Постанова

від 07.10.2009 по справі 11/78-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2009 р. № 11/78-09

Вищий господарськи й суд України у складі колегі ї суддів:

головуючого судді Кривди Д.С.,

суддів: Волковицької Н.О.,

Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства " Хімагромаркетинг 2000"

на постанову Дніпропетровського апел яційного господарського суд у від 15.06.2009 року

у справі №11/78-09 господарського суду Д ніпропетровської області

за позовом Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000"

до Приватного підприємства "Таврія"

про стягнення суми,

за участю представників ст орін від:

позивача: Дяченко А.М. - за довіреніс тю від 05.03.2009р.

відповідача: Шаврова Н.М. - за довіреніс тю від 01.08.2009р.

Згідно розпоряджен ня Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 06.10.2009р. роз гляд касаційної скарги здійс нюється у складі колегії суд дів: Кривда Д.С. (головуючий), Во лковицька Н.О., Уліцький А.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 16.04.2009р. (суддя Мельниче нко І.Ф.) стягнуто з Приватного підприємства "Таврія" на кори сть Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" 6193,50грн. пе ні, 4068,20грн. річних, 5196,96грн. інфляц ії, 10330грн. штрафу, 946,57грн. державн ого мита та 118грн. витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу; стягн уто з ПП "Таврія" в доход Держа вного бюджету України 1700грн. ш трафу; в частині стягнення 68868г рн. провадження у справі прип инено.

Постановою Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду від 15.06.2009р. (судді Чох а Л.В. - головуючий, Тищик І.В., Ч имбар Л.О.) рішення господарсь кого суду Дніпропетровської області від 16.04.2009р. в частині ст ягнення штрафу в сумі 10330грн. ск асовано і в цій частині в позо ві відмовлено; в частині стяг нення судових витрат змінено і викладено в новій редакції ; стягнуто з відповідача на ко ристь позивача витрати по сп латі державного мита у сумі 843 ,27грн. і витрати на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу у сумі 116,57грн.; ст ягнуто з відповідача на кори сть позивача витрати по спла ті державного мита за розгля д апеляційної скарги у сумі 51, 65грн.; в іншій частині рішення залишено без змін.

Позивач в касаційній скарз і просить скасувати постанов у апеляційного господарсько го суду, а рішення місцевого г осподарського суду - залиши ти в силі. Викладені у касацій ній скарзі вимоги позивач об ґрунтовує тим, що оскаржуван у постанову прийнято з поруш енням норм процесуального пр ава та неправильним застосув анням норм матеріального пра ва.

У відзиві на касаційну скар гу відповідач просить скаргу залишити без задоволення, а п останову - без змін.

Колегія суддів, перевіривш и наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування с удами норм матеріального та процесуального права, заслух авши пояснення представникі в сторін, дійшла висновку, що к асаційна скарга підлягає зад оволенню з наступних підстав .

Як встановлено судами попе редніх інстанцій та вбачаєть ся з матеріалів справи, 03.09.2008р м іж приватним підприємством " Хімагромаркетинг 2000" та прива тним підприємством " Таврія " б уло укладено договір №Х2-04-0208 по ставки засобів захисту росли н, а саме: Диквант в кількості 900 літрів на суму 37620грн.

Додатковою угодою № Х2-04-0208ДС 1 від 29.09.2008р. до договору, сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захист у рослин, а саме: Зеніт у кільк ості 20 літрів на суму 5298 грн.; до датковою угодою № Х2-04-0208ДС2 від 02.10.2008р. до договору, сторони доп овнили договір поставки дода тковими засобами захисту рос лин, а саме: Практик у кількост і 150 літрів на суму 7350грн.; додатк овою угодою № Х2-04-0208ДС3 від 06.10.2008р. до договору, сторони доповни ли договір поставки додатков ими засобами захисту рослин, а саме: Бетамаг у кількості 100 л ітрів, Магніт до бетамагу в кі лькості 300 літрів на суму 18600грн .

На виконання умов договору та додаткових угод, позиваче м було поставлено на адресу в ідповідача товар за видатков ими накладними №Х2-04-0249 від 04.09.2008р ., №Х2-04-0277 від 29.09.2008р., №Х2-04-0291 від 03.10.2008р., № Х2-04-0299 від 09.10.2008р. на загальну суму 68868грн.

Оплата товару відповідно д о умов договору та додаткови х угод повинна була здійснюв атися в наступні строки: на су му 37620грн. повинна бути здійсне на не пізніше 15.09.2008р (п.2.1 договор у); на суму 5298грн. не пізніше 10.10.2008р . (п.2.1 угоди № Х2-04-0208ДС1); на суму 7350гр н. не пізніше 15.10.2008р. (п.2.1 угоди Х2-04- 0208ДС2); на суму 18600грн. не пізніше 15.10.2008р. (п.2.1 угоди Х2-04-0208ДС2).

Однак, відповідач зобов'яза ння по оплаті виконав ненале жним чином, здійснивши розра хунки за отриманий товар в су мі 68868грн., після звернення пози вача з позовом до суду, про що свідчить платіжне доручення №223 від 08.04.2009р.

