Ухвала

від 10.06.2016 по справі 757/28342/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28342/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_4 , (код НОМЕР_1 ) за № НОМЕР_2 , відкритих у ПАТ «КБ «Інвестбанк» (МФО 328210).

Обґрунтовуючи подане клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42013000000000396, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на виконання договору комісії від 25.08.2009 № 084/890/09-804-Д-103- 02/2009/П, який укладений між ДП «Київський авіаційний завод «АВІАНТ» та ДП «СЗТФ «Прогрес» останнім укладено з Міністерством оборони Ірак Контракт від 25.09.2009 № С-18-02/2009/Рr на поставку 6 транспортних літаків АН-32Б із 2 двигунами АИ-20Д серії 5Э на загальну суму 99 млн. доларів США.

Аналогічним чином на виконання договору комісії від 25.09.2009 № Д-147-02/2009/П, який укладений між ДП «ХКБМ ім. О.О.Морозова» та ДП «СЗТФ «Прогрес» останнім укладено з Міністерством оборони Ірак Контракт від 25.09.2009 № С-19-02/2009/Рr на поставку 420 одиниць колісних бронетранспортерів БТР-4Е і машин на його базі на суму 457 500 000 доларів США.

За вказаними контрактами ДП СЗТФ «Прогрес» було отримано 258 038 988,27 доларів США після чого іноземному замовнику було виготовлено 6 літаків АН-32Б та 128 одиниць БТР-4Е, з яких 88 доставлено останньому, а решта залишилась без передачі.

З вказаних сум контрактів, укладених з Міністерством оборони Республіки Ірак, близько 82 млн. дол. США посадовими особами ДП СЗТФ «Прогрес» планувалось витратити за межами митної території України для оплати юридичних та консультаційних послуг іноземних компаній Jankovic Associates, Inc., Universal Investment Group, Al-Jar Trading FZCO, Wahi AL-Abdaa Co Rawat Al-Moruge та Al Khairat Al Arabia Co, які забезпечували укладення та виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Однак, керівники ДК «Укрспецекспорт» та ДК «Укроборонпром», у тому числі ОСОБА_4 (від 10.06.2010 № 678/2010, 04.01.2011 № 2/2011 очолював ДК «Укспецекспорт» та ДК «Укроборонпром») упродовж 2011-2013 років отримавши повноваження щодо контролю за виконанням зовнішньоекономічних контрактів, укладених між ДП СЗТФ «Прогрес» та Міністерством оборони Ірак, зловживаючи своїми службовим становищем безпідставно перерахували нерезидентам: Paragon Impex LTD, Mirage Sarl, Lionel Europe Corporation, DINET GROUP LTD, Runestone Partners LLC, грошові кошти в розмірі 29 250 033,12 дол. США, які відповідно до зовнішньоекономічних контрактів від 25.09.2009 № С-18-02/2009/Рr та від 25.09.2009 № С-19-02/2009/Рr належали ДП «Антонов», ДП «ХКБМ ім. О.О. Морозова» та ДП «СЗТФ «Прогрес».

Органом досудового розслідування встановлено, що вказані зовнішньоекономічні контракти були укладені за результатами відповідних перемовин, проведених виключно силами керівництва, працівників ДП СЗТФ «Прогрес» та представників іноземних компаній Jankovic Associates, Inc., Universal Investment Group, Al-Jar Trading FZCO, Wahi AL-Abdaa Co Rawat Al-Moruge та Al Khairat Al Arabia Co без участі сторонніх осіб інших агентів.

