручитель, Відповідач-1) і Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "Приватбанк" (далі - Кредитор) був укладений договір поруки №31113DOMВS0АВ (далі - Договір поруки). Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Електромашкомплект» (далі - Боржник) всіх своїх обов'язків за б/н від 11.11.2013 року, р/с 26005051816527 (п. 1 договору).

Пунктом 2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за договором банківського обслуговування у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорі.

Пунктами 4, 5, 6 договору поруки передбачено, що за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку.

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений у письмовій вимозі кредитора впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору.

Відповідно до п. 7 договору поруки у випадку невиконання поручителем обов'язків боржника за кредитним договором впродовж 5 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в п. 5 цього договору, поручитель сплачує на корись кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка вказана в зазначеній письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пня, за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов'язань за цим договором.

За пунктом 8 договору поруки договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2030р.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п'яти років (п. 9 договору поруки).

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

21.04.2016 року позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою №31113DOMВS0АВ про сплату боргу (а.с. 46), яка ним залишена без відповіді. Жодних заходів щодо добровільного погашення заборгованості за спірним кредитним договором відповідачі -1 та -2 не здійснили.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.

Частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, у ході вирішення спору встановлений факт наявності заборгованості Відповідача -2 за договором банківського обслуговування від 11.11.2013 року у сумі в сумі 14 050,00грн. заборгованість за кредитом, 17 952,81 грн. процентів за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо повернення кредитних коштів відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти у власність позивача.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з солідарним стягнення з відповідачів -1 та -2 суми 14 050,00грн. заборгованість за кредитом, 17 952,81 грн. процентів за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо вимог позивача покласти судовий збір на відповідача -2, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволення позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами п.4.1 Постанови пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року No 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що, як відповідач-1, так і відповідач -2 не виконали своїх обов'язків за договорами по сплаті боргу, вимоги позивача відносно відповідача-1 та відповідача -2 задоволено частково, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на відповідачів -1 та -2 по 50 % судового збору на кожного, що дорівнює сумі 428,31 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 212, 526, 530, 549, 610, 611, 651, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 35201640) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму 14 050,00 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятдесят грн. 00 коп.) заборгованості за кредитом, 17 952,81 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві грн. 81 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, про що видати наказ.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромашкомплект» (83007, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 65, оф. 12, код ЄДРПОУ 38220362) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму 14 050,00 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятдесят грн. 00 коп.) заборгованості за кредитом, 17 952,81 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві грн. 81 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Фінансист" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 35201640) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму 428,31 грн. (чотириста двадцять вісім грн. 31 коп.) витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромашкомплект» (83007, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 65, оф. 12, код ЄДРПОУ 38220362) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) суму 428,31 грн. (чотириста двадцять вісім грн. 31 коп.) витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 11.08.2016р.

Суддя Н.Г. Назаренко