Постанова

від 11.08.2016 по справі 803/1054/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року м. Луцьк Справа № 803/1054/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Рожищенського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Рожищенське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Волинської області звернувся з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з липня 2015 року по червень 2016 року в розмірі 25 725, 79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за період з липня 2015 року по червень 2016 року в розмірі 25 725, 79 грн.

На підставі вищевикладеного, Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України просить суд стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» вказану заборгованість.

Позивач, суб'єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання не направив, однак у клопотанні від 09 серпня 2016 року № 2846/07-11 просить суд розгляд справи провести за відсутності представника управління. Позовні вимоги підтримує (а. с. 54).

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи (а. с. 53).

Частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслуховувати свідка чи експерта. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності представника управління, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

За правилами пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058- ІV (далі - Закон № 1058-ІV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та форми господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті «б» - «з» цієї статті.

Пунктом 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1) встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив «Зоря» 28 березня 2000 року зареєстроване як юридична особа Рожищенською районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 55-56).

Підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058- IV та пункту «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ та перебуває на обліку в Рожищенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а. с. 10-24).

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у справах цієї категорії, зокрема у постановах від 05 червня 2012 року № 21-167а12 та 25 вересня 2012 року № № 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12,16 квітня, 10 вересня, 8 жовтня 2013 року № №21-12а13, 21-215а13, 21-310а13 відповідно, 11 лютого 2014 року № 21-471а13.

Як слідує з розрахунку суми боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня 2015 року по червень 2016 року в розмірі 25 725, 79 грн. Сільськогосподарський виробничий кооператив «Зоря» повинен був відшкодувати Пенсійному фонду в сумі 25 725, 79 грн. (а. с. 9).

Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки, у Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» перед Рожищенським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України наявна заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій за період з липня 2015 року по червень 2016 року в розмірі 25 725, 79 грн., яка підтверджена матеріалами справи, добровільно підприємством не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо строків звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058- IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 21-3122а15.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 160, 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Рожищенського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах – задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» (45141, Волинська область, Рожищенський район, село Рудка-Козинська, ідентифікаційний код юридичної особи 03735972) на користь Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (45100, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Шевченка, будинок 89, ідентифікаційний код юридичної особи 40378680) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з липня 2015 року по червень 2016 року в розмірі 25 725, 79 грн. (двадцять п'ять тисяч сімсот двадцять п'ять гривень сімдесят дев'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович