Рішення

від 08.08.2016 по справі 914/1673/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2016р. Справа№ 914/1673/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВМ ФІНАНС», м. Дніпро,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів,

про: стягнення 845 712,00 грн

Суддя М. Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 30.06.2016 р.,

відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВМ ФІНАНС» до Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» про стягнення 845 712,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №ВЗК-003/16 від 08.02.2016 р. не здійснив оплату поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 840 000,00 грн, крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 5 712,00 грн.

Ухвалою суду від 17.06.2016 р. справу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 29.06.2016 р.

В судове засідання 29.06.2016 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 17.06.2016р. не виконав.

В судове засідання 29.06.2016 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання, вимог ухвали суду від 17.06.2016р. не виконав.

В судовому засіданні 29.06.2016 р. розгляд справи відкладено на 08.08.2016 р.

В судове засідання 08.08.2016 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав. Надав суду акт звіряння взаємних розрахунків за період І квартал 2016 року між позивачем та відповідачем, згідно якого заборгованість відповідача станом на 01.04.2016 р. становить 840 000,00 грн.

В судове засідання 25.05.2016 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду 08.08.2016 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання, оскільки останній перебуває у відрядженні. 08.08.2016 р., через канцелярію суду, представником відповідача подано клопотання про продовження строків розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду справи, дійшов висновку про безпідставність його до задоволення з огляду на наступне. Провадження у даній справі порушено 17.06.2016 р. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 29.06.2016 р., 08.08.2016 р. не забезпечив, відзив на позов не надав, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням уповноваженого представника у відрядженні. Разом з тим суд зазначає, що відсутність уповноваженого представника, не є підставою для відкладення розгляду справи. Представництво інтересів сторони у судовому процесі може забезпечувати будь-яка інша особа, якій видано довіреність від імені підприємства в установленому порядку. Тому суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду справи у зв'язку із перебуванням уповноваженого представника у відрядженні.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд, враховуючи заперечення представника позивача щодо відкладення розгляду справи, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

08 лютого 2016 р. між Приватним акціонерним товариством «Львівський локомотиворемонтний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВМ ФІНАНС» укладено Договір поставки №ВЗК-003/16 (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1. Договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується у 2016 році поставити замовникові (відповідач у справі) товари, зазначені у Специфікації №1, а замовник - прийняти та оплатити такі товари.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Договору становить 11 196 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 1 866 000,00 грн

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 840 000,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №1 від 15.03.2016 р.

Згідно п. 4.1. Договору розрахунки за товар проводяться в безготівковій формі на рахунок постачальника протягом 60 календарних днів після поставки продукції.

Відповідно до п. 6.1.1. Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Згідно п. 10.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому Договору.

Згідно наданого до суду акт звіряння взаємних розрахунків за період І квартал 2016 року між позивачем та відповідачем, заборгованість відповідача станом на 01.04.2016 р. становить 840 000,00 грн.

Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість в розмірі 840 000,00 грн не погасив.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 840 000,00 грн основної заборгованості та 5 712,00 грн - пені.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 08 лютого 2016 р. між Приватним акціонерним товариством «Львівський локомотиворемонтний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВМ ФІНАНС» укладено Договір поставки №ВЗК-003/16 (надалі - Договір). За умовами п. 1.1. Договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується у 2016 році поставити замовникові (відповідач у справі) товари, зазначені у Специфікації №1, а замовник - прийняти та оплатити такі товари.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 840 000,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №1 від 15.03.2016 р.

Відповідно до п. 6.1.1. Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Згідно наданого до суду акт звіряння взаємних розрахунків за період І квартал 2016 року між позивачем та відповідачем, заборгованість відповідача станом на 01.04.2016 р. становить 840 000,00 грн.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 840 000,00 грн та пені в розмірі 5 712,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судові витрати потрібно покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» (адреса: 79018, м. Львів, вул. Залізнична, б. 1-А, ідентифікаційний код 00740599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВМ ФІНАНС» (адреса: 49049, м. Дніпропетровськ, провулок Добровольців, б. 17, офіс 7; ідентифікаційний код 39815464 ) 840 000,00 грн заборгованості та 5 712,00 грн - пені, 12 685,68 грн . судового збору.

3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.08.2016 р.

Суддя Синчук М.М.