Рішення

від 09.08.2016 по справі 908/1518/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/47/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Запоріжжя

09.08.2016 Справа № 908/1518/16

За позовом Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Дніпровського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Ігал-СервісВ» (69114, АДРЕСА_1)

про стягнення 60118,52 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 101847 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.05.2007 р., 2273,10 грн. інфляційних втрат, 510,79 грн. три відсотки річних та 7163,53 грн. пені

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 182/20-19 від 07.06.2016 р.;

від відповідача - не з'явився;

02.06.2016р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Дніпровського району, м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Ігал-СервісВ» , м. Запоріжжя про стягнення 60118,52 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 101847 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.05.2007 р., 2273,10 грн. інфляційних втрат, 510,79 грн. три відсотки річних та 7163,53 грн. пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 02.06.2016р. справу № 908/1518/16 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2016р. порушено провадження у справі № 908/1518/16 справі присвоєно номер провадження 4/47/16, судове засідання призначено на 22.06.2016 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. Ухвалою суду від 22.06.2016 р., на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі №908/1518/16 на п'ятнадцять днів, до 17.08.2016 р., судове засідання призначено на 09.08.2016р.

В судовому засіданні 09.08.2016р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 09.08.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві та на підставі договору № 101847 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.05.2007 р., ст., ст. 11, 15, 16, 96, 258, 526, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України та ст.ст. 193, 232, 276 ГК України, Закону України В«Про теплопостачанняВ» , Правил користування тепловою енергією просив позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Ігал-СервісВ» суму 60118,52 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 101847 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.05.2007 р., 2273,10 грн. інфляційних втрат, 510,79 грн. три відсотки річних та 7163,53 грн. пені.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі від 02.06.2016р. та від 22.06.2016 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 02.06.2016р., юридичною адресою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Ігал-СервісВ» (код ЄДРПОУ 33175698) є: 69114, АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача зазначеній в позовній заяві.

Ухвала суду від 02.06.2016р. про порушення провадження у справі № 908/1518/16 та ухвала суду від 22.06.2016р. про відкладення розгляду справи № 908/1518/16, які направлялися на адресу відповідача, повернулися на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: В«За закінченням терміну зберігання В» .

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1518/16.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2007 р. між Концерном В«Міські теплові мережіВ» в особі директора філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Ленінського району (позивачем) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Ігал-СервісВ» , (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій № 101847 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (теплопостачальна організація) зобов'язався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктами 10.1, 10.4 сторони узгодили, що Договір діє з 01.05.2007р. по 01.05.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявила про його розірвання

Відповідно до Додатку № 1а до Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на викуплені нежитлові приміщення першого поверху і підвалу для розміщення магазину непродовольчих товарів по вул.. Дніпропетровське Шосе,30, в м. Запоріжжі.

У відповідності до положень розділу 6 Договору підтвердженням факту надання послуг по відпуску теплової енергії є акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахункових період, а саме: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). ОСОБА_4 приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктами 6.1 - 6.6 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числі місця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору.

Додатком № 1 до Договору сторони визначили, що орієнтовна вартість теплової енергії на потреби опалення, що відпускається відповідачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 9582,75 грн. з ПДВ.

Крім того, Додатком № 1 до Договору сторони узгодили обсяги та порядок передачі теплової енергії для опалення, встановивши, що теплова енергія в гарячій воді на потреби опалення відпускається позивачем відповідачу таким чином: в І-у кварталі в січні, лютому та березні; в ІІ-у кварталі - в квітні, травні, червні; в III-у кварталі - в липні, серпні та вересні; в ІV-у кварталі - в жовтні, листопаді та грудні.

Відповідно до пункту 3.2.6 Договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору з жовтня 2015 року по квітень 2016 року позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 60118,52 грн. Факт надання цих послуг підтверджується ОСОБА_2 приймання-передачі теплової енергії за спірний період. ОСОБА_5 приймання-передачі теплової енергії відповідачем у термін, встановлений п. 6.7.2 Договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.7.1 Договору вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

У зв'язку із цим, враховуючи приписи п., п. 6.1 - 6.6 Договору, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг з жовтня 2015 року по квітень 2016 на суму 60118,52 грн. з ПДВ.

ОСОБА_5 рахунки були направлений на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з жовтня 2015 року по квітень 2016 року станом на час вирішення справи в судовому засіданні не здійснив.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101847 від 01.05.2007 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Таким чином, станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за виконані роботи становить 60 118,52 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 60118,52 грн. за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101847 від 01.05.2007 р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. п. 7.2.8 договору в якому передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Відповідачем за теплову енергію відповідно до терміну встановленого у пункті п. 6.3. Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором № 101847 від 01.05.2007 р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 7163,53 грн., яка розрахована за загальний період, по спірним актам, з 20.11.2015р. по 21.05.2016р.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за Договором № 101847 від 01.05.2007 р. позивачем виконаний вірно, отже вимога про стягнення з відповідача 7163,53 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 2273,10 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період з грудня 2015р. по квітень 2016р. та 510,79 грн. три відсотки річних, які розраховані за загальний період з 20.11.2015р. по 21.05.2016р.

Розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат судом перевірені та визнані такими, що виконані вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 2273,10 грн. інфляційного нарахування, 510,79 грн. три відсотки річних заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 44, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну В«Міські теплові мережіВ» в особі Філії Концерну В«Міські теплові мережіВ» Дніпровського району, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Ігал-СервісВ» , м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Ігал-СервісВ» (69114, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 24512992) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 60118 (шістдесят тисяч сто вісімнадцять) грн. 52 коп. основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Ігал-СервісВ» (69114, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 24512992) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, на рахунок № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 7 163 (сім тисяч сто шістдесят три) грн. 53 коп. пені, 510 (п'ятсот десять) грн. 79 коп. 3% річних, 2 273 (дві тисячі двісті сімдесят три) грн. 10 коп. інфляційного нарахування та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України В« 11В» серпня 2016 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.