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що одним із керівників ДК «Укрспецекспорт», а у подальшому керівником ДК «Укроборонпром» ОСОБА_4 упродовж 2011-2013 років було придбано у власність об`єкти нерухомості, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; 28.03.2012 земельні ділянки за адресою: Київська область, Обухівський район, смт Козин, «Краєвид» житловий масив з кадастровими номерами: 3223155400:03:043:0247, площею 0,1744 га, цільове призначення - Для ведення особистого селянського господарства; 3223155400:03:043:0248 площею 0,1501 га, цільове призначення - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 3223155400:03:043:0249, площею 0,1006 га, цільове призначення - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.; об`єкти рухомого майна, а саме: легковий автомобіль BENTLEY CONTINENTAL GT, 2012 року випуску придбано 23.08.2013; LAND ROVER, 2011 року випуску, придбано 26.03.2012, що у сукупності із викладеними фактами безпідставного перерахування коштів на рахунки нерезидентів, може свідчити про здійснення легалізації коштів здобутих незаконним шляхом.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.06.2016 ОСОБА_4 31.05.2016 здійснив відчуження зазначеного нерухомого майна ОСОБА_5 , а отримані за це грошові кошти перераховані на рахунок № НОМЕР_2 , який відкритий у ПАТ «КБ «Інвестбанк» (МФО 328210) та належить ОСОБА_4 , (код НОМЕР_1 ).

Посилаючись на те, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, виникла необхідність у накладенні арешту на кошти, розміщені на рахунку ОСОБА_4 , (код НОМЕР_1 ) за № НОМЕР_2 , відкритих у ПАТ «КБ «Інвестбанк» (МФО 328210), прокурор просив клопотання задовольнити.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.

Заслухавши слідчого, який в судовому засіданні, посилаючись на вимоги ст. 98, ч. 2 ст. 170 КПК України, просив накласти арешт на вказані грошові кошти, як на предмет кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За вимогами п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна будь-якої фізичної або юридичної особи допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За вимогами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Вимогами ч. 11 ст.170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на вимоги ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

В клопотанні слідчого наявні достатні підстави для арешту грошових коштів у безготівковому вигляді, розміщених на рахунку ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ) за № НОМЕР_2 , відкритому у ПАТ «КБ «Інвестбанк» (МФО 328210), оскільки органом досудового розслідування встановлено, що вказані грошові кошти отримані в результаті вчинення протиправних дій, пов`язаних з безпідставним перерахуванням ДК «Укрспецекспорт», а у подальшому ДК «Укроборонпром» в особі ОСОБА_4 за зовнішньоекономічним контрактами коштів в розмірі 29 250 033,12 доларів США на рахунки іноземних компаній - нерезидентів, які відповідно до зовнішньоекономічних контрактів від 25.09.2009 № С-18-02/2009/Рr та від 25.09.2009 № С-19-02/2009/Рr належали ДП «Антонов», ДП «ХКБМ ім. О.О. Морозова» та ДП «СЗТФ «Прогрес», та у подальшому використані для придбання об`єктів нерухомості в Київській області та іншого рухомого майна, після відчуження якого грошові кошти ОСОБА_4 розміщені на зазначеному рахунку, тим самим легалізувавши їх походження, які є предметом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, та органом досудового розслідування зібрано та надано слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження вчинення зазначених кримінальних правопорушень, обставини вчинення кримінальних правопорушень з боку ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ) внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та матеріали клопотання містять дані про причетність зазначеної особи до вчинення кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення грошових коштів та забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт грошових коштів, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчий суддя не вбачає.

Враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що грошові кошти, на які просить накласти арешт слідчий, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також перебувають у власності фізичної особи, до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ) за № НОМЕР_2 , відкритому у ПАТ «КБ «Інвестбанк» (МФО 328210), шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахунку, оскільки наявні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза перерахування грошових коштів з зазначеного рахунку на рахунки інших осіб або повного їх зняття з рахунку.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ) за № НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ «КБ «Інвестбанк» (МФО 328210), і заборонити розпоряджатися та користуватися грошовими коштами.

Арештоване майно грошові кошти у безготівковому вигляді залишити на зберіганні в ПАТ «КБ «Інвестбанк» (МФО 328210) на рахунку № НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про накладання арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1