Рішення

від 08.08.2016 по справі 908/1682/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/81/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2016 Справа № 908/1682/16

За позовом Управління комунальної власності Бердянської міської ради, м. Бердянськ, Запорізька область

до відповідача ОСОБА_1 підприємства В«ПриватмедсервісВ» , м. Бердянськ, Запорізька область

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет

Представники сторін:

позивача: не з’явився

відповідача: не з’явився

Розглядається позов про стягнення неустойки на суму 202 566 грн. 07коп.

Ухвалою суду від 22.06.2016р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 25.07.2016р. Судове засідання відкладалось до 08.08.2016р.

Ухвала суду була направлена на адресу сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Згідно п. 1.8 постанови пленуму ВГСУ В«Про деякі питання практики застосування ГПК УкраїниВ» , 3.9.2. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК (1798-12), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) ( 1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 ( v0003600-13 ) від 16.01.2013).

Відповідач по справі є юридичною особою і керівник підприємства зобов’язаний забезпечити явку компетентного, повноваженого представника для участі у судовому процесі, або особисто прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

22 липня 2016р. до суду від відповідача надійшла заява № 46 від 17.07.2016р. про відкладення судового засідання, в зв’язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду та задоволена.

Крім того, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, вказує на те, що позивачем був порушений строк позовної давності для звернення до суду (відзив долучено до матеріалів справи).

Представник позивача у судовому засіданні 25.07.2016р. заявила клопотання про долучення до матеріалів справи безкоштовний запит з офіційного сайту Міністерства юстиції України ( https://usr.minjust.gov.ua ), довідку № 1720 від 08.07.2016р. про повні банківські та довідку про нарахування орендної плати та пені.

Клопотання подано згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнято до розгляду та задоволено.

В судове засідання, продовжене 08.08.2016р., представники сторін не з’явились.

Від позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо заперечень відповідача та застосування строку позовної давності, а також позивач просить суд розглянути справу без участі його представника.

Від відповідача також надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 08.08.2016р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради «орендодавцем» - з однієї сторони та ПП "Приватмедсервіс" - «орендарем» - з іншого боку, 14.08.2003р. укладено договір оренди нежитлового приміщення № 819 розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул.Коцюбинського, 57, площею 382,6 кв.м. (далі Договір).

Строк дії договору з урахуванням додаткової угоди від 05.02.2008 до договору, встановлено до 30.12.2012 р.

Відповідно до п. 5.9 договору, орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору, в п'ятиденний термін повернути орендодавцеві, або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно за актом здачі-приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану, або втрати (повної, або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.11.2013р. по справі №908/3220/13, усунуто перешкоди у користуванні майном шляхом виселення орендаря з займаного приміщення.

Об'єкт оренди повернуто 27.05.2016р. в порядку примусового виконання вищезазначеного рішення суду.

Відповідно до п. 8.5 договору, у разі невиконання орендарем обов'язку щодо повернення майна орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вказане, неустойка за договором нарахована за період з 04.01.2013р. до 27.05.2016р. та складає 202 566,07 грн.

31.05.2016р. (вих. № 1412) відповідачу було направлено претензію про сплату неустойки в розмірі 202566,07грн. Пред'явлену Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради претензію про сплату неустойки відповідач залишив без реагування.

Згідно п. 4.5. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання останнім обов'язку щодо повернення речі. Початок перебігу позовної давності за відповідною вимогою визначається за загальним правилом частини першої статті 261 названого Кодексу (з дня, наступного за тим днем, коли мало бути виконано зобов'язання щодо повернення речі), а не згідно з положенням частини другої статті 786 ЦК України (з моменту повернення речі наймачем), оскільки це положення стосується вимог, зазначених у частині першій тієї ж статті 786 ЦК України, а не вимоги про стягнення згаданої неустойки; у Рішенні Конституційного Суду України від 03.07.2012 № 14-рп/2012 зі справи № 1-20/2012 також зазначено, що положення статті 786 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності в один рік застосовується до вимог наймодавця про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, та вимог наймача про відшкодування витрат на поліпшення речі і не поширюється на інші вимоги наймача та наймодавця, які випливають з договору найму (оренди).

Водночас господарським судам необхідно мати на увазі, що відповідна неустойка є самостійним заходом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 В«Про судове рішенняВ» передбачено, що рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, с достовірністю встановленими господарським судом, тобто з’ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Пунктом 4 зазначеної Постанови передбачено, що, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача щодо застосування строку позовної давності спростовані вищевикладеними обставинами та матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 ГК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління комунальної власності Бердянської міської ради до ОСОБА_1 підприємства В«ПриватмедсервісВ» задовольнити

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства В«ПриватмедсервісВ» , 71100, м. Бердянськ, Запорізька область, вул. Коцюбинського, 57 (ЄДРПОУ 23289244) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради, 71100, м. Бердянськ, Запорізька область, пл. 1 Бердянської ради, 2 (ЄДРПОУ 25473739), 202 566 (двісті дві тисячі п’ятсот шістдесят шість) грн. 07 коп. неустойки, 3038 (три тисячі тридцять вісім) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет