Ухвала

від 29.06.2016 по справі 757/11817/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11817/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, в порядку ч.1 ст.174 КПК України, про скасування арешту земельної ділянки кадастровий номер 8 000 000 000:75:383:0093, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного в рамках кримінальної справи № 1663 постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 22.10.2012 року, та виключення вказаної земельної ділянки з переліку речових доказів.

В обґрунтування доводів клопотання особа, яка його подала, зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, на даний час потреба у застосуванні такого заходу відпала, а існування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження порушує його права та законні інтереси як законного та добросовісного користувача земельною ділянкою.

Так, в клопотанні зазначається, що ОСОБА_3 є добросовісним користувачем земельної ділянки, оскільки він не був і не повинен був знати про те, що земельна ділянка є об`єктом злочинних дій. Також наголошується на тому, що ОСОБА_3 не перебуває у статусі учасника кримінального провадження, щодо якого можуть бути вжиті заходи кримінального провадження шляхом накладення арешту. Звертає увагу, що у даному випадку відсутні підстави вважати, що незастосування арешту майна може призвести до пошкодження, псування, приховування або знищення відповідного майна.

В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 доводи клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Проти розгляду клопотання у відсутність представника органу досудового розслідування не заперечував.

Представник ГУ СБ України в м. Києві та Київській області, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність слідчого.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 22.10.2012 року в рамках кримінальної справи № 50-6217 визнано речовим доказом, приєднано до кримінальної справи та накладено арешт в тому числі і на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8 000 000 000:75:383:0093.

В зв`язку з набранням чинності КПК України 2012 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2012 внесено кримінальне провадження № 22012110000000031 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації при видачі у власність земельних ділянок у м. Києві, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч.3 ст. 289, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 233, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (колишня кримінальна справа № 50-6217). Досудове розслідування на даний час здійснюється ГУ СБ України у м. Києві та Київській області.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу від 01.07.2006 року, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Роздол» в особі Директора Товариства ОСОБА_6 , який діяв на підставі Статуту, продала та ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та фізична особа-підприємець ОСОБА_8 , купили та прийняли у власність майно, а саме - торгівельний павільйон НОМЕР_1 (камера схову), площею 106,18 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі Рішення Київської міської ради від 28.05.2009 року за №559/1615 (ІV сесія VI скликання) «Про передачу фізичній особі підприємцю ОСОБА_8 , громадянину ОСОБА_3 та громадянину ОСОБА_7 земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торговельного павільйону на АДРЕСА_1 » - було вирішено затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі підприємцю ОСОБА_8 , громадянину ОСОБА_3 та громадянину ОСОБА_7 земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торговельного павільйону на АДРЕСА_1 .

12.05.2010 року між Київською міською радою (Орендодавець), в особі Київського міського голови ОСОБА_9 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (Орендарі) укладено договір оренди земельної ділянки, загальним розміром 149 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:383:0093. Цільове призначення для експлуатації та обслуговування торговельного павільйону.

Вищевказаний Договір оренди земельної ділянки зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 17.05.2010 за № 75-6-00490 у книзі державної реєстрації договорів.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ОСОБА_3 права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 22.10.2012, при накладенні арешту слідчий виходив з того, що земельні ділянки є об`єктами злочинних дій, у зв`язку з чим мають значення речових доказів. З урахуванням викладеного та з метою забезпечення цивільного позову слідчим накладено арешт на ряд земельних ділянок, в тому числі і на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:383:0093.

Правові підстави для накладення арешту на майно визначені ст. 170 КПК України.

Так, згідно з вказаними нормами закону в редакції станом на час розгляду даного клопотання, арешт може бути накладено: на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України; на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 ч. 1 статті 96-2 КК України; на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України; на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у вигляді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Судом встановлено, що відповідне майно (власне, орендована заявником земельна ділянка), на яку накладено арешт, не відповідає критеріям, визначним ст. 98 КПК України, оскільки, органом досудового розслідування в належний спосіб не було доведено можливість використання такого майна як доказу; та не відповідає критеріям ст. 96-2 КК України.

Крім цього, органом досудового розслідування не доведено, що відповідне майно перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або іншого учасника кримінального провадження, а також не доведено наявності підстав вважати, що відповідне арештоване майно підлягатиме спеціальній конфіскації. З огляду на обставини набуття ОСОБА_3 права користування земельною ділянкою, відсутні розумні підстави вважати, що заявник здобув відповідне право незаконним шляхом за викладених у фабулі кримінального правопорушення обставин, згідно якої у кримінальному провадженні досліджуються обставини видачі службовими особами Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації земельних ділянок у м. Києві у власність, а не в оренду. Крім того, судом встановлено, що оспорювання правоохоронними органами добросовісності порядку набуття заявником права користування та володіння відповідною земельною ділянкою не відбувалось (добросовісність набуття права користування та володіння земельною ділянкою не оспорювалась). Вказане змушує слідчого суддю критично поставитись до підстав доцільності продовження арешту відповідного майна.

Зважаючи на викладене, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт на відповідне майно, враховуючи, що розгляд справи у відповідності до положень ст. 22 КПК України відбувається на засадах змагальності, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, що б виправдовувало втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, а заявник ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не має процесуального статусу особи, щодо майна якої може бути накладено арешт, приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання про скасування арешту майна.

Таким чином, слідчий суддя вважає наявними підстави для скасування арешту, оскільки, зазначені вище обставини вказують на те, що на час вирішення даного клопотання потреба в застосуванні цього заходу кримінального провадження відпала.

Керуючись п.18 ч.І ст.2, ст.7, ст.26, ст.174, ст.309, ст.ст.532-534 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно задовольнити.

Скасувати постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 22.10.2012 р. в частині визнання речовим доказом, приєднання до кримінальної справи та накладення арешту на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати арешт на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та виключити її з переліку речових доказів.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та підлягає безумовному виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1