Рішення

від 08.08.2016 по справі 914/1682/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2016р. Справа№ 914/1682/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМА-ПРОМ», м. Одеса

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів

про стягнення 384 051 грн. 91 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність від 13.06.2016 р.);

від відповідача: ОСОБА_2, представник (довіреність від 18.05.2016 р.)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮМА-ПРОМ», м. Одеса звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів про стягнення 384 051 грн. 91 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 21.06.2016р. призначив розгляд справи на 30.06.2016 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, заборгованість становить 358 900 грн. 00 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню в сумі 25 151 грн. 91 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 384 051 грн. 91 коп.

В судовому засідання представник відповідача зазначив, що відповідач 21.06.2016 р. сплатив вартість товару в розмірі 358 900 грн. 00 коп., на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копію платіжного доручення. Також зазначив, що період нарахування пені визначений з порушенням умов договору, які встановлюють строк оплати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

6 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮМА-ПРОМ» (постачальник) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (покупець) було укладено договір поставки №Л/НХ-152527/НЮ.

За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався у 2015 році поставити покупцеві (відповідачу) товар, зазначений в специфікації №1 (додаток №1 до даного договору), покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до специфікації №1 сторони домовились про поставку двигуна ЯМЗ-240М2 в кількості 1 шт. за ціною 408 900 грн. 00 коп.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по видатковій накладній №539 від 29.12.2015 р. та довіреності на отримання ТМЦ №62/124 від 23.12.2015 р. (оригінали видаткової накладної та довіреності оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 408 900 грн. 00 коп.

Згідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару протягом 45 банківських днів з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наявності належним чином оформлених та підписаних сторонами документів, зазначених в п. 5.5. договору.

Відповідно до витягу №15301351 від 15.06.2016 р. з Єдиного реєстру податкових накладних, податкова накладна №9 від 29.12.2015 р. (яка оформлена на поставку товару згідно договору поставки Л/НХ-152527/НЮ від 06.011.2015р.) зареєстрована в ЄРПН 13.01.2016 р.

18.03.2016 р. відповідач здійснив часткову оплату вартості товару в розмірі 50 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх обов'язків щодо оплати вартості товару, позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 358 900 грн. 00 коп. основного боргу, 25 151 грн. 91 коп. пені.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

21.06.2016 р. відповідачем було сплачено основний борг в розмірі 358900грн. 00 коп., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією платіжного доручення №896 від 21.06.2016 р.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 358 900 грн. 00 коп. основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 7.5. договору, в разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивачем за період часу з 02.03.2016 р. по 16.06.2016 р. нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 25 151 грн. 91 коп.

Як зазначалося вище, відповідач зобов'язувався оплатити вартість товару протягом 45 банківських днів з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна на поставку товару зареєстрована в ЄРПН 13.01.2016 р.

Таким чином, з урахуванням умов договору щодо строків оплати, дати реєстрації податкової накладної, вимог ст. 253 ЦК України, з огляду на календар робочих днів банківської системи, який визначений Національним банком України (www.bank.gov.ua), та відповідно до якого 16.01.2016 р. (субота) було оголошено банківським днем, відповідач зобов'язаний був здійснити розрахунок за отриманий товар з 14.01.2016 р. по 16.03.2016 р.

Оскільки позивачем нараховано пеню з 02.03.2016 р., заявлена позивачем сума пені підлягає перерахунку з урахуванням дати виникнення прострочки - 17.03.2016 р. Після проведеного судом перерахунку розмір пені, який підлягає до стягнення з відповідача, повинен становити 18 024 грн. 76 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 18 024 грн. 76 коп. пені. В частині стягнення 358 900 грн. 00 коп. основного боргу провадження слід припинити. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог. З урахуванням того, що борг у розмірі 358900грн. 00 коп. сплачений після порушення провадження у даній справі, судові витрати, сплачені пропорційно розміру позовних вимог в цій частині, необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів, вул.Гоголя, 1 (ідентифікаційний код 40081195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМА-ПРОМ», м. Одеса, Дальницька, 25/1, офіс 80 (ідентифікаційний код 38017288) 18 024 грн. 76 коп. пені, 5 653 грн. 63 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 358 900 грн. 00 коп. основного боргу провадження припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 08.08.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 11.08.2016 р.

Суддя Мазовіта А.Б.