Рішення

від 09.08.2016 по справі 924/642/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2016 р.Справа № 924/642/16

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо - зернова корпорація України", м. Київ

до Дочірнього підприємства агрофірми "Проскурів" фірма "Проскурів-Хліб", м. Хмельницький.

про стягнення 46 454,86 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю

від відповідача - не з'явився

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з дочірнього підприємства агрофірми "Проскурів" фірма "Проскурів-Хліб" на користь публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо - зернова корпорація України" заборгованість, яка утворилася через неналежне виконання договору від 29 травня 2012 року в сумі 46 454,86 грн., з яких: 23 192, 02 грн. основний борг, 20 536, 98 грн. інфляційні, 2 725, 86 грн. 3% річних.

Обгрунтовуючи позов позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору про строки оплати. Стягнення річних і інфляційних обумовлено положеннями ст. 625 ЦК.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав.

Повідомляючи відповідача про судовий розгляд справи, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною у позові. Ухвала про порушення провадження у справі повернута поштою з відміткою „За закінченням терміну зберіганняВ» . Проте, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, оскільки вказана в позові адреса відповідача в силу витягу з ЄДРЮОФОПГФ, зробленого судом за Законом „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формуваньВ» є його юридичною адресою, повідомлення за якою є належним.

Так, в силу п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною , а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в ЄДРПОУ ) і не повернуто підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

Отже, суд, розглядає справу, в силу ст. 75 ГПК, за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено.

29 травня 2012 року між сторонами укладено договір № 290501 / 2, відповідно якого продавець (позивач) зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві (відповідач), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Найменування товару - борошно 1/г (п. 2.1.). Кожна партія товару визначається специфікацією, в якій зазначається: найменування товару, кількість, що повинна передаватись в конкретній партії (п. 2.1.3).

Вартість кожної партії товару, що передається по договору, визначається в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору (п. 4.1.). Покупець здійснює оплату на підставі виставленого продавцем рахунку - фактура (п. 4.3.).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 7.1).

Додатком до договору є специфікація від 4 червня 2012 року, де узгоджено: найменування - борошно 1/г, кількість, ціну та вартість (загальна). Зокрема, загальна вартість - 40 911, 76 грн., строк поставки - з 4 червня 2012 року до 30 червня 2012 року.

Договір і специфікація підписані обома сторонами.

В силу видаткової накладної від 4 червня 2012 року № РН 0000416 позивач поставив на користь відповідача борошно пшеничне 1 / г на суму 40 911, 76 грн. дана сума підтверджена, крім того, актом звірки розрахунків, підписаним сторонами.

Позивач виставив на адресу відповідача рахунок - фактуру від 30 травня 2012 року на суму 77 720, 42 грн., в тому числі за договором № 2190501 / 2 (вказано у рахунку).9 березня 2016 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 221, де просить виконати зобов'язання за договором. Докази направлення - чек пошти від 9 березня 2016 року та копія конверта.

Крім того, надано:

- лист - вимогу № 130 - 2 - 12 / 3007 від 10 червня 2016 року, адресований відповідачу, де позивач просить сплатити борг, в тому числі по договору 3 290501/ 2;

- рахунок - фактура № 010604 від 1 червня 2016 року на суму 23 192, 02 грн. за договором № 290501 / 2;

- акт звірки.

Вищевказані документи, в силу опису вкладень кореспонденції з штампом пошти та чеку від 13.06.16 направлені на адресу відповідача.

Часткова оплата відповідачем поставленої продукції підтверджується виписками з банку: за 02.12.14 на суму 3 000 грн., 31.12.14 на суму 5 000 грн., 06.05.15 на суму 2 000 грн., від 30.06.15 на суму 2 000 грн., 28.07.15 на суму 1 500 грн., 03.08.15 на суму 1 000 грн., 04.09.15 на суму 1 000 грн., 30.09.15 на суму 1 000 грн., 30.10.15 на суму 1 000 грн., 30.11.15 на суму 1 000 грн., 29.12.15 на суму 1 500 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази та давши їм оцінку в сукупності судом враховується таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір купівлі - продажу, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

Відповідно ст . 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу борошно пшеничне на суму 40 911, 76 грн., що підтверджується видатковою накладною від 4 червня 2012 року № РН 0000416, де вказано, що постачальником є позивач, одержувач - відповідач. Про прийняття відповідачем товару свідчить підпис представника останнього на накладній у графі „ОдержавВ» .

Обов'язок оплати товару, відповідно до договору, виникає у відповідача на підставі виставленого рахунку. Ст. 692 ЦК встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, обов'язок оплати товару виникає у відповідача, враховуючи норми ЦК, які регулюють обчислення строків - з наступного дня після виставлення рахунку від 30 травня 2012 року, куди ввійшла вартість, в тому числі товару по договору № 290501 / 2 (про що вказано у рахунку) - 31 травня 2012 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи оплата проведена частково на суму 20 000 грн., що підтверджується виписками з банку: за 02.12.14 на суму 3 000 грн., 31.12.14 на суму 5 000 грн., 06.05.15 на суму 2 000 грн., від 30.06.15 на суму 2 000 грн., 28.07.15 на суму 1 500 грн., 03.08.15 на суму 1 000 грн., 04.09.15 на суму 1 000 грн., 30.09.15 на суму 1 000 грн., 30.10.15 на суму 1 000 грн., 30.11.15 на суму 1 000 грн., 29.12.15 на суму 1 500 грн. При цьому, з суми 3 000 грн. на оплату товару за накладною взято 719, 74 грн., оскільки решта зарахована в рахунок іншої поставки (рахунок виставлено також за договором 290501 / 3).

Докази оплати в повному обсязі, в зазначені строки у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати повної ціни відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (40 911, 76 грн. вартість всього поставленого товару за накладною мінус 17 719, 74 грн. часткова оплата) = 23 192, 02 грн.

За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги в частині стягнення інфляційних та річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, який підтверджується розрахунком. Судом відмічається, що позивач обрав строк розрахунку річних і інфляційних з моменту першої прострочки без урахування сум боргу за відповідні періоди, проте такий розрахунок є вірним, оскільки позивач обрав суму 23 192, 02 грн., яка є найменшою та існувала у всі періоди прострочки.

Таким чином, позов обґрунтований, підтверджений доданими матеріалами та підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства агрофірми „ПроскурівВ» фірма „Проскурів - ХлібВ» (м. Хмельницький, вул. Свободи, 1а, код 22784611) на користь публічного акціонерного товариства „Державна продовольчо - зернова корпорація УкраїниВ» (м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 37243279) 23 192, 02 грн. (двадцять три тисячі сто дев'яносто дві грн. 2 коп.) основної заборгованості, 20 536, 98 грн. (двадцять тисяч п'ятсот тридцять шість грн. 98 коп.) інфляційних, 2 725, 86 грн. (дві тисячі сімсот двадцять п'ять грн. 86 коп.) 3% річних та 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.) судового збору.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 2 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу ( 29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, буд.1-А)