Постанова

від 03.08.2016 по справі 906/78/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2016 р. Справа № 906/78/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Головченко Д.М.

За участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №74 від 18.01.2016 року)

відповідача- Телічко Ю.А. ( довіреність від 03.03.2016 року).

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" на рішення господарського суду Житомирської області від 13.04.2016 у справі №906/78/16

Позивач: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія"

Відповідач: Колективне підприємство "Управління виробничо-технологічної комплектації Житомирського облагробуду"

про стягнення 71726,99 грн.

Судом роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу відкликане, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.04.2016 року у справі №906/78/16 (суддя Кудряшов О.В.) позов задоволено частково, стягнуто з Колективного підприємства "Управління виробничо-технологічної комплектації Житомирського облагробуду" на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" 4119,60 грн. - основного боргу, 2667,66 грн. - інфляційних, 205,95 грн. - річних, а також 134,35грн. - судового збору, в решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду Житомирської області мотивоване тим, що позовні вимоги в частині стягнення 4119,60 грн. - основного боргу за транспортування електроенергії, 2667,66 грн. - інфляційних та 205,93 грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В решті позову судом першої інстанції відмовлено, оскільки позивачем не надано суду достатніх доказів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Житомирської області позивач оскаржив його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі та поясненнях ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення господарського суду Житомирської області в частині відмови у стягненні 64 733,78 грн., з яких 40 944,00 грн. - основного боргу, 2546,41 грн. - річних, 21.243,37 грн. - інфляційних втрат, прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 64 733,78 грн., з яких 40 944,00 грн. - основного боргу, 2546,41 грн. - річних, 21.243,37 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.05.2016 прийнято до розгляду апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" на рішення господарського суду Житомирської області від 13.04.2016 у справі №906/78/16.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 розгляд апеляційної скарги колегією суддів відкладався.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №906/78/16 від 22.06.2016 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду у справі №906/78/16.

Автоматизованою системою документообігу суду колегію суддів у справі №906/78/16 визначено у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 справу прийнято до провадження визначеною колегією.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 розгляд скарги судовою колегією відкладався.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №906/78/16 від 12.07.2016 року у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Павлюк І.Ю., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду у справі №906/78/16.

Автоматизованою системою документообігу суду колегію суддів у справі №906/78/16 визначено у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 справу прийнято до провадження новою колегією.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази, розгляд скарги судовою колегією відкладався.

КП "Управління виробничо-технологічної комплектації Житомирського облагробуду" подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" подано суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, розрахунки грошових вимог до відповідача та додаткові докази, витребувані судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду неодноразово заслухала присутніх в судових засіданнях представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, додаткові пояснення, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та дійшла висновку, що апеляцйна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (виконавець/позивач) та колективним підприємством "Управління виробничо-технологічної комплектації Житомирського облагробуду" (замовник/відповідач) укладено договір №02-01-13/ПЕ-5 про надання послуг по передачі електричної енергії (а.с. 33-36), відповідно до якого виконавець зобов'язується надати послуги по передачі замовнику електричної енергії шляхом здійснення комплексу організаційних та технологічно пов'язаних дій, що забезпечують передачу електричної енергії через об'єкт електромережевого господарства, електроустановку виконавця (трансформаторну підстанцію), яким останній володіє і користується на праві власності, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги, відповідно до умов цього договору (п.п. 1.1. договору).

Пункт 1.3. договору передбачає, що виконавець відповідно до умов цього договору надає замовнику послуги по передачі електричної енергії, що включають:

1.3.1. передачу електроенергії;

1.3.2. оперативне керування електроустановкою у відповідності до діючих нормативно-технічних актів;

1.3.3. зняття показів з приладів обліку електроенергії, що здійснюють облік переданої електроенергії/ перевірку їх стану.

Ціна договору для споживача складається з вартості використаної електричної енергії, вартості послуг власника мереж обслуговування та утримання електричних мереж (п.п. 4.1. договору).

Згідно п.п. 2.3. та 4.4. договору вартість наданих послуг за 1 кВт переданої електричної енергії становить 0,038 грн. без ПДВ. Кошти за обслуговування та утримання технологічних електричних мереж сплачуються замовником виконавцю на підставі рахунку, одержаного від нього. тривалість періоду для оплати отриманого рахунку становить 5 днів з дня його отримання.

Відповідно до п.п. 8.1. договору усі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін та оформлюються письмово додатковою угодою до договору.

Пунктом 9.1. договору останній укладається до 31.12.2013, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про відмову від цього договору або його перегляд.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги пза період з січня 2013 року по грудень 2014 року на в сумі 44 561,28 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.01.2013, №217 від 26.02.2013, №400 від 29.03.2013, №623 від 29.04.2013, №841 від 24.05.2013, №1177 від 27.06.2013, №1466 від 29.07.2013, №1816 від 30.08.2013, №2196 від 30.09.2013, №2568 від 31.10.2013, №2946 від 29.11.2013, №3281 від 30.12.2013, №161 від 27.01.2014, №489 від 28.02.2014, №613 від 28.03.2014, №825 від 28.04.2014, №1091 від 26.05.2014,№1381 від 27.06.2014, №1643 від 25.07.2014, №1930 від 29.08.14, №2190 від 26.09.2014, №2448 від 29.10.2014, №2700 від 28.11.2014, №2881 від 26.12.2014 (а.с. 221-245).

При цьому з розрахунків позивача вбачається, що ним безпідставно включено заборгованість станом на 01.12.2012 року в сумі 14 165,89 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні докази (первинні бухгалтерські документи), які підтверджують наявність даного боргу.

Колегією суддів встановлено, що позивач просить стягнути окрім основної суми заборгованості 3% річних - 2752,36грн., та інфляційні втрати - 23911,03 грн.

Статею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Відповідно до п. 4.4 Договору №02-01--13/ПЕ-5 від 02.01.2013, кошти за обслуговування та утримання технологічних мереж сплачуються Замовником Виконавцю мереж на підставі рахунку одержаного від нього, тривалість періоду для оплати отриманого рахунку становить 5 днів з дня його отримання.

Матеріалами справи підтверджується, що рахунки на оплату за період з грудня 2012 року по жовтень 2013 року були оплачені відповідачем у повному обсязі, (до матеріалів справи долучено платіжні доручення, у призначенні платежу яких зазначений конкретний рахунок позивача, що підлягав оплаті (т.2., а.с. 134-139)).

Отже колегією суддів встановлено, що неоплаченими є рахунки за період з листопада 2013 року по грудень 2014 року.

З долучених до матеріалів справи відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту вбачається, що позивач відносив вартість виконаних робіт до податкового зобов'язання, а відповідач відносив вартість виконаних робіт до податкового кредиту (т.3. а.с.18-59).

А тому, колегія суддів вважає, що дії відповідача по віднесенню вартості виконаних робіт до податкового кредиту свідчать про прийняття ним виконаних робіт, (постачання електричної енергії, обслуговування та утримання технологічних мереж та послуг з транспортування електричної енергії, постачання води та водовідведення).

Враховуючи викладене вище, згідно умов договору №02-01-13/ПЕ-5 від 02.01.2013 відповідач має оплачувати лише вартість використаної електричної енергії, обслуговування та утримання технологічних мереж та послуги транспортування електричної енергії.

Однак, в розрахунках позивача вбачається, що, разом із заборгованістю за постачання використаної електричної енергії, обслуговування та утримання технологічних мереж та послуг з транспортування електричної енергії, виставлялись рахунки за постачання води та водовідведення.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що одночасно з поданням податкових накладних, відповідачу передавався пакет документів для оплати, зокрема рахунки для оплати та акти виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2015 року позивачем було надіслано відповідачу лист-вимогу про погашення заборгованості в сумі 45 063,60 грн,, за договором №02-01-13/ПЕ-5 від 02.01.2013 року, до якого додавалися акти здачі-прийняття виконаних робіт в яких окрім надання послуз з передачі та транспорування електричної енергії зазначалося про надання позивачем послуг з постачання води та водовідведення.

Відповідач лист-вимогу отримав 23.12.2015 року (т.1. а.с.40 - 41).

Заперечення на вищезазначений лист-вимогу в матеріалах справи відсутні.

Оскільки, постачання води та водовідведення надавалось позивачем на бездоговірній основі, колегія вважає, що нарахування вартості наданих послуг може проводитись лише з моменту отримання відповідачем листа-вимоги. а відповідач, повинен був здійснити оплату за надані послуги з постачання води та водовідведення у семиденний строк від дня отримання листа-вимоги на підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, тобто до 31.12.2015 року.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум згідно виставлених позивачем рахунків (т.2. а.с. 134 - 139), за період з січня 2013 року по грудень 2014 року, колегія суддів дійшла висновку, що загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 51 044,77 грн.

Оскільки відповідачачем за вказаний період проводилась часткова оплата за надані послуги на загальну суму 12 501,3 грн., колегія суддів вважає що сума основного боргу складає: 44 561,28 - 12 501,3 = 32059,98 грн.; 17 606,86 грн. - інфляційних втрат; 1377,93 грн. - 3% річних, в тому числі, 3% річних за несвоєчасну оплату за водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2016 року по 26.01.2016 року в сумі 7,71 грн., (3608,6 * 3% : 100 : 365 * 26 = 7,71); позовні вимоги про стягнення боргу за період з грудня 2008 року по грудень 2012 року в сумі 14 165,89 грн., позивачем не доведені, решта вимог - 1374 грн. 43 коп. 3% річних та інфляційних втрат на суму 6304 грн. 17 коп. заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1, 2. ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

А тому, враховуючи вищевикладене, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 13.04.2016 року у справі №906/78/16 підлягає зміні в частині задоволених до стягнення сум, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" на рішення господарського суду Житомирської області від 13.04.2016 року у справі №906/78/16 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 13.04.2016 року у справі №906/78/16 змінити в частині стягнення сум основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та судового збору, виклавши резолютивну частину рішення господарського суду Житомирської області від 13.04.2016 року у справі №906/78/16 в наступній редакції:

"1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Управління виробничо-технологічної комплектації Житомирського облагробуду" (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 8, ід. код 03584013)

- на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 10, ід. код 03379632) 32 059,98 грн. - основного боргу, 17 606,86 грн. - інфляційних втрат, 1377,93 грн. - 3% річних, а також 980,70 грн. - судового збору за подання позовної заяви."

3. В задоволенні позову в частині стягнення 13003,62 грн. - основного боргу, 6 304,17 грн. - інфляційних втрат, 1374,43 грн. - 3% річних - відмовити"

3. Стягнути з Колективного підприємства "Управління виробничо-технологічної комплектації Житомирського облагробуду" (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 8, ід. код 03584013) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агробудіндустрія" (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 10, ід. код 03379632) - 1023,92 грн., судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду Житомирської області видати накази на виконання цієї постанови.

5. Справу повернути до господарського суду Житомирської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.