Постанова

від 08.08.2016 по справі п/811/411/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2016 року справа № П/811/411/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Притули К.М.

судді - Хилько Л.І.

судді - Момонт Г.М.

за участю секретаря: Потєхіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Продукти" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Продукти" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати приписи № 46/2016-Гвр та № 47/2016-Гвр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року;

- визнати протиправними та скасувати постанови інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області № 1011-3/29/707 від 08.04.2016 року, №1011-3/30/708 від 08.04.2016 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправними та скасувати Приписи № 66/2016ю-Гвр від 25.03.2016 року та № 67/2016ю-Гвр від 25.03.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані постанови та приписи є необґрунтованими, протиправними та суперечать чинному законодавству, а тому підлягають скасуванню

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов та зазначив, що Інспекція діяла в межах та у спосіб передбачений законодавством, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав

Щодо припису №46/2016-Гвр та №47/2016-Гвр про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року судом встановлено наступні обставини.

Матеріалами справи встановлено, та не спростовано сторонами під час судового розгляду, що на адресу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (далі - відповідач -1, Управління ДАБІ) надійшли декларації про готовність об'єктів - "Реконструкція основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд під підприємства переробної промисловості по вул. Заводська, 1"О" у смт. Салькове, Гайворонського району" та "Реконструкція основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд під підприємства переробної промисловості по вул. Заводська,1/3 у смт. Салькове, Гайворонського району" (с.80-81).

В судовому засіданні, представник відповідача пояснив, що з метою проведення перевірки достовірності даних наведених у вказаних деклараціях, керівником Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області на підставі наказу від 08.09.2015 №976 та відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок) видано направлення для проведення перевірки №182, №183 від 09.03.2016 року.

При цьому, 10.03.2016 року, прибувши за адресами зазначеними в деклараціях поданих позивачем, посадова особа Управління не була допущена до проведення перевірки.

У зв'язку з не допуском до перевірки, посадовою особою Управління у присутності уповноваженої особи позивача (начальника юридичного відділу) складено акти №167/2016-Гвр та 168/2016-Гвр від 10.03.2016 про недопущення посадових осіб на об'єкт будівництва.

Разом з актом посадовою особою складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №19/2016-Гвр та № 20/2016-Гвр від 10.03.2016 та видано приписи №46/2016-Гвр, № 47/2016-Гвр від 10.03.2016. Складені матеріали у зв'язку з відмовою у їх підписанні та отриманні про що вчинено відповідні записи у відповідності до п. 21 Порядку, направлено засобами поштового зв'язку (а.с.26-27).

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що перевіряючого не було допущено до перевірки, в зв'язку з дією в 2016 році мораторію на перевірки суб'єктів господарської діяльності. Так, представник позивача наголошував, що відповідно до листа Державної регуляторної служби України, розміщеному на офіційному сайті та постанови КМУ від 13.08.2014 №408 на день проведення перевірки діяв мораторій на здійснення контролюючими органами перевірок.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 6 статті 7 цього Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється «Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553. (надалі Порядок №553).

У відповідності до п. 1, 2, 3 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції. ( п. 5 Порядку №553).

За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;;7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема :

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

Пунктом 11 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, приписи є обов'язковими для виконання.

Колегією суддів встановлено, що спірний припис було прийнято з дотриманням наведених вище норм законодавства України, в межах наданих повноважень.

Однак, позивач, не погоджується із правомірністю оскаржуваного припису, посилаючи на мораторій встановлений на 2015 - 2016 роки щодо здійснення перевірок.

З огляду на вказане колегія суддів зауважує, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року № 76-VIII (далі - Закон N 76-VIII) передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Одночасно, Верховною Радою України 28.12.2014 року прийнято Закон № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Виходячи зі змісту наведених правових норм, що прийняті законодавцем одночасно, колегія суддів вважає, що норми Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII, зокрема, щодо обмежень у проведенні перевірок, є загальними та стосуються всіх контролюючих органів, тоді як норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII, є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств (виробництво чи імпорт підакцизних товарів).

Саме така оцінка положень вказаних вище нормативних актів робить логічною та послідовною позицію законодавчого органу, яким в один день прийнято різні за змістом норми щодо одних і тих самих правовідносин, зокрема, обмеження повноважень контролюючих органів у проведенні перевірок суб'єктів господарювання.

Крім того, із приписів вказаного Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII вбачається, що він направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як і Податковий кодекс України у відповідності до пункту 1.1 статті 1 якого визначено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

При цьому наведеною нормою чітко визначено, що цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 ст. 41 цього Кодексу.

За визначенням наведеним у пункті 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Водночас, згідно з п. 41.4 ст. 41 цього Кодексу інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Колегією суддів встановлено, що відповідач не є органом, сфера дії якого поширюється на сферу справляння податків і зборів, а тому норми Закону України від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII правомірно не застосовано ним при винесенні оскаржуваного припису.

Щодо посилання позивача протиправність припису з огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року № 408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами", якою встановлено, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження, колегія суддів зазначає наступне.

Зокрема, вказаний нормативно-правовий акт прийнятий у зв'язку із запровадженням статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами, однак, враховуючи те, що закон про Державний бюджет України діє з 1 січня по 31 грудня календарного року, то станом на 01 січня 2015 року постанова Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року N 408 вичерпала свою дію.

