Рішення

від 02.08.2016 по справі 905/1872/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.08.2016                     Справа № 905/1872/16                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при помічнику судді Романцової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Трейдинг», м. Лисичанськ, Луганська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейт-Лін», м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 4179,97 гривень

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Трейдинг», м. Лисичанськ, Луганська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейт-Лін», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 4179,97 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору про перевезення вантажу №69 від 01.03.2014 р., копію рахунку – фактури №СФ-00009/1 від 28.03.2014 р., копію акту № ОУ-0000007 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.03.2014 р., копію товарно-транспортної накладної № 28/1 від 28.03.2014 р., копію товарно-транспортної накладної № 28/2 від 28.03.2014 р., копію товарно-транспортної накладної № 28/3від 28.03.2014 р., копію товарно-транспортної накладної № 28/4 від 28.03.2014 р., копію товарно-транспортної накладної № 28/5 від 28.03.2014 р., копію товарно-транспортної накладної № 28/6 від 28.03.2014 р., копію товарно-транспортної накладної № 28/7 від 28.03.2014 р., копію товарно-транспортної накладної № 28/8 від 28.03.2014 р., копію акту звіряння взаєморозрахунків станом на 22.02.2014р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

ВСТАНОВИВ:

           01.03.2014р. між Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Трейдинг», м. Лисичанськ, Луганська область, (далі-позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейт-Лін», м. Донецьк (далі-відповідач, замовник) був укладений договір №69 (далі-Договір), відповідно до якого перевізник зобов'язується доставити власним автомобільним транспортом ввірений йому замовником вантаж (бітум дорожний) до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язується сплатити за надані послуги встановлену актами про надання послуг плату, що є невід'ємною частиною цього договору.

          Пунктом 3.1. Договору передбачено розмір оплати перевезення вантажу встановлюється, залежно від відстані, на яку здійснюється перевезення, та узгоджується сторонами в Актах виконаних робіт (наданих послуг).

Вартість послуг за даним договором включає вартість витрат на перегін транспортного засобу до місця завантаження та від місця розвантаження до місцезнаходження транспортного засобу перевізника (п.3.2. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору перевізник згідно предмету даного договору, складає рахунок, акт надання послуг, податкову накладну інші документи, що вказують та підтверджують факт надання послуг за кожною окремою господарською операцією.

Пункт 4.2 Договору встановлює, що замовник оплачує послуги на підставі Договору протягом 3 (трьох) банківських днів із дня його встановлення: для передоплати або за фактично виконане перевезення, що обговорюється сторонами додатково перед кожним перевезенням.

На підтвердження вищенаведеного позивач надає копію рахунку фактури №СФ-00009/1 від 28.03.2014р., копію акту № ОУ-0000007 здачі – прийняття робіт(надання послуг), копію товарно - транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №28/1 від 28.03.2014р., копію товарно - транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №28/2 від 28.03.2014р., копію товарно - транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №28/3 від 28.03.2014р., копію товарно - транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №28/4 від 28.03.2014р., копію товарно - транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №28/5 від 28.03.2014р., копію товарно - транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №28/6 від 28.03.2014р., копію товарно - транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №28/7 від 28.03.2014р., копію товарно - транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №28/8 від 28.03.2014р.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач не виконав договірні зобов'язання у повному обсязі, прострочивши їх виконання, порушивши умови Договору та закону.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 2160,00 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.1. Договору за несвоєчасне виконання зобов'язань замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі 20% від суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період, за який сплачується пеня.

Позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача: пені за період з 03.04.2014 р. по 30.09.2014 р., а саме в розмірі 224,76 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовані заявлені вимоги стягнення інфляційних втрат у розмірі 1655,85 грн., за період з 03.04.2014р. по 27.05.2016р. та 3 % річних за той же період у розмірі 139,36 грн.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було та враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що заявлені позовні вимоги позивача у сумі 4179,97 грн. підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Трейдинг», м. Лисичанськ, Луганська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейт-Лін», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 4179,97 гривень, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейт-Лін» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 2-Б, р/р 2600827320001 в ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ», МФО 334828, код ЄДРПОУ 38471945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Трейдинг» (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Ворошилова, буд. 5, оф.304 р/р 26004060436512 в ЛФ КБ «Приват Банк», МФО 304795, код ЄДРПОУ 37294098) суму основного боргу у розмірі 2160,00 грн., 3% річних у розмірі 139,36 грн., суму пені у розмірі 224,76 грн., інфляційні втрати у сумі 1655,85 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 02.08.2016 р.

          Повне рішення складено 05.08.2016 р.

Суддя М.Ю. Мальцев