Ухвала

від 09.08.2016 по справі 813/6352/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 р. Справа № 876/9725/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Бедрій Х.П.,

представника відповідача Кошевого А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області про зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області, яким просило включити в акт щомісячної звірки осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, витрати на виплату основного розміру пенсії гр. ОСОБА_2 за період з 01.03.2014 року по 31.08.2014 року на загальну суму 66 грн. 36 коп. для їх відшкодування та стягнути з відповідача витрати на виплату основного розміру пенсії гр. ОСОБА_2 за період з 01.03.2014 року по 31.08.2014 року на загальну суму 66 грн. 36 коп.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Турківському районі Львівської області, що знаходиться за адресою Львівська область, м.Турка, вул.Молодіжна, 25, на користь Управління Пенсійного фонду України у Турківському районі Львівської області (код ЄДРПОУ 22417410), що знаходиться за адресою Львівська область, м.Турка, вул.С.Стрільців, 23, 66 грн. 36 коп. (шістдесят шість гривень тридцять шість копійок) витрат на виплату основного розміру пенсії громадянину ОСОБА_2 за період з 01.03.2014 року по 31.08.2014 року виплаченої пенсії. В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовлено .

Постанова мотивована тим, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. А відтак, вимоги про стягнення з відповідача сум пенсій, виплачених гр. ОСОБА_2 за період з березня 2014 року по серпень 2014 року в розмірі 66 грн. 36 коп. є підставними та підлягають задоволенню. Щодо вимог позивача про зобов'язання включити в Акт щомісячної звірки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання , витрати на виплату основного розміру пенсії громадянину ОСОБА_2 за період з 01.03.2014 року по 31.08.2014 року на загальну суму 66 грн. 36 коп. для їх відшкодування суд зазначає про їх безпідставність, оскільки не врегульовують спірних відносин, які виникли в даному випадку, так як встановлений порядок прийняття до заліку та включення даних сум розрахований на відсутність спору.

Не погодившись з цією постановою, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, судом не було повно досліджено обставини, які мають істотне значення для справи, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано вимог Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 року № 5-4/4 щодо здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні. При цьому, на думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку щодо стягнення витрат на виплату основного розміру пенсії гр. ОСОБА_2 з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області, оскільки відшкодування шкоди, вчиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві має здійснюватись стороною тієї держави, де стався страховий випадок.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за №376/7697, визначено механізм відшкодування витрат Пенсійного Фонду, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Зокрема, п. 4 цього Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів.

Колегія суддів зазначає, що цей Порядок не врегульовує досліджених судом спірних відносин, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Враховуючи зазначені вище обставини та положення нормативно-правових актів, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат, в зв'язку з чим позов в частині зобов'язання включити в акт щомісячної звірки осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, витрати на виплату основного розміру пенсії гр. ОСОБА_2 за період з 01.03.2014 року по 31.08.2014 року на загальну суму 66 грн. 36 коп. для їх відшкодування не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 20.06.2011 року (справа № 21-76а11) та від 02.06.2015 року (справа № 2а-9553/12/1370), а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Щодо відшкодування витрат на виплату основного розміру пенсій, призначених по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» законодавство про державне соціальне страхування складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці» та інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 цього Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 15 цього Закону страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до п. 2 ст. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сплачує страхові виплати і надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

А відповідно до абз. 2 п. 5 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до п. «а» ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги. Уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Проаналізувавши положення наведених вище норм в їх системному зв'язку, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

При цьому відповідно до абз. 6 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Водночас, відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно з ст. 3 цієї Угоди всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

Враховуючи зміст наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що страховиком, який зобов'язаний виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати останньому витрати.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наведеними вище нормами законодавства встановлено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодувати Пенсійному фонду України понесені ним витрати на виплату і доставку пенсій по інвалідності особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві, незалежного від того, де такий випадок стався - на території України чи за її межами (території республік колишнього СРСР).

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 19.05.2015 року (справа № 809/3395/13-а), де зазначено, що витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР), підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 66, 36 грн. витрат на виплату та доставку пенсій, призначених по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачених громадянину ОСОБА_2

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі № 813/6352/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області про зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л. Я. Гудим

Т. І. Шинкар

Ухвала складена в повному обсязі 11.08.2016 року