Ухвала

від 11.08.2016 по справі 910/869/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"11" серпня 2016 р. Справа №910/869/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ліквідатора ТОВ «Фінансова Лізингова Група» арбітражного керуючого Бандола Олександра Олексійовича на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.04.2014 у справі № 910/869/13 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація-Т», м. Київ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2016 у справі № 910/869/13 (суддя Чеберяк П.П.) затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс банкрута станом на 20 березня 2014; вимоги кредиторів: дочірнього підприємства "Управління баштових кранів", відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" на суму 38 423грн. 33 коп., товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" на суму 95 739 грн. 88 коп., Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва на суму 2 063 грн. 96 коп., товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." на суму 3 853 117 грн. 49 коп. та товариства з обмеженою відповідальністю "Спецомотех" на суму 13 747 524 грн. 14 коп., всього на загальну суму 17 736 868 грн. 80 коп., у відповідності до положень ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважається погашеними у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника; ліквідовано банкрута - товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація - Т" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством, та інше.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ліквідатор ТОВ «Фінансова Лізингова Група» арбітражний керуючий Бандола Олександр Олексійович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення (постанову) місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу - протягом п'яти з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

В ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Так, ухвалу місцевого господарського суду, яку було винесено 16.04.2014, але всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга була подана скаржником на адресу місцевого господарського суду лише 25.07.2016, тобто з порушенням строку передбаченого ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

В апеляційній скарзі скаржник просить про поновлення строку, дану вимогу суд приймає за клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вважає причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною, оскільки він дізнався про прийняття ухвали тільки 20.07.2016. Дане клопотання вважається не обґрунтованим, оскільки поважність причин не подання апеляційної скарги скаржником не доведена.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що у скаржника не існувало жодних об'єктивно непереборних, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами обставин для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки скаржником не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги та не наведено жодної з поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.

При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання ліквідатора ТОВ «Фінансова Лізингова Група» арбітражного керуючого Бандола Олександра Олексійовича про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ «Фінансова Лізингова Група» арбітражного керуючого Бандола Олександра Олексійовича на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.04.2014 у справі № 910/869/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко