Ухвала

від 09.08.2016 по справі 758/6516/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Електро-Монтаж-Груп» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 02.06.2016 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на безготівкові грошові кошти, на суму забезпечення кримінального провадження 1058990,00 грн., що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Електро-Монтаж-груп» (код ЄДР 38538349) № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313, адреса: м. Київ, вул. Горького, буд. 127), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції представник власника майна адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.05.2016 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

В своїй апеляційній скарзі вказує на те, що 06.06.2016 року представник ТОВ «Електро-Монтаж-Груп» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 02.06.2016 року, в задоволенні якого було відмовлено. Із врахуванням викладених обставин, на думку апелянта, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно пропущено з поважних причин, а тому його необхідно поновити. З приводу самої оскаржуваної ухвали, то як зазначає апелянт гроші в безготівковій формі не є об`єктом матеріального світу, вони не можуть містити на собі слідів злочину чи іншої інформації і не можуть бути речовими доказами. Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів можна лише на готівкові кошти. Крім того, санкція ч. 1 ст. 212 КК України, за якою відкрито кримінальне провадження, не передбачає спеціальної конфіскації, отже спеціальна конфіскація до арештованого майна застосовуватись не може. На наявність цивільного позову у кримінальному провадженні слідчий в своєму клопотанні не посилається.

Заслухавши доповідь судді, доводи представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого суддя законною та обґрунтованою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не було пропущено, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 24.05.2016 року було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, копія оскаржуваної ухвали представником власника майна отримана лише 02.06.2016 року, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів клопотання слідчого, в провадженні СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві перебуває кримінальне провадження №32016100070000002 від 11.01.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

23.05.2016 року слідчий слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на безготівкові грошові кошти, на суму забезпечення кримінального провадження 1058990,00 грн., що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Електро-Монтаж-груп» (код ЄДР 38538349) № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313, адреса: м. Київ, вул. Горького, буд. 127), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять, з посиланням на те, що вказані грошові кошти є джерелом погашення збитків завданих державі, внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

24.05.2016 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на безготівкові грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Електро-Монтаж-груп».

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив розумність та співрозмірність втручання у діяльність ТОВ «Електро-Монтаж-Груп» з потребами кримінального провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків слідчого судді, колегія суддів вважає безпідставними.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 02.06.2016 року, якою частково задоволено клопотання слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на безготівкові грошові кошти, на суму забезпечення кримінального провадження 1058990,00 грн., що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Електро-Монтаж-груп» (код ЄДР 38538349) № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313, адреса: м. Київ, вул. Горького, буд. 127), в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Електро-Монтаж-Груп» - адвоката ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/2546/2016 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1