При цьому провадження у спр аві в частині стягнення осно вного боргу в сумі 68868грн. право мірно припинено у зв' язку з погашенням боргу.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК Укра їни, суб'єкти господарювання та інші учасники господарсь ких відносин повинні виконув ати господарські зобов'язанн я належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов'язання - відповідн о до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьо му, до виконання господарськ их договорів застосовуються відповідні положення ЦК Укр аїни з урахуванням особливос тей, передбачених ГК України .

В силу ст.526 ЦК України, зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог ЦК Украї ни, інших актів цивільного за конодавства, а за відсутност і таких умов та вимог - відпові дно до звичаїв ділового обор оту або інших вимог, що звичай но ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно п.1 ст.530 ЦК України, якщ о у зобов'язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'яза ння, строк (термін) виконання я кого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має наста ти, підлягає виконанню з наст анням цієї події.

Відповідно до частини 2 стат ті 625 ЦК України боржник, який п рострочив виконання грошово го зобов' язання, на вимогу к редитора зобов' язаний спла тити суму боргу з урахування м встановленого індексу інфл яції за весь час простроченн я, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо і нший розмір процентів не вст ановлений договором або зако ном.

Врахувавши зазначені норм и, місцевий господарський су д, встановивши прострочку ві дповідачем виконання своїх з обов' язань щодо сплати пози вачу основного боргу та врах увавши, що пунктом 5.5 договору сторони дійшли згоди щодо зм іни розміру процентної ставк и, зазначеної в ч.2 статті 625 ЦК У країни, а саме передбачивши 15% , дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних ви мог щодо стягнення з Приватн ого підприємства "Таврія" на к ористь Приватного підприємс тва "Хімагромаркетинг 2000" 5196,96гр н. інфляційних та 4068,20 річних ві д простроченої суми.

Також предметом спору у дан ій справі є застосування до в ідповідача відповідальност і за порушення взятих на себе зобов' язань з оплати поста вленого товару у встановлени й договором строк.

Колегія суддів вважає ріше ння суду першої інстанції в ч астині задоволення вимог про стягнення пені та штрафу пра вильним з огляду на наступне .

В силу ст.216, ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-прав ової відповідальності у вигл яді застосування господарсь ких санкцій є вчинене учасни ком господарських відносин п равопорушення у сфері господ арювання. Одним з видів госпо дарських санкцій, згідно ч.2 ст .217 ГК України, є штрафні санкці ї, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Договором передбачена від повідальність у випадку пору шення строків оплати товару у вигляді пені, розмір якої рі вний подвійній обліковій ста вці НБУ за кожен день простро чення.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов ві рного висновку про обґрунтов аність вимог в частині стягн ення пені.

Вищий господарський суд Ук раїни вважає, що Дніпропетро вський апеляційний господар ський суд у вирішенні питанн я про стягнення з відповідач а суми штрафу не застосував н орми матеріального права, як і підлягали б застосуванню, а тому дійшов неправильного в исновку про необхідність від мови у задоволенні позовних вимог в цій частині, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 611 Цивільн ого кодексу України у разі по рушення зобов' язання наста ють правові наслідки, встано влені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини перш ої статті 216 ГК України учасни ки господарських відносин не суть господарсько-правову ві дповідальність за правопору шення у сфері господарювання шляхом застосування до прав опорушників господарських с анкцій на підставах і в поряд ку, передбачених цим Кодексо м, іншими законами та договор ом.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штра фними санкціями у цьому Коде ксі визнаються господарські санкції у вигляді грошової с уми (неустойка, штраф, пеня), як у учасник господарських відн осин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил зд ійснення господарської діял ьності, невиконання або нена лежного виконання господарс ького зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у ра зі якщо розмір штрафних санк цій законом не визначено, сан кції застосовуються в розмір і, передбаченому договором. П ри цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зо бов'язання або у певній, визна ченій грошовій сумі, або у від сотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від с тупеня його виконання, або у к ратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, місцевим господарськи м судом встановлено, що п.5.4 дог овору передбачено сплату штр афу у випадку прострочення п латежу більш ніж на 30 календар них днів.

Отже, скасовуючи рішення мі сцевого господарського суду в частині задоволення позов них вимог про стягнення з від повідача суми штрафу, господ арський суд апеляційної інст анції не врахував наведених законодавчих приписів, а том у дійшов неправильного висно вку щодо неможливості стягну ти з відповідача суму штрафу . Відтак, оскаржувана постано ва підлягає скасуванню, а ріш ення господарського суду пер шої інстанції - залишенню в силі.

Враховуючи викладене, керу ючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.6 ч.1 ст.1119, 11110, ст .11111 Господарського процесуал ьного кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задово льнити.

Постанову Дніпропетровськ ого апеляційного господарсь кого суду від 15.06.2009 року у справ і №11/78-09 скасувати, залишивши бе з змін рішення господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 16.04.2009 року у даній спра ві.

Стягнути з Приватного підп риємства "Таврія" на користь П риватного підприємства "Хіма громаркетинг 2000" державне мит о в сумі 128,95грн. за розгляд каса ційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської обла сті видати наказ.

Головуючий суддя Д.Кривда

Судді Н.Волковицька

А.Уліцький