Справа № 509/2253/14-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2014 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бичковського Є.Л.,
при секретарі Ауловій О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабріз" до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання здійснити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ "Мегабріз" звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що воно є власником нерухомого майна - бази відпочинку "Лазурна". 27 лютого 2014 року підприємство звернулось до голови Дальницької сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 7265 кв.м у с.Грибівка на території Дальницької сільської ради з метою надання її в оренду для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Лазурна". До заяви додані копії документів, що підтверджують право власності на базу відпочинку "Лазурна" та обґрунтовують розмір та цільове призначення земельної ділянки. Але своїм рішенням від 07 березня 2014 року №949-VІ відмовив у задоволенні заяви з посиланням на порушення позивачем ч.2 ст.123 ЗК України та не надання графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Позивач вважає, що ним до заяви були додані всі необхідні документи. Виключний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу на розроблення проекту землеустрою встановлений ч.3 ст.123 ЗК України, але жодна з них у оскарженому рішенні відповідача не зазначена.
Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 07 березня 2014 року №949-VІ, а також зобов'язати Дальницьку сільську раду прийняти на черговому пленарному засіданні рішення про надання ТОВ "Мегабріз" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачеві земельної ділянки орієнтовною площею 7265 кв.м в с.Грибівка на території Дальницької сільської ради з метою передачі її в оренду для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Лазурна".
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, а представник відповідача проти його задоволення заперечував, посилаючись на те, що позивачем до його клопотання не були надані графічні матеріали, а відповідно до листа Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 10 липня 2013 року №177 належні позивачеві споруди розташовані на земельній ділянці площею 0,35 га, а інші 0,35 га використовуються ТОВ "Мегабріз" самовільно.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення господарського суду Одеської області від 10 липня 2003 року за ТОВ "Мегабріз" (код 32259656) визнано право власності на майно бази відпочинку "Лазурна", перелічене в додатку до договору купівлі-продажу нежитлових споруд від 06 грудня 2002 року: дев'ять будинків відпочинку, бетонозмішувач, випрямляч зварювальний, ангар металевий, верстат деревообробний, будівля туалету, сарай металевий, баня, кухня, душ, що розташовані у с.Грибівка Овідіопольського району Одеської області.
Право власності ТОВ "Мегабріз" на перелічене нерухоме майно зареєстровано у Овідіопольському РБТІ, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 лютого 2004 року №2862017.
27 лютого 2014 року за вих. №10 директор ТОВ "Мегабріз" направив голові Дальницької сільської ради клопотання про надання йому дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 7265 кв.м, яка розташована у с.Грибівка на території Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області з метою надання її в оренду для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Лазурна".
До клопотання додані копія статуту позивача, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, копії технічного паспорта на будівлі бази відпочинку, договору купівлі-продажу, акту прийому-передачі, витягу про реєстрацію права власності, наказу про призначення директором підприємства.
Рішенням Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 07 березня 2014 року №949-VІ у задоволенні заяви директора директор ТОВ "Мегабріз" відмовлено та йому рекомендовано звернутися до сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду відповідно до вимог Земельного кодексу України.
У мотивувальній частині цього рішення відповідача наведений зміст ч.2 ст.123 ЗК України. Вимога про додання до клопотання графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки у тексті рішення підкреслена. Крім цього, у рішенні міститься думка відповідача що документи подані на розгляд сесії з порушенням вимог ч.2 ст.123 ЗК України, а також наявне посилання на лист державної інспекції сільського господарства в Одеській області №177 від 10 липня 2013 року у якому зазначено, що ТОВ "Мегабріз" використовує земельну ділянку загальною площею 0,7 га під розміщення та експлуатацію бази відпочинку "Лазурна", споруди якої розміщені на земельній ділянці 0,35 га, а інша частина земельної ділянки використовується самовільно.
Суд звертає увагу, що таке рішення відповідача не містить посилань на невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам нормативних актів або генеральному плану с.Грибівка, іншої містобудівної документації, що в силу ч.3 ст.123 ЗК України має бути єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. У чому полягає порушення позивачем вимог ч.2 ст.123 ЗК України у оскарженому рішенні конкретно не зазначено, наведення у цьому рішенні змісту ч.2 ст.123 ЗК України цю неконкретність не усуває.
У судовому засіданні представник відповідача посилався на те, що для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою позивачем не були надані сільській раді графічні матеріали, які на його думку мають бути виключно результатом геодезичної зйомки ділянки, яку позивач бажає отримати у оренду.
Суд вважає, що таке думка представника відповідача не заснована на законі. При цьому тлумачення поняття "графічні" вказує тільки на те, що такі передбачені ч.2 ст.123 ЗК України матеріали мають містити інформацію, викладену у символічному вигляді шляхом креслення. Це можуть бути викопіювання, плани та схеми тощо.
Суд звертає увагу, що клопотання директора ТОВ "Мегабріз" було додано технічний паспорт бази відпочинку "Лазурна", який містить план земельної ділянки, на якій розташована ця база відпочинку.
Оцінюючи правомірність оскарженого рішення відповідача суд крім ст.123 ЗК України також керується критеріями, закріпленими у ч.3 ст.2 КАС України, які відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації повноважень суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням вищенаведеного суд вважає, що оскаржене рішення було прийнято відповідачем без урахування тих обставин, що мають значення для прийняття цього рішення, та не на тій підставі, яка передбачена законом (ч.3 ст.123 ЗК України). Тому це рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 07 березня 2014 року №949-VІ є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Дальницької сільської ради прийняти на черговому пленарному засіданні рішення про надання ТОВ "Мегабріз" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачеві земельної ділянки орієнтовною площею 7265 кв.м в с.Грибівка на території Дальницької сільської ради з метою передачі її в оренду для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Лазурна" суд звертає увагу, що в силу ст.123 ЗК України надання такого дозволу відноситься до повноважень сільської ради.
Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права. Суд вирішує ці питання по суті, якщо це відповідає закону. В інших випадках суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі тощо.
З врахуванням наведеного суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача надати певний дозвіл задоволенню не підлягає, але Дальницьку сільську раду має бути зобов'язано в межах її повноважень розглянути клопотання ТОВ "Мегабріз" щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки з метою надання її в оренду для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Лазурна". Строк розгляду цього питання суд встановлює відповідно до вимог ч.3 ст.123 ЗК України у місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 161, 163 КАС України, на підставі ст.19 Конституції України, ст.ст. 120, 123 ЗК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабріз" задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 07 березня 2014 року №949-VІ.
Зобов'язати Дальницьку сільську раду Овідіопольського району Одеської області в межах її повноважень розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабріз" щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки з метою надання її в оренду для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Лазурна" у місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання повного тексту цієї постанови.
Суддя Є.Л.Бичковський
Суд | Овідіопольський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2014 |
Оприлюднено | 16.08.2016 |
Номер документу | 59628539 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Овідіопольський районний суд Одеської області
Бичковський Є. Л.
Адміністративне
Овідіопольський районний суд Одеської області
Бичковський Є. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні