Постанова

від 12.08.2016 по справі 826/7735/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 12 серпня 2016 року                      № 826/7735/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійно-ремонтна компанія" про  стягнення штрафних санкцій в розмірі 8175,80 грн. ВСТАНОВИВ: Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійно-ремонтна компанія" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 8175,80 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2016 р. відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України суддею Добрянською Я.І. відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у строк до 20.06.2016 року або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження, надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача. Водночас 21.06.2016 р. відповідачем до канцелярії суду подано письмові заперечення на позовну заяву, в яких йдеться про безпідставність та невмотивованість заявлених позовних вимог. З урахуванням вищевикладеного, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2016 адміністративну справі № 826/7735/16 призначено до розгляду у судовому засіданні за участі представників сторін у справі. В судовому засіданні відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження. Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII (далі - Закон №875-XII), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік (форма №10-ПІ річна поштова), середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2015 році становила 18 осіб. Відповідно до 4-х відсоткового нормативу на підприємстві повинна бути працевлаштована 1 особа з інвалідністю. У поданих запереченнях відповідачем зазначено, що при формуванні звіту було допущено помилку та вказує на обставини, які заважали відповідачу повторно направити на адресу позивача виправлений звіт, а саме відмова інспектора Київського міського відділення ФСЗІ повернути зазначений звіт відповідачеві. Також відповідач зазначає, що у зв'язку із відмовою працівника Київського міського відділення ФСЗІ повернути звіт, Товариством з обмеженою відповідальністю "Аварійно-ремонтна компанія" направлено лист від 22.02.2016 № 22/02/16 до керівництва Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про безпідставну поведінку інспектора. В свою чергу, позивачем повідомлено, що відповідно до журналів вхідної кореспонденції за 2016 рік зазначений відповідачем лист на адресу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів не надходив. Товариством з обмеженою відповідальністю "Аварійно-ремонтна компанія" також не надано доказів звернення та направлення листа до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України (ч. 4 ст. 20 Закону №875-XII). Посилаючись на наведені положення зазначених норм законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, позивач наполягає на необхідності стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 8003,00 грн., а також пені в сумі 172,80 грн. за порушення строків сплати санкцій, на підтвердження чого надано суду відповідний розрахунок суми заборгованості. Позивач діє відповідно затверджених на підставі ст. 10 та ст. 20 Закону №875-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 "Про реалізацію ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"", та Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року №129. Згідно положень ст. 19 Закону №875-XII, грошові кошти, які просить стягнути позивач, є штрафними санкціями. По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю, тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом. Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. За вимогами ст. 18 Закону №875-XII, працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. При цьому, згідно положень цієї ж норми Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до змісту положень, закріплених в Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, роботодавці подають центру зайнятості звіти про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів. Аналіз наведених норм свідчать про наявність у роботодавця обов'язку виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, а також щодо повідомлення підприємствами, установами та організаціями уповноважених органів про наявність вакансій (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство для працевлаштування інвалідів. Отже, неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, неподання звітів за формою 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за спірний період та невиконання нормативу працевлаштування інвалідів є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та свідчить про невжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення і є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій. Суд звертає увагу, що відповідачем не спростовано об'єктивну можливість і потенційну спроможність виконати покладене на нього ч. 3 ст. 18 та ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ зобов'язання з виділення і створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в межах наявної у відповідній місцевості фактичної кількості інвалідів. Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин вбачається, що позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійно-ремонтна компанія" про стягнення з відповідача коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Згідно з ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5, 6 ч. 1 ст. 183-2 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 183-2, 256, 257 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аварійно-ремонтна компанія" (код ЄДРПОУ 39093066, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Гродненська, буд. 32), на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 22869098, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 104 ): - адміністративно-господарські санкції у розмірі 8003, 00 грн. (вісім тисяч три грн.); - пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 172, 80 (сто сімдесят дві грн. 80 коп.). Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Суддя                                                                                      Я.І. Добрянська