Рішення

від 01.08.2016 по справі 905/1218/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр-т Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2016 Справа № 905/1218/16

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Сажневої М.В., суддів Ніколаєвої Л.В., Паляниці Ю.О.,

розглянувши матеріали справи

за позовомПриватного підприємства «ПКФ 3Д ЛАЙФ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гласкомерц» простягнення 668 991,20 грн

за участю представників:

від позивачане з'явились від відповідачаОСОБА_1 - представник за довіреністю ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного підприємства «ПКФ 3Д ЛАЙФ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гласкомерц» про стягнення коштів в сумі 668991,20 грн, у якості відшкодування збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за контрактом №233 від 01.11.2012 та договором №234 на переробку давальницької сировини від 01.11.2012, оскільки не передав позивачу скло у кількості 8362,39 кв.м на загальну суму 668991,20 грн. Оскільки відповідач ухиляється від повернення вказаної кількості скла, позивач вважає, що йому завдані збитки у розмірі вартості скла, що знаходиться у відповідача, а саме на суму 668991,20 грн, а тому просить стягнути їх з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що зобов'язання за контрактом №233 від 01.11.2012 щодо продажу скла і передачі його позивачу відповідачем виконані в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження передання від позивача до відповідача скла листового прокатного у якості давальницької сировини за договором №234 від 01.11.2012, а також доказів того, що частина переданого скла, за яку відповідач має нести матеріальну відповідальність, залишається у відповідача. У письмових поясненнях, поданих 01.08.2016, відповідач вказує, що з урахуванням наданих позивачем документів сторонами підтверджується залишок скла у переробці відповідача в обсязі 182,49 кв.м.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

01.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гласкомерц» (відповідач, продавець) та Приватним підприємством «ПКФ 3Д ЛАЙФ» (позивач, покупець) підписано контракт №233 (далі - Контракт).

За умовами вказаного Контракту продавець зобов'язується поставити: скло листове прокатне, в подальшому іменоване товар, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар на умовах даного контракту.

Згідно з п. 2.2 Контракту кількість товару визначається зі кількістю квадратних метрів, зазначених у Додатку №1 до Контракту і рахунках-фактурах продавця.

Відповідно до п. 3.1 Контракту ціна товару, вказана в Додатку №1, до даного контракту, включає в себе вартість товару, тари, упаковки. Ціни переведені на умовах FCA Костянтинівка.

Згідно з Додатком №1 до Контракту ціна за 1 кв.м товару складає 50,00 грн.

У відповідності з п. 4.2 Контракту датою поставки вважається дата видаткової накладної, яка оформлюється продавцем в момент передачі товару покупцю (представнику покупця). Документом, що підтверджує передачу товар покупцю, є видаткова накладна.

На виконання умов Контракту відповідач поставив позивачу скло листкове прокатне у кількості 76077,80 кв.м на загальну суму 3803938,32 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними №РН-0000088 від 05.11.2012 на поставку скла у кількості 20000,00 кв.м на суму 1000000,00 грн, №РН-0000089 від 20.11.2012 на поставку скла у кількості 44000,00 кв.м на суму 2200000,00 грн, №РН-0000091 від 26.11.2012 на поставку скла у кількості 12077,80 кв.м на суму 603938,32 грн.

Отримання позивачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписом його представника на зазначених накладних, скріпленим печаткою підприємства.

01.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гласкомерц» (відповідач, виконавець) та Приватним підприємством «ПКФ 3Д ЛАЙФ» (позивач, замовник) підписано договір №234 на переробку давальницької сировини (далі - Договір №234).

Згідно з п.1 Договору №234 замовник доручає, а виконавець зобов'язаний виконати згідно з умовами цього договору роботи з переробки давальницької сировини: скла листового прокатного візерункового (згідно з Додатком №1) в готову продукцію - скло листове прокатне порізане з обробленим краєм загартоване, а замовник зобов'язаний прийняти готову продукцію та оплатити її.

Відповідно до п. 2.1 Договору №234 виготовлення готової продукції - скла порізаного з обробленим краєм та загартованого - здійснюється з давальницької сировини замовника у кількості та асортименті зазначених у замовленні замовника, та якості згідно з Додатком №1.

Додатком №1 до Договору №234 сторонами погоджено найменування робіт, показники, вимоги та ціна за роботи.

Згідно з п. 2.4 Договору №234 приймання давальницької сировини за кількістю та якістю відбувається на підставі акта приймання-передачі згідно з умовами цього договору та за участю представників обох сторін.

Ризик випадкової втрати сировини до моменту її прийняття на склад виконавцем несе замовник (п. 6.4 Договору №234).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 2.4 Договору №234 позивач у період з 05.11.2012 по 20.05.2013 передав відповідачу давальницьку сировину (скло) у загальній кількості 67715,41 кв.м загальною оціночною вартістю 3385770,50 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі давальницької сировини: №1 від 05.11.2012 у кількості 9801,86 кв.м сировини оціночною вартістю 490093,00 грн, №2 від 03.12.2012 у кількості 9027,55 кв.м сировини оціночною вартістю 451377,50 грн, №2 від 19.12.2012 у кількості 8323,80 кв.м сировини оціночною вартістю 416190,00 грн, №1 від 14.01.2013 у кількості 8477,30 кв.м сировини оціночною вартістю 423865,00 грн, №2 від 04.02.2013 у кількості 17613,70 кв.м сировини оціночною вартістю 880685,00 грн, №2 від 04.03.2013 у кількості 14314,40 кв.м сировини оціночною вартістю 715720,00 грн, №5 від 20.05.2013 у кількості 156,80 кв.м сировини оціночною вартістю 7840,00 грн.

Отримання відповідачем давальницької сировини, підтверджується підписом директора на вказаних актах прийому-передачі, скріпленими печаткою підприємства.

Згідно з п. 3.1 Договору №234 результатом виконаних робіт з давальницькою сировиною згідно за цим договором є закінчена готова продукція - скло листове прокатне порізане з обробленим краєм загартоване, право власності на яку належить замовнику.

Відповідно до п. 3.5 Договору №234 здавання-приймання готової продукції здійснюється сторонами на складі виконавця у термін до 2-х робочих днів з моменту факсимільного повідомлення замовника про виконання замовлення на переробку давальницької сировини, та отримання оплати, згідно з пунктом 4.2 цього договору, про що оформлюється відповідний акт.

За результатом переробки переданої відповідачу за вищевказаними актами давальницької сировини, після виготовлення відповідачем з даної сировини готової продукції, на виконання п. 3.5 Договору №234 відповідачем було передано позивачу готову продукцію у загальній кількості 56984,22 кв.м, що підтверджується наступними актами до Договору №234:

- акт від 29.11.2012, згідно якого позивачем прийнято від відповідача готову продукцію у кількості 3620,50 кв.м;

- акт від 21.12.2012, згідно якого позивачем прийнято від відповідача готову продукцію у кількості 5368,0 кв.м; також у вказаному акті сторони погодили та визнали склобоєм в ящиках скла прокатного в кількості 393,62 кв.м, відходами від розкрою - 538,5 кв.м, неминучими технологічними відходами - 248,97 кв.м;

- акт від 30.12.2012 ,згідно якого позивачем прийнято від відповідача готову продукцію у кількості 6001,6 кв.м; також у вказаному акті сторони погодили та визнали склобоєм в ящиках скла прокатного в кількості 472,44 кв.м, відходами від розкрою - 515,71 кв.м, неминучими технологічними відходами - 312,01 кв.м;

- акт від 31.01.2013, згідно якого позивачем прийнято від відповідача готову продукцію у кількості 11103,13 кв.м; також у вказаному акті сторони погодили та визнали склобоєм в ящиках скла прокатного в кількості 766,82 кв.м, відходами від розкрою - 892,92 кв.м, неминучими технологічними відходами - 1342,77 кв.м;

- акт від 28.02.2013, згідно якого позивачем прийнято від відповідача готову продукцію у кількості 15580,77 кв.м; також у вказаному акті сторони погодили та визнали склобоєм в ящиках скла прокатного в кількості 953,89 кв.м., відходами від розкрою - 1230,19 кв.м, неминучими технологічними відходами - 1160,4 кв.м;

- акт від 29.03.2013, згідно якого позивачем прийнято від відповідача готову продукцію у кількості 15269,34 кв.м; також у вказаному акті сторони погодили та визнали склобоєм в ящиках скла прокатного в кількості 383,20 кв.м., відходами від розкрою - 593,6 кв.м, неминучими технологічними відходами - 740,86 кв.м;

- акт від 31.05.2013, згідно якого позивачем прийнято від відповідача готову продукцію у кількості 40,88 кв.м; також у вказаному акті сторони погодили та визнали відходами від розкрою - 2,8 кв.м.

Вказані акти підписані директорами підприємств позивача та відповідача і скріплені печатками підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Позивач вважає, що у відповідача залишилось належне позивачу скло у кількості 8362,39 кв.м на загальну суму 668991,20 грн, і оскільки відповідач ухиляється від повернення вказаної кількості скла, позивач вважає, що йому завдані збитки у розмірі вартості скла, що знаходиться у відповідача, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Обов'язок відшкодувати збитки є способом захисту цивільних прав та мірою відповідальності.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (стаття 225 Господарського кодексу України).

У відповідності з ч. 5 ст. 226 Господарського кодексу України у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Відповідно до статі 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1,2 цієї статті).

Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язань.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України.

Обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та її вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення яких-небудь майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Судом встановлено, що за умовами Договору №234 на переробку давальницької сировини від 01.11.2012 відповідач взяв на себе зобов'язання з виконання робіт з переробки переданої позивачем відповідачу сировини: скла листового прокатного візерункового в готову продукцію - скло листове прокатне порізане з обробленим краєм загартоване. В Договорі №234 від 01.11.2012 сторонами також погоджено, що давальницька сировина є власністю позивача, відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження давальницької сировини, а ризик випадкової втрати сировини до моменту її прийняття на склад відповідача несе позивач (п.п. 2.5, 6.3, 6.4).

Згідно з актами приймання-передачі давальницької сировини позивач у період з 05.11.2012 по 20.05.2013 передав відповідачу давальницьку сировину (скло) у загальній кількості 67715,41 кв.м загальною оціночною вартістю 3385770,50 грн для переробки і виготовлення готової продукції.

За результатом переробки переданої відповідачу за вказаними актами давальницької сировини, після виготовлення відповідачем з даної сировини готової продукції, на виконання Договору №234 відповідачем було передано позивачу готову продукцію у загальній кількості 56984,22 кв.м, що підтверджується відповідними актами до Договору №234.

Крім того, в актах до Договору №234, складених за результатами переробки давальницької сировини, сторони погодили та визнали склобоєм в ящиках скла прокатного в загальній кількості 2969,97 кв.м, відходами від розкрою - 3773,72 кв.м, неминучими технологічними відходами - 3805,01 кв.м

Таким чином, з наявних у матеріалах справи первинних документів, наданих позивачем, вбачається, що залишок непереробленого скла, яке перебуває у відповідача становить 182,49 кв.м (67715,41 кв.м (кількість скла переданого позивачем відповідачу на переробку) мінус 56984,22 кв.м (кількість готової продукції переданої відповідачем позивачу після переробки) - мінус 10548,70 кв.м (склобій, відходи від розкрою, неминучі технологічні відходи)).

В акті від 31.05.2013 до Договору №234 сторонами також підтверджується, що залишок скла в переробці відповідача становить 182,49 кв.м.

Отже у відповідності з ч. 1 ст. 840 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний повернути залишок непереробленого скла позивачу.

Позивач звернувся до відповідача з листом №11/12-13 від 05.12.2013, в якому просив організувати видачу скла листового прокатного, що належить позивачу, з території підприємства відповідача з 09.12.2013.

Однак, як свідчать матеріали справи і підтверджується відповідачем, станом на даний час відповідачем не повернуто позивачу залишок невикористаного скла у кількості 182,49 кв.м, яке передавалось на переробку.

У відповідності з ч. 5 ст. 226 Господарського кодексу України у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність протиправних дій відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та наявність вини відповідача, внаслідок дій якого спричинено збитки.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем було передано відповідачу більшу кількість скла, ніж встановлено судом, а також того, що на підприємстві відповідача знаходиться саме 8362,39 кв.м непереробленої давальницької сировини, належної позивачу. Натомість наданими позивачем первинними документами підтверджується залишок скла у відповідача у кількості лише у кількості 182,49 кв.м.

Розраховуючи розмір збитків, позивач на підставі п. 2.3 Договору №234, у якому сторони погодили ціну на давальницьку сировину у розмірі 80,00 грн за 1 кв.м, здійснює нарахування збитків виходячи з вартості скла за 1 кв.м - 80,00 грн.

Проте, в актах приймання-передачі давальницької сировини до Договору №234 сторонами погоджена оціночна вартість скла, що передається, за ціною 50,00 грн за 1 кв.м.

Крім того, за умовами Контракту №233 позивач купував скло листове прокатне, частина з якого була передана відповідачу на переробку і виготовлення скла листового прокатного з обробленим краєм загартованого, за ціною за 1 кв.м - 50,00 грн.

У зв'язку з чим, суд вважає, що вартість належного позивачу скла, яке не повернуто відповідачем, та відповідно і розмір завданих збитків, необхідно розраховувати виходячи з ціни за 1кв.м скла - 50,00 грн.

Враховуючи викладене, в результаті неповернення відповідачем позивачу залишку скла у кількості 182,49 кв.м, позивачу завдано збитків, розмір яких складається з витрат позивача на придбання вказаної кількості скла, які співпадають з оціночною вартістю 1 кв.м скла, погодженою сторонами в актах приймання-передачі давальницької сировини, і становить 9124,50 грн (182,49 грн * 50,00 грн).

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв'язку з їх безпідставністю і необґрунтованістю.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гласкомерц» (85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Правобережна, 208, ідентифікаційний код 33135299) на користь Приватного підприємства «ПКФ 3Д ЛАЙФ» (84130, Донецька обл., м. Слов'янськ, м. Святогірськ, вул. Камишева,15, ідентифікаційний код 38015048) збитки у розмірі 9124 (дев'ять тисяч сто двадцять чотири) грн 50 коп. та судовий збір 136 (сто тридцять шість) 47 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.08.2016

Головуючий суддя М.В. Сажнева

Суддя Л.В. Ніколаєва

Суддя Ю.О.Паляниця