Наведені висновки узгоджуються із позицією Міністерства юстиції України, викладеною в листі від 04.12.2015 року № 2112/14157-0-4-15/8.1 «Щодо мораторію на проведення перевірок підприємств, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладеною в листі від 19.02.2016 року № 3632-06/4703-03 «Щодо розгляду депутатського звернення» та позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в ухвалі від 11 лютого 2016 року у справі № 805/4926/15-а.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування приписів №46/2016-Гвр та №47/2016-Гвр від 10.03.2016 року задоволенню не підлягають.

Щодо визнання протиправними та скасування Приписів № 66/2016ю-Гвр від 25.03.2016 року та № 67/2016ю-Гвр від 25.03.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил колегія суддів зазначає наступне.

В судовому засіданні представник відповідачів пояснив, що на підставі направлень №244 та №245 від 25.03.2015 року (а.с.82-83) та на виконання п.7 Порядку, посадовою особою здійснено вихід на зазначені вище об'єкти будівництва, з метою проведення перевірки виданих раніше приписів (№46/2016-Гвр та №47/2016-Гвр від 10.03.2016р.).

Під час перевірки встановлено, що зазначені приписи не виконано, чим порушено вимоги п.2 ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Виявлені факти правопорушень зафіксовані актами №227/2016-Гвр та №226/2016-Гвр від 25.03.2016р. та протоколами №26/2016ю-Гвр, №27/2016ю-Гвр від 25.03.2016 р. (а.с.28-33).

Представник позивача, не погоджуючись з зазначеними приписами, в судовому засіданні пояснив, що 25.03.2016 р. головний інспектор будівельного нагляд відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Кіровоградській області ОСОБА_1 не здійснював перевірку об'єктів будівництва та взагалі не з'являвся за адресами - Кіровоградська область, Гайворонський р-н, смт. Салькове, вул. Заводська,1 "0" та вул. Заводська,1/3.

Відповідно до вимог п. 13 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор будівельного нагляд відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Кіровоградській області ОСОБА_1 пояснив суду, що під час виїзду 25.03.2016 року на об'єкт він нікому не представлявся та про проведення перевірки не повідомляв, приїхав самостійно, будь - яких свідків не було. При цьому, відео фіксації огляду об'єктів також проведено не було. При цьому, крім актів недопуску будь - яких інших доказів перебування за адресами - Кіровоградська область, Гайворонський р-н, смт. Салькове, вул. Заводська,1 "0" та вул. Заводська,1/3 надати суду можливості не має.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснив суду, що відповідно до трудового договору 31.01.2014 р., укладеного з ТОВ "Прем'єр Продукти", працює на зазначеному підприємстві охоронником з 01.01.2014 року (а.с.97-100).

25.03.2015 року, відповідно до графіку чергувань, був черговим охоронником на території ТОВ "Прем'єр Продукти" (а.с.101). Свідок пояснив, що 25.03.2016 року на території підприємства жодних перевіряючих, в тому числі представників управління ДАБІ у Кіровоградській області, не було.

Згідно з п.18 Порядку, акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Проаналізувавши зміст актів перевірки від 25.03.2016р. №226/2016ю-Гвр та №227/2016ю-Гвр, судом встановлено, що вони місять підпис лише особи, яка проводила перевірку. При цьому графи "із залученням" та "у присутності" - порожні (а.с.32-33), що свідчить про порушення вимог п. 18 Порядку інспектором, що не спростовано ним під час допиту його в якості свідка.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт недопущення інспектора до перевірки 25.03.2016 року.

Пунктом 19 Порядку визначено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Судом встановлено, що приписи № 66/2016ю-Гвр від 25.03.2016 року та № 67/2016ю-Гвр від 25.03.2016 року складено за недопущення перевіряючих осіб до перевірки 25.03.2016року, що спростовано під час судового розгляду.

Отже, за таких обставин, суд дійшов до висновку, що приписи № 66/2016ю-Гвр від 25.03.2016 року та № 67/2016ю-Гвр від 25.03.2016 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, оскільки суд дійшов до висновку про необґрунтованість висновків викладених відповідачем в акті та приписі від 25.03.2016 року щодо порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, скасуванню підлягають і постанови про накладення штрафів на ТОВ "Прем'єр Продукти" від 08.04.2016 року № 1011-3/259/707 та №1011-3/30/708.

Згідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією а законами України.

Відповідно до частини 3статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією а законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково шляхом визнання протиправними та скасування приписів від 25.03.2016 року, постанов № 1011-3/259/707 та №1011-3/30/708. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 162 , 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області № 1011-3/29/707 від 08.04.2016 року, №1011-3/30/708 від 08.04.2016 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Визнати протиправними та скасувати Приписи № 66/2016ю-Гвр від 25.03.2016 року та № 67/2016ю-Гвр від 25.03.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України судовий збір в розмірі 2756 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Продукти" (ін. код - 37817391).

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 12 серпня 2016 року.

Головуючий суддя К.М. Притула

Суддя Г.М. Момонт

Суддя Л.І.Хилько