Рішення

від 09.08.2016 по справі 908/1523/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/49/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Запоріжжя

09.08.2016 Справа № 908/1523/16

За позовом Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Дніпровського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства В«Науково-виробнича фірма В«ЮНАВ» (69006, АДРЕСА_1)

про стягнення 10580,15 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1644 від 01.08.2005 р., 397,65 грн. інфляційних втрат, 84,70 грн. три відсотки річних та 1187,15 грн. пені.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 182/20-19 від 07.06.2016 р.;

від відповідача - не з'явився;

02.06.2016р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Дніпровського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 підприємства В«Науково-виробнича фірма В«ЮНАВ» , м. Запоріжжя про стягнення 10580,15 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1644 від 01.08.2005 р., 397,65 грн. інфляційних втрат, 84,70 грн. три відсотки річних та 1187,15 грн. пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 02.06.2016р. справу № 908/1523/16 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2016р. порушено провадження у справі № 908/1523/16 справі присвоєно номер провадження 4/49/16, судове засідання призначено на 22.06.2016 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. Ухвалою суду від 22.06.2016 р., на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/1523/16 на п'ятнадцять днів, до 17.08.2016 р., судове засідання призначено на 09.08.2016р.

В судовому засіданні 09.08.2016р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 09.08.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві та на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1644 від 01.08.2005 р., ст., ст. 11, 15, 16, 96, 258, 526, 509, 526, 530, 629 ЦК України та ст.ст. 193, 232, 276 ГК України, Закону України В«Про теплопостачанняВ» , Правил користування тепловою енергією просив позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 підприємства В«Науково-виробнича фірма В«ЮНАВ» суму 10580,15 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 397,65 грн. інфляційних втрат, 84,70 грн. три відсотки річних та 1187,15 грн. пені.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі від 02.06.2016р. та від 22.06.2016 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 02.06.2016р., юридичною адресою ОСОБА_1 підприємства В«Науково-виробнича фірма В«ЮНАВ» (код ЄДРПОУ 31044650) є: 69006, АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача зазначеній в позовній заяві.

Ухвала суду від 02.06.2016р. про порушення провадження у справі № 908/1523/16 та ухвала суду від 22.06.2016р. про відкладення розгляду справи № 908/1523/16, які направлялися на адресу відповідача, повернулися на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: В« Адресат за отриманням не з'явився В» .

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1523/16.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2005 р. між Концерном В«Міські теплові мережіВ» в особі директора філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Ленінського району (позивачем) та ОСОБА_1 підприємством В«Науково-виробнича фірма В«ЮНАВ» , (відповідачем) був укладений Договір постачання теплової енергії в гарячій воді № 1644 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (енергопостачальна організація) бере на себе зобов'язання постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Пунктом 10.1 сторони узгодили, що Договір набирає сили з моменту підписання та діє з 01.08.2005р. по 31.07.2006р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання. якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Згідно з п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3 Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути на адресу Енергопостачальній організації.

Пунктом 6.6. Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.

Теплова енергія постачалась в викуплене нежитлове приміщення підвалу, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, 13В (Преамбула Договору).

Відповідно до пункту 3.2.2 Договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору з жовтня 2015 р. по квітень 2016 р. позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 10580,15 грн. Факт надання цих послуг підтверджується ОСОБА_2 приймання-передачі теплової енергії за спірний період. ОСОБА_4 приймання-передачі теплової енергії відповідачем підписані не були.

Також, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг на суму 10 580,15 грн. з ПДВ.

ОСОБА_4 рахунки та ОСОБА_4 приймання-передачі теплової енергії були направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та акті приймання передачі теплової енергії на адресу позивача не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні місяці.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з жовтня 2015 р. по квітень 2016 р. станом на час вирішення справи в судовому засіданні не здійснив.

Таким чином, станом на час вирішення справи в судовому засіданні за відповідачем рахується заборгованість в сумі 10580,15 грн. за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1644 від 01.08.2005 р.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1644 від 01.08.2005 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 10580,15 грн. за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1644 від 01.08.2005 р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. п. 7.2.3 договору в якому передбачено, що в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію споживачу нараховується пеня в розмірі 0,5 % від неналежної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором № 1644 від 01.08.2005 р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 1187,15 грн., яка розрахована за загальний період з 20.11.2015р. по 21.05.2016р.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за Договором № 1644 від 01.08.2005 р. позивачем виконаний вірно, отже вимога про стягнення з відповідача 1187,15 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 397,65 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період з грудня 2015р. по квітень 2016р. та 84,70 грн. три відсотки річних, які розраховані за загальний період з 20.11.2015р. по 21.05.2016р.

Розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат судом перевірені та визнані такими, що виконані вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 397,65 грн. інфляційного нарахування, 84,70 грн. три відсотки річних заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 44, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Дніпровського району, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 підприємства В«Науково-виробнича фірма В«ЮНАВ» , м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства В«Науково-виробнича фірма В«ЮНАВ» (69006, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31044650) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 10 580 (десять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 15 коп. основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства В«Науково-виробнича фірма В«ЮНАВ» (69006, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31044650) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, на рахунок № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 1187 (одну тисячу сто вісімдесят сім) грн. 15 коп. пені, 84 (вісімдесят чотири) грн. 70 коп. 3% річних, 397 (триста дев'яносто сім) грн. 65 коп. інфляційного нарахування та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України В« 11В» серпня 2016 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.