ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03.08.16р. Справа № 904/4874/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Голд Сіті", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговій дім "Авіас", м. Дніпропетровськ
про стягнення 49 870 грн. 20 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довір. № б/н від 24.01.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 302 від 01.02.2016р.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Голд Сіті" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговій дім "Авіас" заборгованість в розмірі 49 870 грн. 20 коп., з яких: 43 955 грн. 00 коп. - основний борг, 3 618 грн. 37 коп. - пеня, 1 993 грн. 36 коп. - інфляційні втрати, 303 грн. 47 коп. - 3% річних, відповідно до умов договорів поставки від 02.03.2016р. № 20 та від 02.03.2016р. № 116.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань за спірними договорами поставки в частині передачі у власність позивача дизельного палива та бензину, оплаченого позивачем, за скретч-картами придбаними у відповідача.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов підтвердив наявність між сторонами договірних відносин за спірними договорами поставки та факт передачі позивачу скретч-карток за видатковими накладними № 0016/0000202 від 09.03.2016р., № 0016/0000211 від 11.03.2016р., № 0016/0000222 від 15.03.2016р., № 0015/0000220 від 17.03.2016р., № 0016/0000234 від 18.03.2016р., № 0015/0000231, № 0015/0000245 від 22.03.2016р., № 0015/0000244 від 22.03.2016р., а також оплату позивачем вартості палива за вказаними скретч-картками. Проте, вважає, що вимоги позивача незаконні, оскільки виходячи з обставин та наявних первісних документів, що були складені під час господарських операцій за договорами поставки, розрахунки між сторонами проведені в повному обсязі. Крім того, зауважує про відсутність правових підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки основним зобов'язанням відповідача за спірними договорами є поставка товару, а не грошові зобов'язання. Просив в позові відмовити.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 14.07.2016р. по 22.07.2016р.
В порядку ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
встановив:
02.03.2016р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладені договори поставки № 20 та № 116 (надалі разом - Договори, окремо - Договір 1 та Договір 2 відповідно), за умовами яких постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товар згідно накладних на товар, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар (п.п.1.1,1.2 Договорів).
Згідно з п.1.5 Договорів відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картами) на отримання товару, відповідно до В«Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктамиВ» , затвердженими постановою КМУ №1442 від 20.12.1997р.
Пунктом. 4.1 Договору 1 визначені наступні умови оплати: 100% попередня оплата протягом 1-го банківського дня з моменту оформлення постачальником рахунку.
Згідно п. 4.1 Договору 2 оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар, за цінами, що діють на момент надходження коштів. Ціна одного літру товару вказується у рахунку і дійсна протягом дня його виписки.
За умовами п. 4.2 Договорів оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті, в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.
Відповідно до п. 4.4 Договору 1 після оплати товару на протязі 5-ти робочих днів постачальник зобов'язаний передати покупцю, а покупець зобов'язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати Товару.
Згідно п. 4.4 Договору 2 постачальник зобов'язується видаті довірчі документи представнику покупця за умови надання представником довіреності форми М-2 на отримання товару, що скріплена підписом та печаткою (за умови її наявності у сторони) покупця, та видаткову накладну на товар.
Передача покупцю товару за Договором здійснюється на АЗС шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-карт (п. 5.2.1 Договорів).
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не можу передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2 Договорів).
За умовами п. п. 10.1, 10.2 Договорів цей Договір вважається укладеним і набирає чинності х моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони); даний Договір укладено терміном на 1 рік. У випадку якщо жодна зі сторін письмово не виявила бажання припинити його дію, даний Договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах.
На виконання умов Договорів відповідач передав, а позивач прийняв та оплатив товар на загальну суму 1 800 750 грн. 00 коп., про що сторонами складені та підписані відповідні видаткові накладні, які наявні в матеріалах справи (а.с.13-4, 17-18, 20-21, 25, 29-30, 33-34, 36-37, 39-40). За вказаними видатковими накладними позивачем отримані скретч-картки, згідно специфікацій відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткових накладних.
Проте, як зазначає позивач, по скретч-карткам на загальний об'єм 2 685 літрів, з яких 750 літрів дизельного палива, 370 літрів бензину А-95, 1 565 літрів бензину А-92, представникам позивача було відмовлено у відпуску пального, про що свідчать надані позивачем квитанції про відхилення заблокованих карток. Загальна сума придбаних та непрацюючих скретч-карток складає 43 955 грн. 00 коп.
30.03.2016р. та 17.05.2016р. позивачем на адресу відповідача направлено листи вих. № 4 та № 27 відповідно, з переліком заблокованих скретч-карток, та з вимогою підтвердити можливість їх використання.
Відповіді ТОВ «ТД» Авіас» на вказані звернення позивача матеріали справи не містять.
За умовами п. 7.2 Договорів за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
За розрахунком позивача до сплати відповідачем підлягає пеня у розмірі 3 618 грн. 37 коп., нарахована за період з 09.03.2016р. по 31.05.2016р.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача суму 303 грн. 47 коп. 3% річних за період з 09.03.2016р. по 31.05.2016р. та 1 993 грн. 36 коп. інфляційних втрат за вказаний період.
На час розгляду справи, доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем або поставки оплаченого позивачем товару матеріали справи не містять.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав..
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договорів поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Оскільки оплату вартості товару здійснено, а товар не поставлено, у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення сплаченої за нього грошової суми, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Голд Сіті" в частині стягнення з відповідача вартості непоставленого товару в розмірі 43 955 грн. 00 коп. є обґрунтованими і законними.
Водночас, нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України є безпідставним, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором купівлі-продажу, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України.
За наведених обставин, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 303 грн. 47 коп. та інфляційних втрат в сумі 1 993 грн. 36 коп. слід відмовити.
Щодо стягнення з відповідача пені, нарахованої позивачем на підставі п. 7.2 Договорів за період з 09.03.2016р. по 31.05.2016р. у загальній сумі 3 618 грн. 37 коп. суд зазначає наступне.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок шляхом перерахунку пені за кожною видатковою накладною окремо та встановлено, що розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення пені в заявленому позивачем розмірі.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договорами, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з поставки оплаченого позивачем товару, чим порушив умови укладених із позивачем договорів та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 43 955 грн. 00 коп. вартості оплаченого позивачем, але не поставленого відповідачем товару та 3 618 грн. 37 коп. пені - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.
Заперечення відповідача в частині стягнення вартості непоставленого товару спростовується матеріалами справи або не впливають та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляються господарським судом.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Авіас» (49040, м. Дніпропетровськ, пров. Джинчарадзе, б. 4, секція 1, код ЄДРПОУ 37149148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Голд Сіті" (01133, м. Київ, вул. Мкчнікова, б. 14/1, оф. 515, код ЄДРПОУ 40208098) 43 955 грн. 00 коп. (сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.) вартості непоставленого товару, 3 618 грн. 37 коп. (три тисячі шістсот вісімнадцять грн. 37 коп.) пені, 1 314 грн. 53 коп. (одну тисячу триста чотирнадцять грн. 53 коп.) витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя ОСОБА_3
Повне рішення складено - 08.08.16р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 13.08.2016 |
Оприлюднено | 17.08.2016 |
Номер документу | 59665368 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні