Ухвала

від 10.08.2016 по справі 815/680/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/680/16

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

при секретарі - Макогон С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РСК - СПЕЦМОТАЖРЕМБУД» до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи Управління Державної казначейської служби України в Одеській області про скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови у митному оформленні та надання висновку,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «РСК - СПЕЦМОТАЖРЕМБУД» звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, третя особа: Управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому з урахуванням уточнень, просив

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500060006/2016/000001/2 від 06.01.2016 р. та Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060006/2016/00002 від 06.01.2016 р.;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000041/2 від 02.02.2016 р. та Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00016 від 02.02.2016 р.;

- зобов'язати Одеську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів за рішеннями про коригування митної вартості товарів №500060006/2016/000001/2 від 06.01.2016 р. на суму 413 402,04 грн. та № 500060702/2016/000041/2 від 02.02.2016 р. на суму 190 244,32 грн. та подати їх для виконання до Управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою підтвердження заявленої ТОВ «РСК - СПЕЦМОТАЖРЕМБУД» митної вартості товару подавалися митному органу всі обов'язкові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості імпортованих товарів у порядку, визначеному МК України, проте документи не були визнані відповідачем достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару без відповідного обґрунтування. З таких підстав позивач вважає, що й рішення митного органу про застосування іншого методу визначення митної вартості (шостого резервного) є незаконним, що і зумовило звернення до адміністративного суду.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову вказуючи на те, що Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а отже, у ТОВ «РСК - СПЕЦМОТАЖРЕМБУД» відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Справа слухалась за відсутності представника третьої особи, який у судове засідання не з'явився, проте про розгляд справи був повідомлений належним чином та завчасно.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю:

- скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №500060006/2016/000001/2 від 06.01.2016 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2016/00002 від 06.01.2016;

- скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000041/2 від 02.02.2016 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00016 від 02.02.2016;

- зобов'язано Одеську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів за рішеннями про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000001/2 від 06.01.2016 на суму 413402,04 грн. та № 500060702/2016/000041/2 від 02.02.2016 на суму 190244,32 грн. та подати їх для виконання в управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Не погодившись з таким рішенням Одеська митниця ДФС звернулась з апеляційною скаргою на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «РСК - СПЕЦМОТАЖРЕМБУД».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що 01.09.2015 року TOB «РСК-СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД» був укладений з TOB «HAНТОНГ ХУАЛЯНГ БОДИ-БИЛТ ЕКВИПМЕНТ», Китай, контракт № 00080/1, предметом якого є поставка спортивного та реабілітаційного обладнання згідно інвойсів.

Контракт № 00080/1 укладений на підставі проформи контракту від 03.08.2015 року, предметом якої було укладання контракту протягом двох місяців.

Інвойс № НL-2024 на спортивне обладнання виставлений продавцем 21.08.2015 року та оплачений TOB «РСК - СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД» 18.12.2015р. платіжним дорученням в іноземній валюті № 4 на суму 15756,00 доларів США.

На виконання умов контракту продавець поставив на територію України для TOB «РСК-СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД» інвентар для занять фізкультурою та атлетикою, у частково розібраному стані без змінних механізмів навантаження: хромові диски для штанг, хромовані гантелі, вінілові гантелі, грифи. Цей вантаж транспортувався в одному 20-футовому контейнері за маршрутом порт Наньтун (Китай) - порт Одеса.

28 грудня 2015 року позивач подав митну декларацію № 500060006/2015/00002 з метою митного оформлення зазначеного вантажу. Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом, передбаченим ст. 54 Митного кодексу України (МК України), 15756,00 доларів США за ціною контракту з урахуванням витрат на транспортування до порту Одеса, визначених на підставі довідки експедитора «Укрспецконтейнер», які складають 945,00 доларів США для одного 20-футового контейнера. Сума митних платежів до сплати визначена 124 308,74 грн.

Для підтвердження митної вартості товарів позивачем були подані документи: контракт № 00080/1 від 01.09.2015, інвойс № НL-2024 від 21.08.2015, довідка перевізника про вартість транспортування № 362 від 23.12.2015, пакувальний лист від 10.11.2015.

30 грудня 2015 року інспектор митного посту «Одеса - порт» повідомив про виявлення розбіжностей в поданих документах, а саме: дата інвойсу № НL-2024 21.08.2015 є ранішою, ніж дата укладення договору, у зв'язку з чим відповідно до п. 3 ст.53 МК України від декларанта витребувані додаткові документи, а саме: висновок експертної організації про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги (прайс-листи) фірми виробника товару, копія митної декларації країни відправлення, виписка з бухгалтерської документації.

04.01.2016 року TOB «РСК-СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД» подані митному органу наступні документи: лист - роз'яснення від 04.01.2016 щодо раніше укладеної проформи контракту від 03.08.2015; проформа контракту № 00080/1 від 03.08.2015, копія митної декларації країни відправлення (без перекладу) від 11.11.2015 №000000001058856345, висновок TOB «Одеський аукціонний центр» від 04.01.2016 № 20-01/01-2016, виписка з бухгалтерської документації від 04.01.2016 № 1, прайс - лист від 06.07.2015; 05 січня 2016 року був наданий переклад декларації країни відправлення.

Також встановлено, що TOB «РСК-СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД» надало до Одеської митниці ДФС морський транспортний документ (морська накладна) № XLM 046Е OOCL від 24.12.2015, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 676 від 25.12.2015, коносамент № OOLIU2566846540 від 12.11.2015, платіжне доручення на оплату товару № 4 від 18.12.2015, довідку про вартість перевезення № 362 від 23.12.2015, договір про перевезення № ИР-350 від 25.09.2015, сертифікат про походження товару № G153211011761006 від 23.11.2015 р.

06.01.2016 TOB «РСК-СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД» надав повідомлення про неможливість подання інших документів стосовно митної вартості.

06.01.2016 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000001/2, в якому вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості, а саме: вартість за 1 кг вантажу 3,7999 доларів США, що у сумі дало 72220,90 доларів США за контейнер, замість загальної вартості 15756,00 доларів США, визначеної за основним методом.

Одеська митниця ДФС у рішенні про коригування митної вартості зазначила, що в органі доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому неможливо застосувати другорядні методи, і має бути застосований резервний метод.

Інспектором Одеської митниці ДФС було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС та встановлено, що по задекларованому товару рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - 3,7999 доларів США за кг. нетто (митна декларація № 500060001/2015/02009 від 04.11.2015), ніж заявлено декларантом - 0,8787 доларів за 1 кг.

Підставою для винесення рішення про коригування митної вартості зазначені розбіжності у документах:

- у перекладі митної декларації країни відправлення зазначено кількість 3676 одиниць, а в інвойсі 3789 одиниць;

- в проформі контракту п. 7 «Invoices», а в перекладі п. 7 «Запасные части»;

- в контракті від 01.09.2015 № 00080/1 не вказано, що «все счета-фактуры, подтвержденные до подписания контракта, действуют и должны исполняться на основании подписанного контракта», як це зазначено в Proforma Contract № 00080/1 від 03.08.2015;

- в контракті не вказано, що поставка товару була раніше погоджена на умовах проформи контракту;

- в митній декларації країни відправлення відсутнє посилання на контракт.

З урахуванням викладеного митний орган дійшов висновку, що використані декларантом відомості не підтверджені документально, що дає підстави з урахуванням приписів п. 3 ст. 58 МК України право застосувати другорядні методи визначення митної вартості задекларованих товарів.

06 січня 2016 року відповідачем надана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2016/00002, у якій повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за декларацію № 500060006/2015/00002 від 28.12.2015 р.

Судом встановлено, що 10.08.2015 року TOB «РСК-СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД» укладений з фірмою «Хаусфіт Спортс Ко., ЛТД» (Тайвань) контракт № 00078/3, предметом якого є поставка спортивного та реабілітаційного обладнання згідно інвойсів.

Інвойс № С1041008А на спортивне обладнання виставлений продавцем 03.12.2015 року та оплачений TOB «РСК-СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД» 11.01.2016 платіжним дорученням в іноземній валюті № 5 на суму 14 615, 25 доларів США.

На виконання умов контракту продавець поставив на територію України для TOB «РСК-СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД» інвентар для занять фізкультурою зі змінними механізмами обтяження: силові тренажери у розібраному стані, привідні паси з вулканізованої гуми, запасні частини до тренажерів із змінними механізмами обтяження. Цей вантаж транспортувався в одному 20-футовому контейнері за маршрутом порт Нинбо (Китай) - порт Одеса.

29.01.2016 року позивач з метою митного оформлення вантажу подав електронну митну декларацію № 500060702/2016/000953. Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом, передбаченим ст. 54 Митного кодексу України (МК України), 15232,84 доларів США за ціною контракту з урахуванням витрат на транспортування до порту Одеса, визначених на підставі довідки експедитора «Укрспецконтейнер», які складають 845,00 доларів США для одного 20 - футового контейнера. Сума митних платежів до сплати визначена 125935,23 грн. Для підтвердження митної вартості товарі позивачем були подані документи: контракт № 00078/3 від 10.08.2015, інвойс № С1041008А від 03.12.2015, довідка перевізника про вартість транспортування № 15 від 12.01.2016, платіжне доручення № 5 від 11.01.2016, прайс - лист від 01.11.2015 р.

29.01.2016 року від інспектора Одеської митниці ДФС надійшло повідомлення про виявлення розбіжностей в поданих документах, а саме, в платіжному дорученні від 11.01.2016 № 5 невірно вказана дата інвойса, наданий прайс-лист від 01.11.2015 б/н містить інформацію про частину задекларованих товарів, умови оплати товару, зазначені в інвойсі (рахунок повинен бути сплачений до того, як товар прибуде в порт доставки) відмінні від умов оплати, зазначених в п. 5 контракту (оплата проводиться по прибуттю вантажу до Одеси).

Відповідно до п. 3 ст. 53 МК України від декларанта витребувані додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також запитаний переклад митної декларації країни відправлення від 15.12.2015 № 310420150549422429.

02.02.2016 року ТОВ «РСК-СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД» наданий відповідачу висновок TOB «Експертно-аналітичного центру «Магелан» про вартісні характеристики товару від 02.02.2016 № 1-02/02-АС та переклад митної декларації країни відправлення №310420150549422429 від 15.12.2015 р.

Листом від 02.02.2016 № 21 позивач повідомив Одеську митницю про неможливість подання інших документів, що підтверджують митну вартість товарів.

02.02.2016 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000041/2, в якому вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості, а саме: вартість за 1 кг. вантажу 4,0324 доларів США, що у сумі дало 38189,25 доларів США за контейнер, замість загальної вартості 15232,84 доларів США, визначеної за основним методом.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що в органі доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому неможливо застосувати другорядні методи, і має бути застосований резервний метод.

Інспектором Одеської митниці ДФС було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС ДФС та встановлено, що по задекларованому товару рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - 4,0324 доларів США за кг. нетто (митна декларація № 500060006/2015/10661 від 13.11.2015 р.).

Підставою для винесення рішення про коригування митної вартості зазначені розбіжності у документах:

- в платіжному дорученні від 11.01.2016 № 5 невірно вказана дата інвойсу;

- наданий прайс-лист від 01.11.2015 б/н містить інформацію про частину задекларованих товарів;

- умови оплати товару, зазначені в інвойсі (рахунок повинен бути сплачений до того, як товар прибуде в порт доставки) відмінні від умов оплати, зазначених в п. 5 зовнішньоекономічному договорі (оплата проводиться по прибуттю вантажу до Одеси);

- в поданому висновку про вартісні характеристики товарів від 02.02.2016 № 1 -02/02-АС є посилання на зовнішньоекономічний договір з датою, відмінною від наданого декларантом.

02.02.2016 року Одеською митницею ДФС надана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00016, у якій відповідач повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за декларацію № 500060702/2016/000953 від 29.01.2016 р.

Колегією суддів також встановлено, що TOB «РСК-СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД», скориставшись правом відповідно до п. 3 ст. 52 МК України, отримав вантаж у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно заявленої митної вартості та надання гарантій у розмірі, визначеному органом доходів і зборів.

11.02.2016 року TOB «РСК-СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД» було подано до Одеської митниці ДФС Державної митної служби України заяву щодо повернення надмірно сплачених митних платежів, в якій TOB «РСК-СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД» просить надати висновок про повернення суми надмірно сплачених митних платежів 603 646,36 грн.

TOB «РСК-СПЕЦМОНТАЖРЕМБУД» не отримало відповіді на заяву щодо повернення надмірно сплаченого до бюджету мита у сумі 603 646,36 грн.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до частини третьої статті 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічна позиція викладена у рішеннях ВАСУ від 09.10.2014 у справі №810/1376/14, від 14.10.2014 у справі №826/716/14, від 17.02.2015 у справі №826/13312/13-а.

З наведеним висновком кореспондуються положення пункту 2 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, за змістом якої Митниця має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною сьомою статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що єдиною підставою для витребування Одеською митницею ДФС від декларанта додаткових документів є встановлення інспектором митниці розбіжностей у наданих документах, а саме, за декларацією № 500060006/2015/013213 від 28.12.2015 р. дата інвойсу № HL-2024 21.08.2015 є ранішою, ніж дата укладення договору.

Стосовно митної декларації № 500060702/2016/000953 від 29.01.2016 виявлені розбіжності були наступні: в платіжному дорученні від 11.01.2016 № 5 невірно вказана дата інвойсу, наданий прайс-лист від 01.11.2015 б/н містить інформацію про частину задекларованих товарів, умови оплати товару, зазначені в інвойсі (рахунок повинен бути сплачений до того, як товар прибуде в порт доставки) відмінні від умов оплати, зазначених в п. 5 контракту (оплата проводиться по прибуттю вантажу до Одеси).

Наявність розбіжностей в наданих позивачем (декларантом) документах жодним чином не стосується відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, позивач додатково надав митному органу лист-роз'яснення від 04.01.2016 щодо раніше укладеної проформи контракту від 03.08.2015, Проформу контракту № 00080/1 від 03.08.2015, копії митних декларацій країни відправлення (з перекладом) від 11.11.2015 № 000000001058856345 та № 310420150549422429 від 15.12.2015, висновок TOB «Одеський аукціонний центр» від 04.01.2016 № 20-01/01-2016 та висновок TOB «Експертно-аналітичного центру «Магелан» про вартісні характеристики товару від 02.02.2016 № 1-02/02-АС, виписка з бухгалтерської документації від 04.01.2016 № 1, прайс-листи від 06.07.2015 та 01.11.2015 р.

Колегія суддів враховує позицію ВАСУ щодо того, що саме по собі ненадання документів чи надання неналежних документів не може бути самостійною підставою для коригування заявленої митної вартості у випадку, коли обмеження для застосування 1-го методу відсутні.

Так, у постанові ВАСУ від 04.12.2014 р. у справі №826/20665/13-а зазначено, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у товаросупровідних документах зазначено найменування товару в тому числі за Кодом УКТЗЕД, кількість товару по позиціях, ціна за одиницю товару по позиціях та загальна ціна товару у кожній позиції, загальна вартість партії товару. Специфікація узгоджена сторонами та підписана кожною із сторін контракту. Асортимент товару, що поставляється, деталізується експортером в пакувальному листі та інвойсі (який складається згідно пакувального листа), які складені у відповідності до умов контракту та специфікації до контракту та не містить будь-яких розбіжностей щодо кількісних та цінових характеристик. Характеристики товару, вказані декларантом у митній декларації, не відрізняються за характеристиками товару, зазначеними в товаросупровідних документах.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів приходить до висновку, що доводи, зазначені апелянтом у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Положеннями ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило за яким орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

Судом першої інстанції вірно вказано на те, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, приписи вказаних статей зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган Міндоходів повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Стосовно окремих випадків відсутності «обґрунтованості» сумнівів ВАСУ висловив свою позицію. Зокрема:

- розбіжності щодо умов поставки, які не вплинули на показник митної вартості, не можуть бути підставою витребовування додаткових документів. Зокрема, у ЗЕД контракті зазначено умови поставки РСА, а в рахунку-фактурі - ЯОВ, що не може вважатись обґрунтованим сумнівом, оскільки не вплинуло на показник митної вартості (рішення ВАСУ від 07.08.2014 у справі № 826/17746/13-а);

- якщо надано довідку про витрати на транспортування, витребування інших документів, які підтверджують витрати на транспортування, є безпідставним (рішення ВАСУ від 11.11.2014 по справі № 826/18223/13-а та від 16.12.2014 по справі № 826/8398/14);

- якщо певні витрати вже включені до контрактної вартості товару, то митниця не може запитувати додаткові документи для підтвердження їх числових показників (рішення ВАСУ від 28.08.2014 у справі № 826/3364/13-а, від 07.10.2014 у справі № 826/528/14 та від 16.12.2014 у справі № 826/8398/14). У рішенні ВАСУ від 18.12.2014 у справі № 822/3177/14 зазначається про неможливість витребування додаткових документів щодо вартості навантаження, оскільки такі витрати вже включені до ціни товару на умовах поставки РСА;

- відсутність в інвойсі посилання на додаток до ЗЕД контракту не є розбіжністю (рішення ВАСУ від 02.10.2014 по справі № 806/7652/13-а).

- відсутність відомостей щодо ціни в одному товаросупровідному документі та наявність цих відомостей в іншому не вважаються розбіжністю (рішення ВАСУ від 02.10.2014 у справі № 808/947/14);

- юридична сила прайс-листа визначається в ЗЕД контракті. Відхилення фактичної ціни від ціни у прайс-листі не вважається розбіжністю за умови що статус останнього визначений на рівні «рекомендований», «орієнтовний» тощо (рішення ВАСУ від 16.10.2014 у справі № 826/1754/13-а). Прайс-лист є документом довільної форми, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви (рішення ВАСУ від 11.11.2014 у справі № 826/9646/13-а).

Щодо позовних вимог про зобов'язання Одеської митниці ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів за рішеннями про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000001/2 від 06.01.2016 на суму 413402,04 грн. та № 500060702/2016/000041/2 від 02.02.2016 на суму 190244,32 грн. та подати їх для виконання в управління Державної казначейської служби України в Одеській області, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною третьою статті 301 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364) (далі - Порядок повернення) визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2- 4 розділу ІІІ цього Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

За пунктами 2, 3 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого Наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147 (надалі - Порядок взаємодії) повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі Висновку про повернення. Зазначений Висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган ДКУ готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

При цьому виходячи зі змісту пункту 11 Порядку повернення, відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення.

Аналізуючи вищезазначені норми Верховний Суд України у постановах від 15 квітня 2014 року (справа № 21-29а14), 12 листопада 2014 року (справи №№ 21-268а14, 21-391а14), 25 листопада 2014 року (справа № 21-338а14), від 03 листопада 2015 року (справи №21-422а15) зазначив, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. При цьому, у постанові від 03 листопада 2015 року №21-2220а15 Верховний Суд України вказав, що у випадку необґрунтованої відмови митного органу у здійсненні митного оформлення товару та надмірною у зв'язку із цим сплатою декларантом митних платежів, належним способом захисту є зобов'язання митницю скласти та надати управлінню ДКСУ висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Встановлені у справі обставини свідчать, що надмірна сплата митних платежів відбулась внаслідок помилки митного органу у зв'язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості товару, які скасовані. Крім того, позивач звернувся до митного органу із заявою про повернення надміру сплачених митних платежів у встановленому порядку, відповідь на яку не отримав взагалі, що є протиправною бездіяльністю.

Враховуючи всі викладені обставини та законодавчі норми колегія суддів приходить до висновку, що Одеська митниця ДФС не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище порядками, а тому така бездіяльність митного органу є протиправною.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат.

Згідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року апелянту відстрочена сплата решти судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року до ухвалення судового рішення у справі, а за результатами її розгляду апеляційна скарга залишена без задоволення, решта судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 6928,57 грн. підлягає стягненню з апелянта.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року без змін.

Стягнути з Одеської митниці ДФС судовий збір за подачу апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 6928 (шість тисяч дев'ятсот двадцять вісім) гривень 57 копійок.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 11.08.2016 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян